ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.07.09р.
Справа № 16/151-09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпрометиз /ДМВО/", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Українські національні технології", м. Дніпропетровськ
про стягнення 12 061 грн. 76 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Халемін М.Б. - провідний юрисконсульт, дов. від 12.12.2008р. №1149;
від відповідача: Липський А.В. - представник, дов. від 22.06.2009р. №2206/9685.
СУТЬ СПОРУ:
Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях були оголошені перерву до 15.07.2009р. та до 20.07.2009р.
Позивач просить стягнути з відповідача 12 061 грн. 76 коп., що складає 10 360 грн. 00 коп. - штрафних санкцій за неналежне виконання договору №24/08/1709/08 від 24.10.2008р.та 1 701 грн. 76 коп. - процентів за користування грошовими коштами.
Відповідач у відзиві (вх.№11634 від 24.06.2009р.) зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки у позивача не виникло право на звернення до суду з позовними вимогами про сплату санкцій за порушення відповідачем строків виготовлення продукції, передбачених умовами договору №24/08/1709/08 від 24.10.2008р. та специфікації №1 від 24.10.2008р.
Також, у доповненнях до відзиву (вх.№11635 від 24.06.2009р.) відповідач зазначив, що позивач неправомірно нарахував штрафні санкції від дати поставки продукції оскільки зазначеним договором не передбачені штрафні санкції за прострочку поставки продукції, лише за прострочку виготовлення; договір №24/08/1709/08 від 24.10.2008р. не є різновидом комерційного (товарного) кредиту та до нього не застосовується стаття 1048 Цивільного кодексу, так як грошові кошти в якості передплати перераховані в рахунок часткового виконання позивачем свого зобов'язання по сплаті вартості виготовленої та поставленої продукції, передбаченого договором та статтями 655, 837 Цивільного кодексу України, тобто виконати зустрічні зобов'язання по сплаті вартості продукції.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
За згодою представників сторін у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
- 24.10.2008р. між позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Дніпрометиз /ДМВО/" (замовником) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством "Українські національні технології" (виконавцем) укладено договір №24/08/1709/08 (надалі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити за кресленнями замовника котушки для фібри, кресл.№А-816 (надалі - вироби), та передати їх у строки, вказані у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору;
- відповідно до пункту 2.2 Договору строки виготовлення виробів вказуються у Специфікаціях, які складаються на вироби, узгоджуються сторонами і є невід'ємною частиною Договору;
- згідно пункту 3.3 Договору розрахунок за поставлену партію виробів здійснюється замовником в національній валюті України згідно рахунку виставленого виконавцем, у наступному порядку: протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку замовником шляхом 50% - передоплати та кінцевим розрахунком після отримання повідомлення виконавця про готовність партії до відвантаження;
- у Специфікації №1 від 24.10.2008р. сторони узгодили вартість продукції - 140 000 грн.; умови оплати - передоплата 50%, решта - по факту виготовлення; строки поставки - 30 днів (з моменту отримання передоплати);
- на виконання умов Договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 04.11.2008р. №-0041-108 позивачем була здійснена передоплата у розмірі 69 999 грн. 96 коп., що підтверджується платіжним дорученням №8794 від 11.11.2008р.;
- отже, відповідач повинен був поставити позивачу продукцію до 11.12.2008р.;
- як вбачається з матеріалів справи відповідачем було передано позивачу у власність згідно видаткової накладної від 23.02.2009р. №230-209 котушка для фібри у кількості 20 шт. на загальну суму 140 000 грн. 02 коп.;
- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;
- відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства; згідно частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі;
- відповідно до пункту 5.4 Договору в разі порушення виконавцем узгоджених строків виготовлення, виконавець зобов'язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочки від вартості виробу;
- отже, сторонами в письмовій формі не було узгоджено умови про неустойку у зв'язку з порушенням строків поставки продукції, а пеня встановлена умовами Договору за порушення строків виготовлення продукції, що не є одними і тим же;
- тому суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну поставку продукції у розмірі 10 360 грн. 00 коп.
Що стосується вимоги позивача щодо стягнення 1 701 грн. 76 коп. –процентів за користування його грошовими коштами, то суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
- згідно частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати; договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця;
- відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства;
- як вбачається умовами Договору розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений;
- відповідно до норм чинного законодавства розмір процентів за користування чужими грошовими коштами прямо також не встановлений;
- проте, згідно із частиною 1 статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону);
- відповідно до частини 1 статті 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит);
- отже, комерційним кредитуванням може вважатися будь-який незбіг у часі зустрічних обов’язків по укладеному договору, коли товари поставляються (роботи виконуються, послуги надаються) раніше їх оплати, або платіж здійснюється раніше передання товарів (виконання робіт, надання послуг);
- проценти, що стягуються за користування комерційним кредитом (у тому числі сумами авансу, попередньої оплати), є платою за користування грошовими коштами; за відсутності в законі або в договорі умов про розмір та порядок сплати процентів за користування комерційним кредитом мають застосовуватися норми статті 1048 Цивільного кодексу України;
- відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України; у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики;
- отже, за таких умов розмір процентів за користування чужими грошовими коштами визначається із застосуванням за аналогією статті 1048 Цивільного кодексу України у розмірі облікової ставки Національного банку України, а строк їх сплати вважається таким, що настав;
- таким чином, проценти за користування відповідачем чужими грошовими коштами становлять 1 701 грн. 76 коп. (з 12.12.2008р. по 23.02.2009р.).
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Українські національні технології” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 7, кв. 56; код ЄДРПОУ 33421496; п/р 26006060005462 у Жовтневому відділенні КБ “Приват Банк” м. Дніпропетровська, МФО 305299) на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпрометиз /ДМВО/ (49081, м. Дніпропетровськ, пр. Газети “Правда”, 20; код ЄДРПОУ 05393145; п/р 26003010003070 в філії “УніКредит Банк” ТОВ в м. Києві, МФО 300744) 1 701 грн.76 коп. –процентів, 17 грн. 02 коп. –витрат по сплаті державного мита та 44 грн. 09 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України
"21" липня 2009р.
Судове рішення № 4126613, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 20.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/151-09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: