Ухвала суду № 41249185, 31.10.2014, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6918/13-к

Провадження № 1-кп/204/29/14

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

31 жовтня 2014 року Красногвардійський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мащук В.Ю.,

судді: Григоренка Д.Ю.,

судді: Токар Н.В.,

при секретарі: Гринюк Л.В.,

за участю прокурора: Ткаченко С.В.,

за участю потерпілого: ОСОБА_1,

за участю захисників: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться зазначене кримінальне провадження.

До суду обвинуваченим ОСОБА_5 подано клопотання про зміну запобіжного заходу відносно нього та ОСОБА_4 на особисте зобов'язання із застосуванням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Подане клопотання обвинувачений ОСОБА_5, зокрема, обґрунтовував тим, що він та ОСОБА_4 з 05.06.2013 року перебувають під вартою. Обраний їм судом запобіжний захід на протязі 1 року 4 місяців продовжується.

Серйозність звинувачень, пред'явлених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ризик їх втечі були висунуті в якості аргументів на етапі вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Після цього сторона обвинувачення та суд, які неодноразово продовжують строк тримання під вартою ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не наводили взагалі ніяких (крім теоретичних) підстав для продовження їм тримання під вартою, та фактично зазначали, що раніше обраний запобіжний захід був правильним.

Викладені міркування є достатніми для того, щоб прийти до висновку, що має місце порушення ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

За вказаних обставин раніше застосований до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід підлягає зміні у зв'язку з тим, що відпала необхідність у його застосуванні, так як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають постійне місце проживання та реєстрацію, раніше не судимі, ніколи не перебували та не перебувають на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, позитивно характеризуються за місцем проживання, очевидно, що вони не представляють загрозу для суспільства, не будуть ухилятися, переховуватися від суду та перешкоджати встановленню істини по справі, а з урахуванням їх особи, немає підстав вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть далі продовжувати займатися злочинною діяльністю.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5, посилаючись на те, що ризики, які враховувалися раніше при обранні обвинуваченим запобіжного заходу, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли, просив суд продовжити обвинуваченим строк запобіжного заходу.

Потерпілий підтримав думку прокурора, просив суд продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_2, підтримала клопотання ОСОБА_5, та просила суд змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, так як відсутні докази, що ризики, які враховувалися раніше не відпали, крім того ОСОБА_4 характеризується задовільно, порушення режиму не допускає. Заохочень від адміністрації не має.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_3 підтримав клопотання свого підзахисного, просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд змінити йому запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання обвинуваченого, вбачається, що у заявленому клопотанні про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 не було зазначено жодних підстав, передбачених ст. 178 КПК України, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому, колегія суддів також приходить до висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 даного виду запобіжного заходу на час розгляду кримінального провадження у суді не відпали, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, на території м. Дніпропетровська постійного місця проживання не мають, не працюють. У зв'язку з тим, що кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду суд вважає, залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи звільненими з - під варти, зможуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, можуть ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення, більш м'який вид запобіжного заходу, не зможе забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігти вищезазначеним ризикам.

Таким чином, ОСОБА_5, ОСОБА_4, перебуваючи на волі, не маючи постійного місця проживання на території м. Дніпропетровська, не маючи міцних соціальних зв'язків та, будучи обізнаними про суворість передбаченого законом покарання можуть перешкодити кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так як строк тримання під вартою, обраний обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 закінчується 02 листопада 2014 року, однак судове провадження не закінчено та потребує часу для розгляду, суд вважає, що з урахуванням вище зазначених ризиків строк тримання під вартою обвинуваченим слід продовжити строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з триманням під вартою на особисте зобов'язання,- залишити без задоволення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4, тримання під вартою продовжити на строк 60 днів з 31 жовтня 2014 року по 29 грудня 2014 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5, тримання під вартою продовженими на строк 60 днів з 31 жовтня 2014 року по 29 грудня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Мащук