Постанова № 41277664, 06.11.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2014 року Справа № 904/4741/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Добровольський А.Т., довіреність №434-4016 від 11.10.11, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року у справі №904/4741/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

до публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 28012 грн. 88 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року (суддя Рудовська І.А.) з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" стягнуто 22947 грн. 91 коп. пені, 5064 грн. 97 коп. річних, 1827 грн. судового збору. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" до спеціального фонду Державного бюджету України 1700 грн. штрафу.

Не погоджуючись з рішенням суду публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині стягнення пені та 3% річних та прийняти нове, яким задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення строком на три місяці.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2013 року між публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (постачальник, позивач) і публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 131001/1205919/211122616.

За п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити, згідно п.3.4 цього договору, феросплави (далі - товар), протягом строку з дати його підписання по 31.12.2013 року, на умовах, в кількості та строки, які вказані в Специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною.

У п.2.3 договору сторони погодили, що датою поставки товару, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції вантажовідправника. При поставці товару автотранспортом датою поставки вважається дата передачі товару покупцю (нанятому ним перевізнику) на складі вантажовідправника, зазначена у накладній на відпуск товару. Моментом переходу права власності на товар є дата поставки товару.

Кількість товару, що поставляється, визначається у базових тонах на підставі ваги, зазначеної у залізничній накладній (п.4.1. договору).

Якість товару, що поставляється, повинна посвідчуватись сертифікатом якості, який видається виробником на кожну відвантажену партію товару (п.4.2 договору).

Загальна сума даного договору визначається загальною сумою вартості всіх специфікацій (додатків) до даного договору (п. 3.9 договору).

Шляхом підписання специфікацій від 23.01.2013 року №№ 5,6,7 сторони узгодили найменування, якість, упаковку, кількість, базову ціну, загальну суму, строки поставки та інші умови поставки товару. Відповідно до специфікації № 5 постачальник мав поставити покупцю протягом квітня 2013 року 1255 базових тон феросилікомарганцю Мн 17, ДСТУ 3548-97 на загальну орієнтовну суму 14291955 грн. 06 коп. (у т.ч. ПДВ - 2381992 грн. 51 коп.). Відповідно до специфікації № 6 постачальник мав поставити покупцю протягом квітня 2013 року 210 базових тон високовуглецевого феромарганцю ФМн 78, ДСТУ 3547-97 на загальну орієнтовну суму 2239650 грн. (у т.ч. ПДВ - 373275 грн.). Відповідно до специфікації № 7 постачальник мав поставити покупцю протягом травня 2013 року 680 базових тон феросилікомарганцю МнС 17, ДСТУ 3548-97 на загальну орієнтовну суму 7757279 грн. 52 коп. (у т.ч. ПДВ - 1292879 грн. 92 коп.).

Постачальник шляхом факсимільного чи електронного зв'язку передає покупцю протягом трьох робочих днів з дати поставки товару рахунок на відвантажений товар з подальшим наданням оригіналів протягом 7 календарних днів з дати поставки товару та за наявності підписаної обома сторонами специфікації, наступні документи:

- рахунок постачальника

- копію залізничної квитанції та/або накладної та відпуск товару

- сертифікат якості

- податкову накладну (п.3.8 договору).

Пунктом 3.4. договору встановлено, що покупець здійснює оплату товару, що поставляється, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з дати поставки товару. Постачальник повідомляє покупця про дату поставки товару шляхом передачі через електронний або факсимільний зв'язок наступних документів: - рахунку постачальника; - копії залізничних квитанції; - сертифіката якості; у відповідності з п.3.7 цього договору. Вартість відвантаженого товару в Специфікації визначається в національній валюті України з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством України. Оплата товару здійснюється в національний валюті України.

Згідно з п.3.6 договору датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

На виконання умов договору відповідно специфікації № 5 до договору позивачем здійснені поставки товару (феросилікомарганець МнС17) у квітні 2013 року:

1) 05.04.2013 року за залізничними накладними №№ 46062576, 46062600, 46062568 були відправлені вагони №№ 61058905, 66697616, 60435419 із 222,850 базових тон феросилікомарганцю МнС17 на суму 2537818 грн. 48 коп. (рахунок від 05.04.2013 року № 186908) (а.с. 23, 28, 29, 30).

Станом на 08.08.2013 року (кінцевий строк оплати 05.08.2013 року) прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 2537818 грн. 48 коп. склало 2 дні.

2) 08.04.2013 року за залізничними накладними №№ 46164034, 46164794, 46165460, 46165841, 46164356 були відправлені вагони №№ 68769231, 65302770, 66627464, 67854646, 65245508 із 374,180 базових тон феросилікомарганцю МнС17 на суму 4261166 грн. 33 коп. (рахунок від 08.04.2013 року № 186941) (а.с. 22, 39, 40, 41, 42, 43).

Станом на 13.08.2013 року (кінцевий строк оплати 06.08.2013 року) прострочення оплати поставленого товару на суму 4 261166 грн. 33 коп. склало 6 днів.

Згідно специфікації № 6 до договору позивачем здійснені поставки товару (феромарганець ФМн 78) у квітні 2013 року:

1) 05.04.2013 року за залізничною накладною №46062626 був відправлений вагон №67184119 із 66,270 базових тон феромарганцю високовуглецевого ФМн78 на суму 706769 грн. 56 коп. (рахунок від 05.04.2013 року № 186907) (а.с. 24, 31).

Станом на 08.08.2013 року (кінцевий строк оплати 05.08.2013 року) прострочення оплати поставленого товару на суму 706769 грн. 56 коп. склало 2 дні.

2) 08.04.2013 року за залізничною накладною № 46164562 був відправлений вагон №60625639 із 69,300 базових тон феромарганцю високовуглецевого ФМн78 на суму 739 084 грн. 50 коп. (рахунок від 08.04.2013 року № 186940) (а.с. 25, 32).

Станом на 13.08.2013 року (кінцевий строк оплати 06.08.2013 року) прострочення оплати поставленого товару на суму 739084 грн. 50 коп. склало 6 днів.

Відповідно специфікації № 7 до договору позивачем здійснені поставки товару (феросилікомарганець МнС17) у травні 2013 року:

1) 11.05.2013 року за залізничними накладними №№ 47446992, 47446976, 47446984 були відправлені вагони №№ 68619956, 60415627, 66938580 із 225,360 базових тон феросилікомарганцю МнС17 на суму 2570853 грн. 70 коп. (рахунок від 11.05.2013 року № 187442) ( а.с. 26, 33, 34, 35).

Станом на 12.09.2013 року (кінцевий строк оплати 09.09.2013 року) прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 1845036 грн. 35 коп. склало 2 дні.

Станом на 16.09.2013 року прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 725 817 грн. 35 коп. склало 6 днів.

2) 20.05.2013 року за залізничними накладними №№ 47793831, 47793799, 47793823 були відправлені вагони №№ 67848853, 68821305, 64705940 із 213,990 базових тон феросилікомарганцю МНС17 на суму 2441147 грн. 42 коп. (рахунок від 20.05.2013 року № 187547) (а.с. 27, 36, 37, 38).

Станом на 25.09.2013 року (кінцевий строк оплати 17.09.2013 року) прострочення оплати поставленого товару на суму 2 441147 грн. 42 коп. склало 7 днів.

Позивач виконав свої зобов'язання по поставці товару у строки, встановлені договором, та надав відповідачу рахунки для оплати, що підтверджується реєстрами поштових відправлень (а.с. 50, 51, 52).

Втім відповідач, в порушення умов договору, своєчасно товар не оплатив, у зв'язку з чим прострочив виконання грошового зобов'язання.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензією від 17.10.2013 року № 11587-7578/4016, в якій, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару, пропонував у добровільному порядку здійснити оплату 11641 грн. 78 коп. пені та 2686 грн. 56 коп. річних (а.с.58-61).

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" отримало претензію позивача 22.10.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 62), однак відповіді на неї відповідачем надано не було.

Доказів оплати пені та річних публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" не надано.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 7.6. договору у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених цим договором поставки, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, за кожен день прострочення оплати.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 7.6. договору позивачем нарахована пеня за період з 06.08.2013 року по 24.09.2013 року у сумі 22947 грн. 91 коп. Перевіривши складений позивачем розрахунок пені, суд визнає його обґрунтованим. Відтак визначена позивачем сума пені підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами проведеного апеляційним господарським судом перерахунку за період прострочення оплати основного боргу з 06.08.2013 року по 24.09.2013 року з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" підлягає стягненню 5064 грн. 97 коп. річних.

Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" разом з апеляційною скаргою подано заяву про розстрочку виконання рішення строком на три місяці з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця, посилаючись на неможливість одноразово погасити заборгованість перед позивачем через збитковість підприємства.

У вищезазначеній заяві відповідач посилається, зокрема, на зниження цін на металопродукцію, подорожчання енергоносіїв, підвищення залізничного тарифу, постійне підвищення постачальниками цін на сировину, що закупається підприємством, що в свою чергу, призводить до зниження замовлень на продукцію, що випускається.

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" зазначає, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі через те, що 60% ринку збуту продукції відбувалось на території Російської Федерації. Вітчизняні замовники також відмовляються від замовлень, тому що не можуть здійснити оплату виготовленої підприємством продукції через брак коштів або у зв'язку з простоєм власного виробництва.

У відповідності із ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач документально не підтвердив обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі та заяві про розстрочку виконання рішення, ґрунтуються на аналізі балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.03.2014 року та звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) на 31.03.2013 року, які містять відомості про результати фінансово-господарської діяльності підприємства лише за період, який передував даті прийняття господарським судом рішення у справі (15.07.2014 року). Тому ці докази не можуть бути взяті апеляційним господарським судом до уваги.

У зв'язку з тим, що публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" не надано належних доказів неможливості чи утруднення виконання рішення суду та реальної загрози зупинення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, колегія суддів вважає, що заява відповідача про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Рішенням господарського суду стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 1700 грн. за невиконання вимог суду, зазначених в ухвалі про порушення провадження у справі від 02.07.2014 року, зокрема, за ненадання письмового відзиву на позов та витребуваних господарським судом документів: доказів в обґрунтування можливих заперечень; доказів в підтвердження належного виконання зобов'язань; довідки про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України; свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; Статуту підприємства.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на те, що відповідач 14.07.2014 року звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника підприємства бути присутнім у засіданні суду та надати пояснення по суті через перебування представника в призначеному раніше судовому засіданні економічного суду м. Мінська (а.с. 77). В підтвердження своїх доводів відповідачем надано копію ухвали економічного суду м. Мінська від 16.06.2014 року у справі № 75-9/2012 про відкладення розгляду справи на 15.07.2014 року о 10:00, з визнанням обов'язковою явки представників сторін у судове засідання (а.с. 78).

Суд першої інстанції мав врахувати поважність причини нез'явлення представника відповідача у перше судове засідання та мав можливість відкласти розгляд справи в межах процесуальних строків, визначених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, серед іншого, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Неявка представника відповідача у перше судове засідання, з урахуванням подання останнім клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, не може розцінюватись як ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а отже стягнення судом першої інстанції 1700 грн. штрафу за невиконання вимог суду визнається колегією суддів безпідставним.

Крім того господарський суд неправомірно послався на ст.85 Господарського процесуального кодексу України, як на правову підставу стягнення з відповідача штрафу за невиконання вимог суду.

За таких обставин рішення господарського суду в частині стягнення 1700 грн. штрафу підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року у справі №904/4741/14 скасувати в частині стягнення 1700 грн. штрафу, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області 22947 грн. 91 коп. пені, 5064 грн. 97 коп. річних, 1827 грн. судового збору, видавши наказ».

Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 10.11.14р.