Ухвала суду № 41276802, 16.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Київ К/800/39247/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Рецебуринський Ю.Й., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини А 0549 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0549 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання стягнути з відповідача матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік в розмірі 3198 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013, позов задоволено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Пунктами 33.1 та 33.2 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (затв. наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260) передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового складу, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру на підставі наказу вищого командира із зазначенням у ньому розміру допомоги.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходить військову службу у військовій частині на посаді помічника командира частини - начальника юридичної служби А 0549.

22.01.2013 на підставі рапорту ОСОБА_1 командир військової частини А 0549 Онищук О.С. видав наказ № 15 про виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2013 році в розмірі 3198 грн.

Вказана матеріальна допомога позивачу виплачена не була.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач проходить військову службу у відповідача та має право на грошове забезпечення, передбачене ст.ст. 2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 33.1 Інстракції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки зазначена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань позивачу не виплачувалась, наказ командира військової частини від 22.01.2013 № 15 не скасовувався та є чинним, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення вказаної допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу військової частини А 0549 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: Ю.Й. Рецебуринський

І.В.Штульман