Вирок № 41255571, 06.11.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

06.11.2014

Справа № 639/10705/14-к

Провадж. №1-КП/639/497/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого - Кіся Д.П., за участю секретаря - Мельнікової А.В., сторін кримінального провадження: прокурора - Сагуна М.О., обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 639/10705/14-к (в ЄРДР №12014220500001996 від 19.10.2014 року) за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борисоглібськ Вороніжської області РФ, руського, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 26.12.1977 року народження Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 2) 29.10.1982 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 196, ч. 1 ст. 14, ст. 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 3) 16.02.1987 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 196, ч. 2 ст. 214, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі; 4) 12.12.2003 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 5) 18.12.2008 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; 6) 18.03.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ст. 395 КК України до 4 місяців позбавлення волі; 7) 13.04.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 8) 21.03.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 395 КК України до 3 місяців арешту,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом, що надійшов до суду з прокуратури Жовтневого району м. Харкова, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин. Так, 17.10.2014 року приблизно о 15.00 годині ОСОБА_2 прийшов у гості до ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, ОСОБА_2 приніс із собою музичний центр марки «LG», який залишив без нагляду у тамбурі квартири ОСОБА_1, після чого у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Далі, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, діючи повторно, під приводом необхідності зустрітись із знайомим на вулиці, вийшов із своєї квартири АДРЕСА_1, в той час як ОСОБА_2 залишився наодинці у вказаній квартирі, та повинен був самостійно зачинити її, після чого, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити довести умисел до кінця, шляхом вільного доступу, таємно викрав з тамбуру квартири за вищевказаною адресою музичний центр марки «LG», який належав ОСОБА_2, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3439 від 22.10.2014 - 260 гривень, після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, про підозру в чому йому повідомлено.

Під час досудового розслідування 31.10.2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 та потерпілий дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 185 КК України, обов'язку ОСОБА_1 беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри в судовому провадженні, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком.

ОСОБА_1 та потерпілий просили затвердити вищезазначену угоду.

Розглянувши питання про затвердження угоди, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 визнав в судовому засіданні в повному обсязі.

Сторони добровільно уклали угоду про примирення, її укладання не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону, зокрема ст. ст. 63, 65, 75, 185 КК України.

Крім того, суд переконався, що підозрюваний цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що підозрюваний та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, зокрема обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, та відмова ОСОБА_1 від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, а потерпілим - від права вимагати в подальшому притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Підстави відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлені.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення від 31.10.2014 року по кримінальному провадженню №12014220500001698, укладену між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком в 1 (один) рік.

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Речовий доказ - музичний центр марки «LG» - вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_2

Процесуальні витрати в сумі 244 (двісті сорок чотири) грн. 50 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за товарознавчу експертизу».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому.

Суддя Д.П. Кісь