Рішення № 41266787, 13.10.2014, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1193/14-ц

№ 2/207/878/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

судді: Литвинчука В.П.

при секретарі: Єрмаковій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" в особі відокремленого структурного підрозділу ТОВ "Сіті Транспорт Груп" у м. Дніпродзержинську про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" в особі відокремленого структурного підрозділу ТОВ "Сіті Транспорт Груп" у м. Дніпродзержинську про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди

В обгрунтування пред*явлених позовних вимог позивач вказав, що з 13 травня 2013 року по 16 листопада 2013 року він працював у відповідача. З роботи звільнився за власним бажанням. У заяві про звільнення за власним бажанням він просив відповідача вислати йому трудову книжку поштою тому, що трудова книжка відповідачем зберігалась у головному офісі у м. Києві. Відповідно до чинного законодавства відповідач у день звільнення зобов*язаний був видати йому трудову книжку із записом про звільнення за власним бажанням. Однак, до теперішнього часу йому відповідачем трудова книжка не видана. Тому просить стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за весь час затримки видачі трудової книжки про звільнення з 21 листопада 2013 року по 06 жовтня 2014 року у сумі 17.188 гривень 50 копійок. Також при звільненні йому відповідачем не була виплачена компенсація за 08 днів невикористаної відпустки у сумі 1.030 гривень 64 копійок. Такими неправомірними діями відповідача йому була спричинена і моральна шкода: з вини відповідач він тривалий час позбавлений можливості працевлаштуватись, що призвело до постійного страждання та хвилювання. Спричинену йому моральну шкоду він оцінює у 3.000 гривень. Просить позов задовольнити.

Представник позивача також пред*явлений позов підтримала та пояснила, що позивачу, який працював у відповідача та звільнився з роботи за власним бажанням, до теперішнього часу не повернута трудова книжка. При звільненні позивачем не була використана відпустка у 12 днів. При звільненні відповідачем позивачу була виплачена компенсація лише за 04 дні невикористаної відпустки у сумі 515 гривень 32 копійок. Виплачувати компенсацію за 08 днів невикористаної відпустки у сумі 1.030 гривень 64 копійок відповідач добровільно не бажає. Також пояснила, що позивач працював на виборчій дільниці у квітні 06 днів, травні - 31 день та у червні 2014 року - 13 днів і, відповідно, отримав у якості заробітної плати 280 гривень, 2.870 гривень та 696 гривень 33 копійки, а всього - 3.846 гривень 32 копійки. Тому вважає, що з відповідача на користь позивача за вирахуванням 3.846 гривень 32 копійок підлягає стягненню 17.188 гривень 50 копійок середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні за період з 21 листопада 2013 року по 06 жовтня 2014 року; 1.030 гривень 64 копійки компенсації за 08 днів невикористаної відпустки та 3.000 гривень спричиненої позивачу неправомірними діями відповідача моральної шкоди.

Представник відповідача пред*явлений позов не визнав та пояснив, що позивач дійсно працював у Товаристві та з роботи був звільнений за власним бажанням. При звільненні з позивачем був проведений повний розрахунок та була проведена оплата за 04 дні невикористаної відпустки у сумі 515 гривень 32 копійок. Трудова книжка позивачем була отримана у день звільнення 16 листопада 2013 року, що стверджується розпискою позивача, написаної керівництву Товариства. Йому невідомо чи велась у Товаристві книга обліку руху трудових книжок та чи був відповідальний за трудові книжки. Позивач мав право на 02 дні відпустки за відпрацьований місяць. Але відбувся збій у програмі комп*ютера і тому позивачу нарахували 04 дні відпустки за півроку роботи. Середньомісячна зарплата позивача складала 1.978 гривень 07 копійок, а середньоденна - 96 гривень 49 копійок. У задоволенні позову просить відмовити.

Суд, вислухавши позивача, представників сторін, свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню................

Так, свідок ОСОБА_3 пояснив, що позивача він знає. Стосунки зі сторонами службові. Він, свідок, у відповідача працював з 05 травня 2013 року по листопад 2013 року. У заяві про звільнення він та ОСОБА_1 просили відповідача трудові книжки вислати поштою. Крім нього більше нікому з робітників трудової книжки не вислали. Трудові книжки всіх робітників Товариства знаходились у головному офісі відповідача у м. Києві. Позивач йому говорив, що трудової книжки не отримав і у зв*язку з цим не може працевлаштуватись.

Відповідно до ст.115 КЗпП України: "Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів".

Відповідно до ч.4ст.235 КЗоТ України: "У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу."

У судовому засіданні було встановлено, що трудові книжки працівників Товариства зберігаютьсмя у головному офісі у м.Києві. У судовому засіданні також було встановлено, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою про звільнення за власним бажанням, просив вислати трудову книжку поштою. У судовому засіданні було встановлено, що позивачем трудова книжка не отримана до теперішнього часу. Суд не приймає до уваги розписку позивача, надану відповідачем, що, ніби-то, позивачем трудова книжка отримана. Стосовно вказаного позивач пояснив, що трудової книжки він не отримував, що ніякої розписки в отриманні трудової книжки він відповідачу не писав, що підпис у розписці, наданої відповідачем, про отримання трудової книжки не його.

Відповідно до п.,п.3 та 4 постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27 квітня 1993 року "Про трудові книжки працівників": --- "Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи організації."

Відповідачем суду журнал обліку видачі трудових книжок наданий не був.

Із листа Управління Пенсійного фонду України у Солом*янському районі м. Києва від 23 червня 2014 року вбачається, що у листопаді 2013 року у відповідача була зафіксована наявність трудової книжки позивача.

При таких обставинах суд вважає, що позов позивача у частині стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за період з 21 листопада 2013 року по 06 жовтня 2014 року 17.188 гривень 50 копійок із розрахунку: 96.49гр. /середньоденний заробіток/ х 218 робочих дні = 17.188,50гр.

Окрім того, у судовому засіданні було встановлено, що позивач у відповідача пропрацював 06 місяців. За вказаний період часу позивач не використав відпустку 12 днів. При звільненні з роботи позивачу частково, за 04 дні невикористаної відпустки,було компенсовано 515 гривень 32 копійок. Як пояснив представник відповідача у роботі комп*ютера відбувся збій. Відповідач добровільно не бажає виплатити позивачу компесацію за 08 днів невикористаної відпустки у сумі 1.030 гривень 64 копійок. Так, за 04 дні відпустки позивачу було виплачено 515 гривень 32 копійки що за один день складає 128 гривень 83 копійки. Тому, 128,83гр. х 8 днів = 1.030гр.64коп.

Відповідно до ч.1ст.83 КЗпП України: "У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки..."

Суд також вважає, що частковому задоволенню підлягає позов про стягнення з відповідача на користь позивача і спричиненої моральної шкоди. Суд вважає, що на користь позивача в рахунок спричиненої моральної шкоди підлягає стягненню 2.000 гривень тому, що позивач у зв*язку з невидачею трудової книжки позбавлений можливості працевлаштуватись, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При таких обставинах суд, оцінюючи всі докази зібрані по справі в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Одночасно суд вважає, що з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати --- 243 гривні 60 копійок судового збору.

Керуючись ст.,ст.83,115,116,117,235ч.4 КЗпП України, Законом України "Про відпустки", ст.,ст.6-14,60,212-218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" в особі відокремленого структурного підрозділу ТОВ "Сіті Транспорт Груп" у м. Дніпродзержинську про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди --- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" в особі відокремленого структурного підрозділу ТОВ "Сіті Транспорт Груп" у м. Дніпродзержинську: 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6, на користь ОСОБА_1 --- 17.188 гривень 50 копійок середню заробітну плату за час затримки видачі трудової книжки при звільненні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" в особі відокремленого структурного підрозділу ТОВ "Сіті Транспорт Груп" у м. Дніпродзержинську: 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6, на користь ОСОБА_1 --- 1.030 гривень 64 копійки компенсації за невикористану відпустку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" в особі відокремленого структурного підрозділу ТОВ "Сіті Транспорт Груп" у м. Дніпродзержинську: 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6, на користь ОСОБА_1 --- 2.000 гривень в рахунок спричиненої моральної шкоди.

Зобов*язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" в особі відокремленого структурного підрозділу ТОВ "Сіті Транспорт Груп" у м. Дніпродзержинську: 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6, видати ОСОБА_1 трудову книжку із записом про звільнення з роботи за власним бажанням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" в особі відокремленого структурного підрозділу ТОВ "Сіті Транспорт Груп" у м. Дніпродзержинську: 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6 на користь держави 243 гривні 60 копійок судового збору.

Рішення суду допустити до негайного виконання у межах місячної суми платежу

Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя: / Литвинчук В.П. /