Вирок № 41264754, 29.10.2014, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/1583/14

Провадження № 1-кп/732/112/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Лиманської М.В.,

секретаря - Шевеленко К.В.

з участю прокурора - Червонюк Ю.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2

представників цивільного відповідача ПАТ „Чернігівгаз" - Чернінської Л.М., Свириденко М.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня матеріали кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Городня Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, не працюює, зареєстрованого та проживає АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2014 року близько 19 години 10 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки VOLKWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухаючись по ділянці дороги, яка проходить по вулиці Леніна, у м. Городня, у районі розташування житлового будинку № 79, у напрямку виїзду з міста, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і дорожні умови, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, що призвело до наїзду на мопед марки «Дельта» без реєстраційного номера, який знаходився на краю проїзної частини дороги, біля якого знаходився ОСОБА_1 У результаті дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритих переломів обох кісток обох гомілок в середній третині з дефектом м'яких тканин, закритого перелому верхньої третини правого стегна зі зміщенням, відкритого перелому нижньої щелепи, закритого перелому верхньої щелепи, закритої травми живота з розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею середньої важкості, посттравматичного гіповолемічного шоку важкого ступеня, закритої черепно -мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 87 від 03.09.2014 відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня, за ознакою небезпеки для життя.

Вказаними діями, ОСОБА_5, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, а саме:

- п.п. б) п. 2.3, згідно якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі,

- п.п. а) п. 2.9, яким передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин,

- п. 10.1, де зазначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,

- п.11.3, яким регламентовано, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав суду, що він працював водієм ПАТ «Чернігівгаз», керував автомобілем VOLKWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_3. 22.07.2014р. він перебував на роботі, його робочий день тривав до 20-ї години. В цей день йому повідомили, що жінка, з якою він перебуває у фактичному шлюбі, захворіла та потрапила до лікарні. Він вирішив провідати її та поїхав службовим автомобілем в Городнянську районну лікарню. В лікарні він вживав близько 300 грамів міцного вина. Усвідомлюючи, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, він сів за кермо автомобіля VOLKWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_3 та поїхав на роботу. Рухаючись по ділянці дороги, яка проходить по вулиці Леніна, у м. Городня, у районі розташування житлового будинку № 79, у напрямку виїзду з міста, він почав здійснювати поворот ліворуч. В цей момент його засліпило сонце, від чого він на короткий час втратив пильність та виїхав на зустрічну смугу руху, не помітивши на ній потерпілого, якого збив. Після наїзду на потерпілого він застосував гальмування. Коли автомобіль зупинився на проїзній частині, він вийшов з автомобіля та підійшов до потерпілого. Він відразу бажав викликати швидку допомогу, але очевидці повідомили йому, що швидку вже викликали. Він залишався на місці пригоди. По приїзду на місце ДТП працівники міліції почали проводити огляд місця пригоди та його направили на медичний огляд до лікарні, де підтвердився стан його алкогольного сп'яніння. Свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обвинувачений визнав повністю, щиро кається, та вважає, що ДТП сталася з його вини. На момент судового розгляду він відшкодував потерпілому 11 тисяч гривень та готовий надавати будь-яку допомогу його сім'ї.

Дослідження інших доказів у кримінальному провадженні щодо обставин вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, за згодою всіх учасників судового провадження та на підставі ухвали суду визнано недоцільним, положення ч.3 ст.349 КПК України та передбачені законом наслідки учасникам судового провадження роз'яснено.

З'ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками процесу не оспорюється доведеність вини ОСОБА_5 та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження у повному обсязі, та дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

При призначенні обвинуваченому покарання суд виходить з наступного.

Потерпілий ОСОБА_1 через свого представника просив призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Прокурор в судовому засіданні підтримала позицію представника потерпілого.

Суд вважає за необхідне врахувати думку потерпілого при призначенні покарання.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про його особу, а саме: має місце постійного проживання, не працює, не одружений, під наглядом у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання та за останнім місцем роботи позитивно, утриманців не має, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався.

До пом'якшуючих обставин суд відносить сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_1

До обтяжуючої покарання обставини суд відносить вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи конкретні обставини справи та відомості про особу обвинуваченого, суд вважає, що наявність пом'якшуючих обставин зменшує тяжкість вчиненого злочину та дає суду підстави призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, застосувавши до нього положення статті 75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. У зв'язку зі звільненням обвинуваченого від призначеного судом покарання з випробуванням на нього слід покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України

Оскільки, обвинувачений вчинив злочин на транспорті в стані алкогольного сп'яніння, то суд вважає за необхідне застосувати додаткове покарання у виді позбавлення ОСОБА_5 права керувати транспортними засобами.

Представник потерпілого у даному кримінальному провадженні до початку судового розгляду звернулась в інтересах потерпілого з позовом до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ПАТ „Чернігівгаз" про стягнення на користь потерпілого на відшкодування матеріальної шкоди від злочину в загальній сумі 74269,41 грн., яка складається з вартості пошкодженого мопеда потерпілого, витрат на проведення товарознавчої експертизи, вартості пошкодженого телефону потерпілого, вартості ліків і лікарських засобів, вартості транспортування потерпілого до Чернігівської обласної лікарні, вартості проїзду рідних потерпілого з м. Городня в м.Чернігів та Київ, вартості посиленого харчування потерпілого під час лікування, вартості витрат потерпілого на мобільний зв'язок, вартості проїзду в громадському транспорті рідних потерпілого, які доглядали його під час лікування, витрат на правову допомогу. Також заявлені вимоги про стягнення на користь потерпілого 500000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_1 заявлений до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ПАТ „Чернігівгаз" цивільний позов підтримала. На його обгрунтування пояснила, що позовні вимоги пред'явлені до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ПАТ „Чернігівгаз" в силу ст.ст. 1172, 1187, 1194 ЦК України, оскільки транспортний засіб VOLKWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_3 належить саме ПАТ «Чернігівгав», яке застрахувало свою цивільну відповідальність в ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія». Кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив в робочий час на службовому автомобілі, отже відповідальність за завдану ним шкоду має нести роботодавець та страхова компанія.

Представник цивільного відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду справи був повідомлений завчасно належним чином. Після з'ясування думки учасників судового розгляду суд визнав за можливе провести судовий розгляд у відсутності представника цивільного відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», що відповідає приписам ч.2 ст.326 КПК України.

Представник цивільного відповідача ПАТ «Чернігівгаз» в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала частково, підтримала надані письмові заперечення, з яких виходить, що ПАТ «Чернігівгаз» вважає позовні вимоги завищеними, оскільки в частині відшкодування матеріальної шкоди вимоги тільки частково підтверджені належними доказами, а в частині моральної шкоди заявлені вимоги не відповідають критеріям розумності та виваженості.

Вирішуючи цивільний позов в інтересах потерпілого суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)

Отже, виходячи з наведених норм закону, позовні вимоги пред'явлені до належних відповідачів, оскільки доказами справи підтверджено, що транспортний засіб VOLKWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_3 належить саме ПАТ «Чернігівгаз», яке застрахувало свою цивільну відповідальність в ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

Вирішуючи питання про розмір відшкодування, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Представник потерпілого просила стягнути з відповідачів шкоду, завдану пошкодженням мопеда в сумі 7838,00 грн. Проте з висновку товарознавчої експертизи №452 від 14.10.2014 року встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого власнику мопеда „Ех-50 QT Delta" внаслідок його пошкодження у ДТП 22.07.2014 року встановлений виходячи з ринкової вартості цього мопеда з урахуванням його технічного стану та строку експлуатації на момент перед ДТП, та станом цін на момент проведення дослідження - 14.10.2014 року - становить 3046,85 грн.

Заявлені вимоги потерпілого про відшкодування вартості мобільного телефону в сумі 3233,0 грн., який пошкоджений під час ДТП, не підтверджені належними доказами, які мають бути надані з урахуванням положень ч.2 ст. 1192 ЦК України, оскільки не враховують стану цього телефону з урахуванням його зношеності на момент ДТП та після його пошкодження. Враховуючи це, ці вимоги не підлягають задоволенню. Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування витрат на оплату мобільного зв'язку, оскільки відшкодування таких витрат не передбачено законодавством, та крім того ці витрати не підтверджені належними доказами справи.

Вимоги на придбання паливно-мастильних матеріалів суд також вважає необгрунтованими та відхиляє, оскільки належними доказами справи підтверджено лише оплату транспортування потерпілого з м.Городня до м.Чернігова в сумі 203,95 грн. Інші чеки на придбання пального підтверджують лише факт придбання цього пального, але не підтверджують зв'язок цих витрат із транспортуванням потерпілого. Виходячи з цього ж не підлягають задоволенню вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з проїздом родичів потерпілого у громадському транспорті.

За змістом ч.1 ст.1195 ЦК фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому витрати на лікування, посилене харчування, сторонній догляд.

Виходячи з роз'яснень, наданих у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповленнями) при вирішенні вимог про відшкодування витрат на лікування, посилене харчування та сторонній догляд судам належить виходити з того, що:

а) компенсація (відшкодування) витрат на додаткове харчування, якщо його неможливо забезпечити в лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі, визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках - судово-медичною експертизою) на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування в торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали;

б) розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в інших випадках - судово-медичною експертизою) і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); її половини - на постійний сторонній догляд; чверті - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витрати на кожен із них незалежно від того, ким вона здійснюється;

в) розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість. У разі необхідності супроводжувати потерпілого особі, яка це робить, компенсуються витрати на проїзд і житло відповідно до законодавства про службові відрядження;

Проте, доводи представника потерпілого про розмір матеріальних збитків, завданих потерпілому внаслідок понесених витрат на лікування, проїзд, сторонній догляд не у повній мірі підтверджується відповідними належними доказами.

Так, надані позивачем чеки від 21.09.2014р., на придбання препаратів проти застуди та болю в горлі на загальну суму 100,70 грн., та від 30.09.14 р. на придбання різних засобів на суму 222,30 грн., не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не мають підтвердження того, що ці препарати пов'язані з травмою, а доказів спеціального призначення лікарем цих препаратів суду не надано.

Також, суд не приймає до уваги документи закупки продуктів харчування як доказ витрат, понесених на посилене харчування, оскільки жодних підтверджуючих доказів про призначення потерпілому під час лікування тих продуктів, які придбавалися за чеками, не надано.

Крім того, квитанції про сплату благодійних внесків на загальну суму 1030,0грн. також не є підтвердженням витрат, які потерпілий був змушений нести у зв'язку з його лікуванням.

При цьому, вирішуючи питання матеріальної шкоди, завданої потерпілому, суд керується положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності», яким передбачено межі ліміту відповідальності страхової компанії за шкоду завдану майну - 51000 грн., а за шкоду, завдану здоров'ю потерпілого - 100000 грн. Отже суми матеріальної шкоди (50935,92 грн., завданої здоров'ю потерпілого, яка підтверджена документально, та 3046,85 грн., завданої майну потерпілого, яка підтверджена документально), які мають бути стягнуті на користь потерпілого, повністю покриваються лімітом страхової відповідальності та мають бути стягнуті з цивільного відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

В той же час, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Відповідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправними діями щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Згідно п.9 Постанови ПВС України від 31.03.95 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин.

Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково, так як діями обвинуваченого заподіяні тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, моральні переживання, порушені нормальні стосунки з людьми та рідними. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер і обсяг заподіяних моральних та фізичних страждань, їх тривалість і, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості моральну шкоду, завдану позивачу, суд оцінює в розмірі 80 000,00 гривень

При цьому з відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь потерпілого має бути стягнута сума 5000 грн. в межах ліміту відповідальності, передбаченого Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності», решта суми відшкодування моральної шкоди, визначеної судом, підлягає стягненню з відповідача ПАТ „Чернігівгаз".

Прокурор Городнянського району також звернувся до суду з цивільними позовами в інтересах держави в особі Городнянської центральної районної лікарні та в особі КЛЗ „Чернігівської обласної лікарні" з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування витрат, понесених закладами охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

З позовних заяв виходить, що потерпілий ОСОБА_1 внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 лікувався в Городнянській ЦРЛ 7 днів, з 22.07.2014 року по 29.07.2014 року, а в Чернігівській обласній лікарні 28 днів з 29.07.2014 року по 26.08.2014 року, що підтверджується наявними відповідними довідками. Вартість лікування потерпілого в Городнянській ЦРЛ склала 1193,08 грн., а вартість лікування потерпілого в Чернігівській обласній лікарні склала 7846,24 грн.

За ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Фактичні витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визначаються згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням, затвердженим постановою КМ України від 16.07.1993 року № 545.

Як передбачено п.1 цього Порядку, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як встановлено судом, потерпілий перебував на лікуванні в Городнянській ЦРЛ та в Чернігівській обласній лікарні саме з приводу одержаних в результаті злочинних дій обвинуваченого тілесних ушкоджень.

Отже, згідно норм діючого законодавства обвинувачений зобов'язаний відшкодувати витрати закладам охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого.

Позовні вимоги представника потерпілого про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу та на оплату вартості товарознавчої експертизи мопеда підлягають вирішенню відповідно до правил ст. ст. 120, 122, 124 КПК України як розподіл процесуальних витрат.

Представником потерпілого не надано розрахунку витрат на правову допомогу (акту виконаних робіт). Виходячи з граничного розміру витрат на правову допомогу, визначеному ПКМУ №590, розрахунок компенсації, що підлягає стягненню з обвинуваченого, суд проводить за даними журналів судових засідань, в яких приймала участь представник потерпілого 07.10.2014 року (50 хвилин), 16.10.2014 року (5 хвилин) та 28.10.2014 року (2 години 38 хвилин). Отже сума процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з обвинуваченого, має становити 1705,20 грн.

Витрати потерпілого на проведення автотоварознавчого дослідження мопеда в сумі 700 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в повному обсязі.

Питання про розподіл процесуальних витрат, понесених державою на проведення під час досудового розслідування автотехнічних та трасологічних експертиз необхідно вирішити у відповідності до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України - стягнувши з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Заходи забезпечення у даному кримінальному провадженні не застососувались. Підстав для їх застосування, в тому числі для обрання запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання або роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції

Запобіжний захід до моменту набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов представника потерпілого в інтересах потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну потерпілого 3046,85 грн., у відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я потерпілого 50935,92 грн., у відшкодування моральної шкоди - 5000,0 грн., а всього стягнути 58982,77 грн.

Стягнути з ПАТ «Чернігівгаз» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди - 75000,0 грн.

Цивільний позов прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах Городнянської центральної районної лікарні до ОСОБА_5 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь державного бюджету Городнянського району /рах. 35419001031560 МФО 853592 УДК Городнянського району ЄДРПОУ 02006225/ витрати в сумі 1193 грн. 08 коп., понесені Городнянською ЦРЛ на стаціонарне лікування ОСОБА_1 від злочину.

Цивільний позов прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах Чернігівської обласної лікарні до ОСОБА_5 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь державного бюджету Чернігівської області /рах. 31414544700001 МФО 853592 ГУДКСУ в Чернігівській області ЄДРПОУ 02006113/ витрати в сумі 7846 грн. 24 коп., понесені Чернігівською обласною лікарнею на стаціонарне лікування ОСОБА_1 від злочину.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта в сумі 700,0грн. та процесуальні витрати, пов'язані з залученням представника (адвоката) в сумі 1705,20 грн

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів, в сумі 3217,49грн.

Речові докази: автомобіль VOLKWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_3, яким володіє ПАТ „Чернігівгаз", та який перебуває у нього на зберіганні, уламки з автомобіля VOLKWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_3, які зберігаються в Городнянському РВ УМВС - повернути ПАТ „Чернігівгаз"; уламки мопеда Ех-50 QT Delta, сандалі світло-коричневого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_1 та які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Городнянського РВ УМВС - повернути потерпілому ОСОБА_1;

Вирок суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Чернігівської області через Городнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що не була присутня під час його проголошення - з дня отримання копії судового рішення.

Вирок суду не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя М.В. Лиманська