Ухвала суду № 41273163, 04.11.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/409/2014(м)

263/5632/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року м. Маріуполь

Колегія суддів палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Гришина А.Г.

суддів Шигірта Ф.С., Гєрцика Р.В.,

при секретарі Чепіга Н.В.

за участю прокурора Саєнка М.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченої на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 18 серпня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Чебоксари Чувашія, громадянку України, з середньою спеціальною освітою, не заміжня, офіційно не працююча, яка мешкає: АДРЕСА_1, раніше судима:

1) 17 червня 2013 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст. 121ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

засуджено за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до знов призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого райсуду м. Маріуполя від 17.06.2013 р. і остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 12 травня 2014 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1, в ході конфлікту, що раптово виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків із співмешканцем ОСОБА_2, знаходячись у дверному отворі на кухню, утримуючи в правій руці кухонній ніж, навмисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, завдала один удар ножем у грудну клітину з правого боку потерпілого, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини справа посередньо-ключичній лінії, на рівні 3-го міжреберного простору, яка приникає у плевральну порожнину, що ускладнилось підшкірною емфіземою та пневмотораксом, за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

В апеляційній скарзі обвинувачена, просить вирок суду першої інстанції скасувати, постановити новий вирок, призначивши їй покарання із застосуванням статті 69 КК України.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги обвинувачена посилається на те, що при призначенні їй покарання, судом першої інстанції не було враховано її щиросердне каяття, сприяння слідству, скоєння злочину у наслідок тяжких сімейних обставин та неправомірних дій потерпілого. Також судом не враховано той факт, що під час конфлікту потерпілий знаходився у стані алкогольного сп'яніння та не міг об'єктивно описати деталі подій.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачену, яка підтримала апеляцію, потерпілого, який також просив пом`якшити обране ОСОБА_1 покарання, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченої не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду 1-ї інстанції про фактичні обставини справи, кваліфікація дій обвинуваченої за ч.1ст.121 КК України в апеляційному порядку не оскаржені.

На думку колегії суддів покарання ОСОБА_1 обрано із належним врахуванням тяжкості скоєного, фактичних обставин справи, даних про особу винної, в межах санкції ч.1ст.121 КК України.

Згідно ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Судом відносно обвинуваченої обрано мінімальна міра покарання, яка передбачена санкцією ч.1ст121 КК України, 5 років позбавлення волі. ОСОБА_1 маючи судимість за аналогічний злочин знов вчинила аналогічні дії відносно того же потерпілого ОСОБА_2 Відповідно до ст.12 КК України цей злочин віднесено до категорії тяжких. Будь-яких обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, в суді встановлено не було. Тому, на думку колегії суддів, підстав до застосування правил ст.69 КК України немає.

Оскільки злочин було вчинено під час іспитового строку встановленого при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання за вироком Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 17.06.2013 р., то відповідно до вимог ст.ст.78, 71 КК України суд, обираючи покарання за сукупністю вироків, обґрунтовано до знов призначеного покарання частково приєднав не відбуте покарання, обраного за вироком Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 17.06.2013 р. Підстав до пом`якшення покарання немає.

Порушень процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, припущено не було.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 серпня 2014 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

Судді