Рішення № 41248736, 03.10.2014, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4510/14-ц

Провадження № 2/209/1658/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбара Г.А.,

при секретарі Поляниці Г.В.,

за участі позивача ОСОБА_1, представника відповідача Дмитренко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у міста Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дорожник" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: стягнути з Комунального підприємства «Дорожник» на її користь невиплачену зарплату в розмірі 11 347,28 грн.; стягнути з Комунального підприємства «Дорожник» на її користь середню заробітну плату за час затримки розрахунку в розмірі 13903,5 грн.; стягнути з Комунального підприємства «Дорожник» на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.;

На обґрунтування позову зазначила, що вона - ОСОБА_1, наказом № 271-к від 14.09.2009 року була прийнята до Комунального підприємства «Дорожник» на посаду начальника виробництва. Наказом № 113-/к від 05.05.2014 року звільнена з посади за переводом в КП ДМР «Комсервіс» згідно ст. 36 п. 5 КЗпП України. Відповідно довідки КП «Дорожник» від 07 липня 2014 року за № 174 заборгованість з виплати їй заробітної плати складає 11347,28 грн. Згідно з довідкою КП «Дорожник» від 17 липня 2014 року за № 208 її середньоденна заробітна плата складає 213,90 грн. Оскільки Відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану їй заробітну плату в день звільнення, з відповідача на її користь відлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку з 05.05.2014 по 30.07.2014 р. в сумі 13903,5 грн. Те, що відповідач в день її звільнення і до теперішнього часу не провів повний розрахунок, заподіяло їй величезні моральні страждання, вона весь час переживала з приводу існування своєї сім'ї, і внаслідок чого вона і її сім'я були позбавлені нормального життєвого спілкування з тими, хто оточують її близькими людьми. Тому вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати їй моральний збиток у розмірі 5000 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала і надала пояснення, аналогічні обґрунтуванню позову.

Представник відповідача Дмитренко Н.Л. в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову, а також пояснення аналогічні письмовим запереченням про те, що у зв'язку з відсутністю фінансування на підприємстві виникла заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам і ОСОБА_1, в тім числі, що підлягала сплаті в день звільнення 05.05.2014 року. На підприємстві створено комісію по трудовим спорам. За заявою ОСОБА_1 розглядався трудовий спір, за результатами якого КТС винесено рішення № 07/14 від 14.07.2014 року, щодо стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 11347,28 грн. Позивачем рішення комісії по трудовим спорам в десятиденний строк оскаржено Це рішення комісії по трудовим спорам у передбачені законодавством строки підприємством добровільно не виконано, у зв'язку з чим було видано посвідчення № 07 від 27.07.2014 року на примусове виконання рішення комісії по трудовим спорам, яке на даний час знаходиться на виконанні у Дніпровському ВДВС Дніпродзержинського МУЮ. Вважає, що звернення ОСОБА_1 до суду є безпідставним.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 14.09.2009 року була прийнята до Комунального підприємства «Дорожник» на посаду начальника виробництва. Згідно наказу № 113-/к від 05.05.2014 року ОСОБА_1 звільнена з посади за переводом в КП ДМР «Комсервіс», відповідно ст. 36 п. 5 КЗпП України.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідач у порушення вимог ст. 116 КЗпП України не розрахувався із позивачем в день звільнення - 05.05.2014 р.

Згідно довідки КП "Дорожник" від 07.07.2014 року про заборгованість із заробітної плати, загальна сума заборгованості по зарплаті ОСОБА_1 складає 11347,28 грн.

Рішенням комісії по трудовим спорам КП «Дорожник» від 14.07.2014 року за заявою начальника виробництва ОСОБА_1 до КП «Дорожник» щодо стягнення заробітної плати і компенсації у зв'язку з порушенням термінів її виплати, стягнуто з комунального підприємства «Дорожник» на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 11347,28 грн.

Рішення КТС про стягнення з КП "Дорожник" заробітної плати на користь ОСОБА_1 не було виконано уповноваженим органом (директором) КП "Дорожник", тому їй було видане посвідчення на примусове виконання рішення КТС.

Постановою державного виконавця ВП № 44248253 від 01.08.2014 року про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження з виконання посвідчення № 07 виданого 27.07.2014 року КТС КП «Дорожник» про стягнення з КП «Дорожник» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 11347,28 грн.

Оскільки, в порядку передбаченому Кодексом законів про працю України, з відповідача уже прийнято рішення про стягнення заборгованості по заробітній ОСОБА_1 і це рішення підлягає примусовому виконанню в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", то у суду вважає, що позовні вимоги про стягнення з КП «Дорожник» на користь позивача невиплаченої заробітної плати в сумі 11347,28 грн. не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач був звільнений з місця своєї роботи в КП «Дорожник» 05.05.2014 року, фактичний розрахунок з ним відповідачем до цього часу не проведений..

Згідно матеріалів справи, середня заробітна плата позивача складає 4385,00 грн., а середньоденна заробітна плата складає - 213,90 грн., що підтверджується довідкою від 17.07.2014 року, виданою КП «Дорожник», і з розміром якої погоджувалися сторони у справі.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку протягом 65 робочих днів, що становить 13903,50 грн. (213,90 грн. х 65 днів = 13903,50 грн.)

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України) та вирішуючи справи в межах заявлених вимог, суд вважає, що з КП «Дорожник» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 13903,50 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, відповідно ст. 237-1 КЗпП України, оскільки позивачем були порушені її трудові права на отримання заробітна плата за відпрацьований нею час, що призвело до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, і від неї вимагаються додаткові зусилля для організації свого життя.

Проте, з урахуванням глибини моральних страждань позивачки, наслідків, що настали в результаті порушення її трудових прав, а також вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди частково в розмірі 500 грн.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у справі в сумі 243 грн. 60 коп., оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись статтями. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дорожник" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стягнути з Комунального підприємства "Дорожник", код ЗКПО 31329952, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 13903,50 гривень та 500,00 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди, а всього 14403,50 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста три гривні 50 коп.).

В решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Дорожник", код ЗКПО 31329952, на користь держави 243,60 грн. судового збору у справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя: Г.А. Байбара