Ухвала суду № 41261663, 07.11.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

07.11.2014справа № 6/489/317/14

УХВАЛА

07 листопада 2014 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого суддіОСОБА_1при секретаріОСОБА_2за участю:

державного виконавцяМельник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про примусове проникнення до житлового приміщення

встановив:

Старший державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_3 (далі державний виконавець) звернулася до суду із поданням від 20.10.2014 № 49185, в якому просила постановити ухвалу про примусове проникнення до житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1, для примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м.Миколаєва 30.07.2014, про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» заборгованість по кредитному договору від 27.11.2007 № 181-2007 в сумі 53457,04 грн. та понесені, судові витрати.

У судовому засіданні державний виконавець подання підтримала та просила задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення державного виконавця, ознайомившись із матеріалами подання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Згідно пункту 10 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

У той же час, статтею 30 Конституції України та статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Кожному гарантується недоторканність житла або іншого володіння, проникнення до якого допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в державного виконавця знаходиться виконавчий лист Ленінського районного суду м.Миколаєва від 30.07.2014, виданий відносно боржника ОСОБА_5, про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» заборгованість по кредитному договору від 27.11.2007 № 181-2007 в сумі 53457,04 грн. та судових витрат.

Виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 11.08.2014, яка направлена боржнику супровідним листом від 11.08.2014 за вих. № 39343.

Рішення суду у добровільному порядку боржником не виконано.

11.08.2014 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна та заборону його відчуження, яку за вихідним № 39345 направлено боржникам та відповідним державним органам.

За даними адресно-довідкового підрозділу від 11.08.2014 боржник ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 72122496 від 06.10.2014 підтверджено, що 01.07.2014 до реєстру внесений запис про припинення права власності ОСОБА_6 на ? частку вказаної квартиру.

Рухомого майна та коштів боржника за запитами до відповідних електронних базах даних державним виконавцем не виявлено.

Із наданих державним виконавцем доказів встановлено, що 07.10.2014, у присутності представника стягувача, державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, але вхідні двері ніхто не відкрив. У акті сказано, що через двері мати ОСОБА_5, вказала на відсутність боржника вдома та відмовила у допуску до квартири.

08.10.2014 державним виконавцем складено акт про неявку боржника до державної виконавчої служби у час, визначений вимогою від 07.10.2014 № 47081, яку як пояснила державний виконавець було залишено у вхідних дверях квартири АДРЕСА_2.

З пояснень державного виконавця встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження, арешт майна та вимоги надсилалися на адресу боржника, але він умисно ухиляється від їх отримання.

Однак, належних і допустимих доказів, зокрема, поштових конвертів з відповідною відміткою поштового звязку державним виконавцем суду не надано. Також, відсутні докази вручення вимоги боржнику від 07.10.2014.

З огляду на встановлені обставини та враховуючи відсутність доказів належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, необхідність бути на місці за місцем проживання у встановлений час, суд не вбачає підстав для задоволення подання. Крім того, відсутні докази що дають підстави вважати наявність в квартирі майна боржника, а тому примусове входження до такого житла може призвести до порушення прав власника квартири.

Керуючись статтями 293, 376 ЦПК України, суд

ухвалив:

Подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про примусове проникнення до житлового приміщення - квартири № 28, по вул.Молодогвардійська, 53 в м.Миколаєві залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя