Ухвала суду № 41276419, 29.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/21882/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі - ДПІ)

про поновлення строку подання касаційної скарги

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011

у справі № 2а-44067/09/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплі моря" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року Товариство звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.07.2009 № 0000982303/0, від 12.08.2009 № 0000982303/1 та від 18.09.2009 № 0000982303/2, а також рішення податкових органів про результати розгляду скарг платника.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 у позові відмовлено, зокрема, з тих мотивів, що під час попередньої податкової перевірки не було виявлено необлікованих витрат платника, у зв'язку з чим підстави для коригування Товариством валових витрат відсутні.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.07.2009 № 0000982303/0, від 12.08.2009 № 0000982303/1 та від 18.09.2009 № 0000982303/2; решту позовних вимог залишено без розгляду у зв'язку з їх відкликанням позивачем.

Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду зі спору як помилково скасоване.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи з'ясовано, що ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008, оформлену актом від 23.06.2009 № 1038/23-304/33411383.

За наслідками цієї перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2009 № 0000982303/0, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 78750 грн. (у тому числі 52500 грн. за основним платежем та 26520 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для зазначеного донарахування став висновок ДПІ про незаконне відображення позивачем у складі валових витрат у І кварталі 2007 року помилково неврахованих у минулих звітних періодах витрат на оплату пального та юридичних послуг у загальній сумі 210 000 грн.

На обґрунтування цього висновку ДПІ послалася на те, що під час проведення попередньої податкової перевірки за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 (результати якої висвітлені в акті від 12.06.2007 № 660/23-304/33411383) факту заниження валових витрат Товариством встановлено не було; необлікованих витрат у розумінні пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не виявлено.

На час виникнення спірних правовідносин порядок формування валових витрат регулювався статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, у пункті 5.1 цієї статті Закону валові витрати визначено як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 названого Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.2.6 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено можливість включення до складу валових витрат сум витрат, не віднесених до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Наведена норма не ставить право платника на відображення у складі валових витрат необлікованих у минулих звітних періодах та документально підтверджених витрат у залежність від факту виявлення таких витрат податковим органом під час проведення податкової перевірки. Адже право платника на формування валових витрат не залежить від якості проведених заходів з податкового контролю та від повноти і об'єктивності висновків перевіряючих, викладених в акті перевірки.

У зв'язку з цим апеляційний суд цілком об'єктивно визнав незаконним виключення податковим органом оспорюваних витрат з податкового обліку Товариства у І кварталі 2007 року та правомірно задовольнив позов.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано апеляційним судом, а його висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова відхилити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 у справі № 2а-44067/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько