Вирок № 41246919, 20.08.2014, Пирятинський районний суд Полтавської області

№ 544/1675/14-к

Пров. № 1-кп/544/116/2014

В И Р О К

іменем України

20 серпня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду Полтавської області на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 120141702900000437 від 22.07.2014, відносно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого на АДРЕСА_2, громадянина України, освіта неповна середня, розведеного, не працюючого, такого, що не є депутатом, має на утриманні 3 малолітніх дітей: Валерію, народження 19.04.2005, Андрія, народження 15.01.2009, Дмитра, народження 15.02.2011, раніше судимого:

19.06.2007 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до позбавлення волі на строк 1 рік, звільнений 04.12.2007 умовно-достроково з невідбутим строком 2 місяці 17 днів;

11.11.2011 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК до арешту на строк 6 місяців;

06.03.2012 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК до арешту на строк 4 місяців;

27.09.2012 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК до арешту на строк 3 місяців;

15.05.2013 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК до арешту на строк 6 місяців, судимості не зняті й не погашені,

якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК,

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення прокурора Чубика Я.О., із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, який має не зняті та не погашені судимості за скоєння злочинів проти власності, 22 липня 2014 року близько 03 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення майна, шляхом відкриття вікна ванної кімнати, проник до будинку потерпілої ОСОБА_2 на АДРЕСА_3, звідки таємно викрав монітор Samsung Sync 943N та тюнер Eurosky ES-4050 загальною вартістю 677 гривень 50 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Призначаючи покарання у відповідності зі ст. 65 КК, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК суд визнає його щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно п. п. 1 та 13 ч. 1 ст. 67 КК, суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Ураховується також дані про особу обвинуваченого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, разом з тим, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Суд приймає до уваги також незначну вартість викраденого та що все викрадене повернуто власнику.

На підставі викладеного, ураховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, наявність на його утриманні трьох малолітніх дітей, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність обрання підсудному покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 185 КК.

На думку суду, саме таке покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки обвинувачений маючи неодноразові судимості, скоїв новий злочин, на шлях виправлення не стає, зловживає спиртними напоями, не має постійного місця проживання, що дає підстави уважати, що підсудній здатен вчинити нове кримінальне правопорушення та переховуватись від суду.

На думку суду дане клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно приписам частини 4 статті 176 КПК запобіжні заходи застосовуються судом під час судового провадження за клопотанням прокурора.

Як передбачено статтею 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, у тому числі, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Рекомендація R (80) 11 Комітету міністрів державам - членам Ради Європи (прийнята представниками міністра 27 червня 1980 р.) говорить, що при розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі з наступних факторів, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи і, зокрема, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 178, 183, 493 КПК.

Оскільки суд обирає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, обвинувачений ніде не працює, зловживає спиртними напоями, маючи неодноразові судимості, на шлях виправлення не стає, продовжує скоювати кримінальні правопорушення, не має місця постійного проживання, наявні ризики дають підстави уважати, що обвинувачений, знаходячись на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також уникнути виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого повинен бути обраний запобіжний захід тримання під вартою, так як , на думку суду, тільки такий запобіжний захід належним чином в змозі забезпечити відповідну процесуальну поведінку підсудного та виконання процесуальних рішень.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні становлять 391 грн 20 коп.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази суду не надавалися.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Запобіжним заходом до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 обрати тримання під вартою, узявши під варту із зали суду, і строк відбуття покарання обвинуваченим обчислювати з 20 серпня 2014 року.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2 , виданий 12 червня 1998 року Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області, ІДН № НОМЕР_1 витрати на залучення експертів у розмірі 391 (тртрьохсот дев'яносто однієї) грн 20 копійок для проведення дактилоскопічної експертизи від 29.07.2014 та трасологічної експертизи від 30.07.2014 у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 120141702900000437 від 22.07.2014, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: