Постанова № 41277715, 18.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ18 вересня 2014 р. Справа № 804/13630/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: представників позивача представників відповідача Шателюк С.В., Баден О.В. Клименко Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "МЕССЕР УКРАЇНА" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Мессер Україна» до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «В4» № 0002551501 від 12.06.2014 року та податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0002561501 від 12.06.2014 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених порушень у Дочірнього підприємства «Мессер Україна» при перевірці податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, за результатами якої складено акт №1696/2204/35253290 від 19.05.2014 року. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення за формою «В4» № 0002551501 від 12.06.2014 року та податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0002561501 від 12.06.2014 року. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених порушень у Дочірнього підприємства «Мессер Україна» при перевірці податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення п.200.1, п.200.4, «а», «б» ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ДП «Мессер Україна» завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за березень 2014 року на суму 2784593,00 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних, а саме березень 2014 року на суму 407312,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт №1696/2204/35253290 від 19.05.2014 року на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення за формою «В4» №0002551501 від 12.06.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2784593,00 грн. та податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №0002561501 від 12.06.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 407312,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 203656,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з 16.12.2013 року по 24.12.2013 року також проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року.

За наслідками перевірки відповідачем складно Акт від 31.12.2013 року № 2041/22-1/35253290, у якому зафіксовано наступні порушення допущенні позивачем:

- позивачем занижено податок на прибуток у сумі 3370456 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 4656810,00 грн.;

- занижено податок на додану вартість на суму 3191905 грн.;

- позивачем не подано декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року, несвоєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за липень та серпень 2012 року;

- допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб на суму 69631,7 грн.

- допущено порушення порядку заповнення та подання звітності за формою 1 -ДФ за період 2 квартал 2011 та 2 квартал 2013 років.

На підставі акту перевірки від 31.12.2013 року № 2041/22-1/35253290 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення від 22.01.2014 року № 0000332201, № 0000342201, № 0000352201 та № 0000751703.

Висновки вказаного акту перевірки від 31.12.2013 року стали підставою для встановлення порушень в акті перевірки №1696/2204/35253290 від 19.05.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. у справі №804/6678/14 зокрема, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції в м.Дніпропетровську Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «П» № 0000342201 від 22.01.2014 року; форми «В4» № 0000352201 від 22.01.2014 року; форми «Р» № 0001742201 від 14.04.2014 року.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3).

Відповідно до абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 N 678 рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. у справі №804/6678/14 було скасовано податкове повідомлення-рішення №0000352201 від 22.01.2014р., за яким ДП «Мессер Україна» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3191905,00 грн.

Таким чином, до закінчення процедури судового оскарження залишок суми від'ємного значення в розмірі 3191905,00 грн., продовжує враховуватись ДП «Мессер Україна» при розрахунку суми ПДВ наступних звітних періодів та відображатись в особовому рахунку позивача в ДПІ.

До закінчення процедури судового оскарження у підприємства відсутні підстави для проведення будь-яких коригувань в податковому обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно відповідно до вимог п.200.1, 200.3, 200.4 Податкового кодексу України визначено в декларації з ПДВ за березень 2014 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 2784593,00 грн.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «В4» № 0002551501 від 12.06.2014 року та податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0002561501 від 12.06.2014 року, які винесені Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2014 року

Суддя О.В. Єфанова