Постанова № 41277707, 14.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 804/15838/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Єфанової О.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевіч Сергія Георгійовича про визнання незаконною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевіч Сергія Георгійовича в якому позивач просить:

визнати дії та бездіяльність відповідача у частині порушення норм Закону України "Про звернення громадян" по зверненню від 17.06.2011 року незаконними та протиправними;

стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію матеріальної шкоди в розмірі 24384,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність відповідача щодо не надання відповіді порушує права Позивача на отримання інформації, передбачене чинним законодавством.

19.09.2014 року відповідно до ст..183-2 КАС України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що на отриману скаргу відповідачем надано відповідь у спосіб і в терміни передбачені чинним законодавством.

Пунктом 1 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон) під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Крім того, згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Судом встановлено, що позивачем подано скаргу на ім'я директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевич С.Г., яка отримана останнім 20.06.2011 року за вхід.№2545.

У вказаній скарзі заявник просив:

дати аргументовану відповідь за вказаною адресою і в терміни, передбачені Законом України «Про звернення громадян»;

провести службове розслідування з даного кричущого факту;

дати відповідь, на якій підставі знято допомогу за червень 2011 р. (про що свідчить довідка №048511363 від 14.06.2011 р.);

зобов'язати інспектора зробити позначку про моє відвідування від 14.06.2011 року в комп'ютерній базі даних ЦЗ та призначити мені нову дату відвідування в поточному місяці (про що повідомити мене письмово).

За вих..№1045 від 25.06.2011 року на адресу позивача направлено відповідь на скаргу від 20.06.2011 року вхід.№2545 в якій зазначено: «Ви в період знаходження в Новомосковському міськрайонному центрі зайнятості на обліку, як безробітний, водночас були зареєстровані як фізична особа-підприємець з 01.03.2010 року. Згідно Закону України «Про зайнятість населення» Ви відноситесь до категорії зайнятого населення, а право на допомогу по безробіттю мають незайняті громадяни, тому згідно ст.31 п.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю Вам припинено допомогу по безробіттю і знято з обліку ЦЗ».

Вищевказану відповідь на скаргу позивач отримав 13.07.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує на те, що ним не отримана відповідь на скаргу від 20.06.2011 року вхід.№2545, проте дані твердження спростовуються матеріалами справи, а відтак підстави для задоволення адміністративного позову у суду відсутні.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати. Станом на дату подання адміністративного позову (22.11.2013 року) мінімальна заробітна плата складає 1147,00 грн.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір в розмір 6,58 грн. згідно квитанції №11123286 від 04.12.2013 року, тобто позивачем сплачено судовий збір частково.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з позивача в рахунок Державного бюджету України решту судового збору в розмірі 62,24 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя О.В. Єфанова