Рішення № 41244505, 03.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16673/14 03.11.14

За позовомНаціонального банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест"третя особаПублічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк"прозвернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 82 252 140, 12 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Босий В.П.

Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Таболін О.С. - представник за дов.;

від відповідача: Білобловський С.В. - представник за дов.;

від третьої особи: Чеброва Ю.В. - представник за дов.

У судовому засіданні 03.11.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБУДІНВЕСТ" про звернення стягнення на нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 476,80 кв.м., які складаються з групи нежилих приміщень №№ 1, 1а, 1б (в літ. К), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 55; на нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 519,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 55, для задоволення вимог Національного банку України за кредитним договором від 04.06.2009 №20/09/5 на загальну суму 82 252 140,12 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 77 904 218,17 грн., заборгованості за прострочені проценти у розмірі 4 345 649,88 грн. та пені у розмірі 2 272,07 грн.; визнати спосіб реалізації предмета іпотеки за Іпотечним договором від 18.03.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 153, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною для подальшої реалізації предмету іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення продажу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2014 порушено провадження у справі №910/16673/14, розгляд справи призначений на 10.09.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 06.10.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 13.10.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 03.11.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 на підставі ст.ст. 4-6 ГПК України суд призначив колегіальний розгляд справи №910/16673/14.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва справу №910/16673/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П., суддя Полякова К.В.

Ухвалою від 13.10.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 03.11.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Зокрема, він не погодився із запропонованим позивачем визначенням початкової ціни предмета іпотеки.

Під час розгляду справи, відповідачем було заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи з метою визначення дійсної ринкової вартості предмета іпотеки з метою зазначення у рішенні конкретного розміру початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Національний банк проти призначення судової експертизи категорично заперечували, зазначаючи про те, що її метою є виключно затягування розгляду даної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін з приводу зазначеного клопотання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судової експертизи, позаяк визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, запропоноване позивачем у позовній заяві, жодним чином не порушує прав сторін Іпотечного договору. Таке визначення початкової ціни не суперечить вимогам закону та не поодиноко застосовується у судовій практиці (пункт 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"; постанова Вищого господарського суду України від 25.02.2014 у справі № 5017/2309/2012), оскільки враховує інтереси й іпотекодавця, і іпотекодержателя, а також уникає затягуванню справи.

В судовому засіданні 03.11.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2009 між Національним банком (кредитор) та ПАТ "Брокбізнесбанк" (позичальник) було укладено Кредитний договір №20/09/5, відповідно до якого позивач надав ПАТ "Брокбізнесбанк" кредит у межах відкритої невідновлювальної кредитної лінії у сумі 700 000 000 грн., на строк з 04.06.2009 по 11.02.2015, під 16,5% річних на період з 04.06.2009 по 20.02.2010, та з 21.02.2010 по 06.04.2010 - 11,56 % річних, з 07.04.2010 по 08.06.2010 - 12,25 % річних, з 09.06.2010 по 08.07.2010 - 11,5 % річних, з 09.07.2010 по 10.08.2010 - 10,5 % річних, з 11.08.2010 по 22.03.2012 - 9,75 % річних, з 23.03.2012 по дату погашення кредиту встановлюється на рівні 9,5 % річних., з урахуванням додаткових договорів, які в подальшому були укладені між сторонами кредитного договору та які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до додаткових договорів сторони, зокрема, змінювали розмір кредитної лінії, продовжували строк повернення кредиту, змінювали процентну ставку, встановлювали графік повернення кредиту та додаткові забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань.

Так, додатковою угодою № 8 від 30.04.2013 до Кредитного договору передбачено, що позивач надає ПАТ "Брокбізнесбанк" кредит на суму 429 340 000 грн. на строк з 04.06.2009 по 11.02.2015 (кінцева дата повернення кредиту), з графіком погашення кредиту (починаючи з 09.08.2013), встановленим у пункті 1.1 цієї додаткової угоди № 8, та з процентними ставками від 9,5% до 16,5% (у визначені в угоді періоди).

Факт видачі Національним банком кредитних коштів ПАТ "Брокбізнесбанк" у межах встановленого ліміту підтверджується виписками з позичкових рахунків Позичальника, оборотно-сальдовою відомістю, які залучені до матеріалів справи, а також не заперечується представниками сторін.

Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед ПАТ "Брокбізнесбанк" за Кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею), а також заставою.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування до правопорушника правових наслідків, встановлених договором або законом.

З пояснень представників позивача та Позичальника, а також матеріалів справи слідує, що у порушення умов пунктів 2.3.1 та 2.3.3 Кредитного договору ПАТ "Брокбізнесбанк" не повернуто Національному банку прострочену заборгованість за кредитом, прострочено повернення процентів за користування, не сплачено пеню за простроченими процентами.

Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 107 ПАТ "Брокбізнесбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Як убачається з матеріалів справи, за позивачем станом на 07.07.2014 обліковувалось 77 904 218,17 грн. непогашеного кредиту. Крім того, за період з 01.02.2014 до 10.06.2014 позивачем на підставі та з дотриманням умов Кредитного договору були нараховані ПАТ "Брокбізнесбанк" проценти за користування кредитними коштами в загальній сумі 4 366 608, 78 грн., з яких 10.02.2014 було сплачено лише 20 958,90 грн. Таким чином, станом на 07.07.2014 непогашена сума процентів склала 4 345 649, 88 грн.

Також позивачем за період з 28.02.2014 по 02.03.2014 (за 3 дні, тобто до дати запровадження (03.03.2014) тимчасової адміністрації в ПАТ "Брокбізнесбанк") на суму прострочених процентів (2 126 429,91 грн.) на підставі пункту 2.2.4 Кредитного договору була нарахована пеня на загальну суму 2 272,07 грн.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок нарахованих процентів за користування кредитом, суд встановив, що він відповідає порядку нарахування процентів передбаченому Кредитним договором, зроблений за процентними ставками, які були передбачені сторонами в Кредитному договорі (з урахуванням внесених додатковими угодами змін), а також відображає сплату процентів здійснену відповідачем у зазначений період), та є арифметично правильним. Судом враховано, що нарахування процентів здійснено до дати призначення уповноваженої особи Фонду з ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк".

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є також арифметично правильним, відповідає нормам чинного законодавства (зокрема вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", частини 6 статті 232 та частини 2 статті 343 ГК України, пункту 3 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), матеріалам справи та умовам Кредитного договору.

ПАТ "Брокбізнесбанк" та відповідачем вказаний розрахунок не оспорений.

Відтак, за ПАТ "Брокбізнесбанк" обліковується заборгованість за Кредитним договором у загальній сумі 82 252 140,12 грн., що складається із заборгованості за кредитом у сумі 77 904 218,17 грн., заборгованості за процентами у сумі 4 345 649,88 грн. та пені за простроченими процентами у сумі 2 272,07 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання ПАТ "Брокбізнесбанк" своїх зобов'язань за Кредитним договором (Основного зобов'язання) між Національним банком (іпотекодержатель) та ТОВ "Інбудінвест" (іпотекодавець; майновий поручитель) було укладено Іпотечний договір від 18.03.2010, предметом іпотеки за яким є нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 476,80 кв.м., які складаються з групи нежилих приміщень №№1, 1а, 1б (в літ. К), нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 519,2 кв.м.що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55.

До договору іпотеки сторони уклали договір №2 від 22.04.2010, договір №2 від 09.02.2011, про внесення змін та доповнень до іпотечного договору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 2 статті 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Національним банком відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" було надіслано Товариству письмову вимогу від 12.03.2014 № 06-104/4019 про усунення порушення умов Кредитних договорів.

Станом на момент розгляду спору по суті, відповідачем зобов'язання, забезпечені Іпотечним договором, не виконано, грошових коштів на користь Національного банку не перераховано.

Враховуючи, що за наслідком відкликання банківської ліцензії термін виконання всіх грошових зобов'язань ПАТ "Брокбізнесбанк" вважається таким, що настав, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 15.8 Іпотечного договору Національний банк отримав право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Позивач надав до матеріалів справи звіт Всеукраїнської громадської організації "Асоціація фахівців оцінки" (сертифікат №13183/12 від 04.04.2012, свідоцтво №1963 від 17.12.2004, кваліфікаційний сертифікат №00108-х від 09.06.2001, посвідчення МФ№730-ПК від 01.03.2013) про незалежну оцінку вартості нерухомого майна - нежитлових приміщень (літера К) загальною площею 996 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 55, що належить ТОВ "Інбудінвест", відповідно до якого станом на 01.01.2014 ринкова вартість об'єкта оцінки складає 59 147 000,00 грн. Однак, слід взяти до уваги, що визначена вартість предмета іпотеки вже не може вважатись реальною (ринковою) вартістю станом на момент вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що продаж предмета іпотеки повинен відбуватися шляхом проведення прилюдних торгів, із початковою ціною реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та направлення коштів отриманих від цієї реалізації на погашення заборгованості за Кредитним договором, що є предметом розгляду у даній справі.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Звернути стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором від 18.03.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 153, а саме:

- нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 476,80 кв.м., які складаються з групи нежилих приміщень №№1, 1а, 1б (в літ. К), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 12.02.2007 за реєстровим №"у.102, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12.02.2007, номер правочину 1909331, номер витягу 3554514. та зареєстроване право власності в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 15.02.2007 в реєстрову книгу №15з-10 за реєстровим №861-з;

- нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 519,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест" на праві власності на підставі договору поділу майна посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 24.01.2007 за реєстровим №у.38, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 24.01.2007, номер правочину 1881206, номер витягу 3487662, право власності зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 30.01.2007 в реєстрову книгу №15з-8 за реєстровим №861-з.

За рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме: нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 476,80 кв.м., які складаються з групи нежилих приміщень №№1, 1а, 1б (в літ. К), нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 519,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55, задовольнити грошові вимоги Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 00032106) за договором №20/09/5 від 04.06.2009 у розмірі 82 252 140,12 грн. (вісімдесят два мільйона двісті п'ятдесят дві тисячі сто сорок гривень 12 коп.), що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 77 904 218,17 грн. (сімдесят сім мільйонів дев'ятсот чотири тисячі двісті вісімнадцять гривень 17 коп.), заборгованості за відсотками за користування кредитом - 4 345 649, 88 грн. (чотири мільйона триста сорок п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять гривень 88 коп.), пеня за процентів - 2 272,07 грн. (дві тисячі двісті сімдесят дві гривні 07 коп.).

Встановити спосіб реалізації вищевказаного предмета іпотеки за іпотечним договором від 18.03.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 153, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест" (03110, м. Київ, вул.. Солом'янська, 16-Б, код 33396334) в дохід Державного бюджету України 73080 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) судового збору.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.11.2014.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді В.П. Босий

К.В. Полякова