Ухвала суду № 41265661, 05.11.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/7855/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/1551/14 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Подолюка В.А., Данилюк В.А.,

при секретарі - Янко О.А.,

з участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Дельта Банк» до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна реєстраційна служба України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність, за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2014 року в задоволенні позову банку відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, позивач ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному об'ємі.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з таких підстав.

Із матеріалів справи убачається, що 23 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11202618000.

30 січня 2009 року між АКІБ «УкрСиббанк», який у подальшому змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк», та відповідачем було укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11202618000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 11202618001.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав кредит в сумі 118940,00 дол. США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 21.08.2026 року або достроково зі сплатою 11,30 відсотків річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_3 передав у іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, місце знаходження застави: АДРЕСА_1; загальна площа - 152,9 кв. м.; житлова площа - 103,0 кв. м; земельна ділянка: місце знаходження застави: АДРЕСА_1; загальна площа - 0,1200 га, що підтверджується договором іпотеки № б/н від 23.08.2007, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк»» та ОСОБА_3.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23 серпня 2007 року за № 3173. Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у державному реєстрі іпотек.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк»» та публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. На підставі вказаного договору до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Через неналежне виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту утворилась заборгованість у розмірі 1 189 319,71 грн., яка складається з:

- 107 924,77 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 862642,69 грн. - заборгованість за кредитом;

- 40 870,39 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 326677,03 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Позивач в своїй позовній заяві просив суд в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 1 189319,71 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11202618000 від 23 серпня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа - 152,9 кв. м.; житлова площа - 103,0 кв. м; та земельну ділянку, загальною площею 0,1200 га за тією ж адресою шляхом передачі іпотекодержателю - публічному акціонерному товариству «Дельта банк» права власності на вказане майно.

Також позивач просив визнати за публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право власності на предмет іпотеки, припинити право власності іпотекодавця ОСОБА_3 на будинок та виселити з іпотечного будинку іпотекодавця ОСОБА_3 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою.

Відмовляючи в задоволенні позову банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності на момент розгляду справи, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

При цьому судом встановлено, що загальна площа вказаного вище житлового будинку становить 152,9 кв.м. та відповідно не перевищує 250 кв.м., а позивачем відповідно до засад змагальності не доведено та не надано доказів на підтвердження того, що вказане нерухоме житлове майно не використовується як місце постійного проживання іпотекодавця та, що у іпотекодавця у власності знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними та зробленими на підставі повно та об'єктивно досліджених обставини справи та із застосуванням тих норм права, які підлягали до застосування.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне застосування судом першої інстанції Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки чинним законодавством передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і оскільки на момент розгляду справи зазначений вище закон набрав чинності, суд першої інстанції правомірно керувався його нормами.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, оскільки є власним тлумаченням позивачем норм чинного законодавства і обставин справи.

Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді :