Ухвала суду № 41277795, 06.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 66677/11 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

представників позивача Помазановської О.І., Гордійчука А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» (далі ТзОВ «Галицька марка») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобовязання вчинення дій.

Позивач просив визнати протиправними дії працівників ДПІ в м. Івано-Франківську в частині зменшення залишку від'ємного значення р. 26 декларації з ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів за березень-серпень 2010 року та зобов'язати відповідача не вчиняти дій щодо зменшення залишку від'ємного значення р. 26 декларації з ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «Галицька марка», яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправомірно ототожнив суму невідшкодованого від'ємного значення ПДВ з сумою незаявленого бюджетного відшкодування цього виду податків. Встановлені пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки застосовуються до податкових зобов'язань та на спірні правовідносини не поширюється. За наслідками проведеної відповідачем камеральної перевірки податковий орган, всупереч законодавству, не направив позивачу податкового повідомлення.

Вислухавши суддю-доповідача, представників апелянта, які апеляційну скаргу підтримали, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що 15.04.2010 року, 18.05.2010 року, 17.06.2010 року та 20.07.2010 року ТзОВ «Галицька марка» до податкового органу подало податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, та червень 2010 року відповідно, в яких в рядку 26 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить відповідно за березень 2010 року 1 267490 грн., за квітень 2010 року 1267490 грн., за травень 2010 року 1259157 грн. та за червень 2010 року 1259157 грн.

Разом із поданими деклараціями подано довідки як додаток №2 до податкової декларації щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень, квітень, травень, та червень 2010 року відповідно і розшифровки податкових зобов'язань .

26.04.2010 року, 09.06.2010 року, 12.07.2010 року, 18.08.2010 року та 29.12.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську у відповідності до вимог ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу» проведено документальні (камеральні) невиїзні перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за вищезазначені податкові періоди, якими встановлено факт допущення позивачем помилки в додатку №2 до декларацій за квітень, травень, червень, липень 2010 року та відображено залишок від'ємного значення за звітні періоди, строки давності відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 та підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) яких минули.

Результати проведених перевірок оформлено актами:

- №7949/152 від 26.04.2010 року, в якому зазначено про зменшення позивачу суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 104886 грн.

- № 10523/15-2/32361358 від 09.06.2010 року, в якому зазначено про зменшення позивачу суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 134982 грн.

- №11883/15-2/32361358 від 12.07.2010 року, в якому зазначено про зменшення позивачу суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 152210 грн.

- № 13949/15-2/32361358 від 18.08.2010 року, в якому зазначено про зменшення позивачу суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 233990 грн.

- №22472/15-2/32361358 від 29.12.2010 року, в якому зазначено про зменшення позивачу суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 294330 грн.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача щодо спливу встановленого пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 3-х річного строку відповідають законодавству, що виключає право позивача зараховувати спірні суми до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, строк у 1095 днів встановлюється для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених законом.

Проте, у даній справі спір виник з приводу правильності формування позивачем від'ємного значення податку на додану вартість та правомірності зменшення його розміру відповідачем. Тому необхідно розрізняти два поняття - переплата (помилково та/або надміру сплачені кошти) з податку та від'ємне значення об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 даного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 даного Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлюється виключно порядок (можливість) повернення із бюджету надлишково сплачених грошових коштів, тобто «переплати», а суми, задекларовані платником податку в якості залишку від'ємного значення, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не підпадають під визначення «переплата», тобто такі суми податку на додану вартість не можуть бути списані в результаті закінчення терміну давності, а підлягають включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як видно з актів перевірок, податковий кредит ТзОВ «Галицька марка» сформовано за період 2006-2007 років.

15.04.2010 року позивачем з поданням до податкового органу декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, травень та червень 2010 року прийнято самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Позивачем хоч і не вчинялися дії та заходи щодо повернення надміру сплачених сум до бюджету та на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, натомість було правомірно включено до складу податкового кредиту звітного періоду від'ємне значення попередніх податкових періодів.

Тому доводи податкового органу щодо правомірності списання суми від'ємного значення ПДВ суперечать чинному на час спірних правовідносин законодавству.

Крім того, відповідно до п. 3.4 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. N 350 (у редакції наказу ДПА України від 20 жовтня 2009 р. N 568), результати документальної невиїзної перевірки оформлюються в порядку, встановленому наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (у редакції наказу ви 15.06.2005 р. N 213, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за N 702/10982).

Згідно з 3.5 Методичних рекомендацій у разі якщо за результатами невиїзної документальної перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, підрозділ адміністрування ПДВ надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за N 567/5758 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.4.5 Порядку структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

Згідно з абз. «в» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідач податкового повідомлення позивачу за наслідками камеральних перевірок не надіслав.

Висновки посадових осіб відповідача в актах перевірок від 26.04.2010 року, 09.06.2010 року, 12.07.2010 року, 18.08.2010 року та 29.12.2010 року щодо зменшення позивачу суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а також дії таких осіб щодо зменшення зазначених сум, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача. Акти камеральних перевірок податкового органу не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлюють виникнення будь-яких прав та обов'язку позивача, тому не порушують його прав та законних інтересів.

За таких обставин позовні вимоги позивача щодо неправомірності дій податкового органу в частині зменшення суми від'ємного значення ПДВ та зобов'язання не вчиняти дії щодо зменшення від'ємного значення ПДВ задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції правильно відмовив позивачу в задоволенні позову, тому колегія суддів приходить до висновку про залишення оскаржуваної постанови без змін з викладених вище підстав.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 року в справі № 2а-1636/11/0970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М.Старунський