Ухвала суду № 41244232, 04.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10479/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - позивач, ТОВ «Дієса») звернулося до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними дій відповідача при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Коломия, вул. Мазепи, 81/2 та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 09.12.2013 року №430.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позову, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.11.2013 року відповідачем на підставі наказу від 27.11.2013 року №281 про направлення на проведення позапланової перевірки та направлення на проведення перевірки від 27.11.2013 року №303 була проведена позапланова перевірка магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Коломия, вул. Мазепи, 81/2 з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

Зазначений наказ та направлення на проведення перевірки магазину позивача були видані Інспекцією у зв'язку з надходженням на адресу Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів звернення (листа) Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства за згодою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю від 26.11.2013 року №03/7-11138-2013.

За результатами перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» відповідачем був складений акт від 27.11.2013 року №0654, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме: до продажу пропонувалися товари без необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (відсутня будь-яка інформація згідно із законодавством про мови, про найменування та місцезнаходження підприємства, яке проводить ремонт і технічне обслуговування), реалізація товарів здійснювалась без документів, що засвідчують їх якість та безпеку.

На підставі зазначеного акту перевірки Інспекцією винесено постанову від 09.12.2013 року №430, якою до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 8096,82 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що проведення Інспекцією перевірки магазину позивача та складання оскаржуваної постанови були правомірними.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Законів України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877), Положенням про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року №206 (далі - Положення №206), Порядком провадження торгівельної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833 (далі - Порядок №833), Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року №506 (далі - порядок №506), Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року №104 (далі - Правила №104).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.6.1 п.6 Положення №206, Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, а також здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У ч.3 ст.4 Закону №877 зазначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.

Ч.1 ст.6 №877 передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості, а саме: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

У ч.1 ст.6 Закону №1023 зазначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Ч.4 ст.8 Закону №1023 передбачено, що продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені ч.1 і ч.3 цієї статті. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із ст.15 і ст.23 цього Закону.

Відповідно до ч.1,2 ст.15 Закону №1023, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація, передбачена ч.1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

П.п.10, 14, 16 Правил №104 передбачено, що до подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта господарювання проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо). У торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті. Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

Здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

У п.8 Порядку №506 передбачено, що експлуатаційні документи повинні відповідати ГОСТу 2.601-95 «Эксплуатационные документы» і вимогам цього Порядку. На товари іноземного походження, що ввозяться в Україну, експлуатаційні документи повинні бути виконані державною мовою та мовою держави походження товару.

Згідно з п.п.1,2,13 ст.26 Закону №1023, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені ст.23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.23 Закону №1023, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законодавством у галузі захисту прав споживачів регламентовано чіткий порядок проведення органами Державної інспекції захисту прав споживачів перевірки суб'єктів господарювання та підстави для її проведення, а також можливість застосування до них штрафних санкцій при виявленні порушень законодавства.

Разом з тим, дослідження обставин справи надає підстави стверджувати, що відповідачем при проведенні перевірки магазину позивача були дотримані всі законодавчі вимоги, а саме: перевірка проведена на підставі звернення територіального підрозділу Спілки захисту прав споживачів за наявності згоди на її проведення Центрального органу влади, за наявності відповідних наказу та направлення на перевірку.

Крім того, підставою для застосування Інспекцією до ТОВ «Дієса» штрафних санкцій стали факти виявлених порушень законодавства у галузі захисту прав споживачів. Так, зокрема, з акту перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» від 27.11.2013 року №0654 вбачається, що позивачем пропонувалися до продажу товари без необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію і про найменування та місцезнаходження підприємства, яке проводить ремонт і технічне обслуговування, а також без документів, які засвідчують якість та безпеку.

Водночас, як під час проведення перевірки, так і після її завершення позивачем не було надано Інспекції необхідних документів, пояснень і довідок, що спростовували б зазначені висновки контролюючого органу.

Більш того, викладені обставини не були спростовані позивачем ані в ході розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як було правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, надані позивачем до суду копії декларацій про відповідність, які на його думку, вказують на наявність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що була об'єктом перевірки, не спростовують висновків Інспекції, викладених в акті від 27.11.2013 року, оскільки не надають підстав стверджувати, що дані факти існували під час проведення посадовими особами Інспекції позапланової перевірки ТОВ «Дієса», а рішення суду в жодному разі не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких інших належних і допустимих, у розмінні ст.70 КАС України, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції та підтверджували обставини, на які посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі, у матеріалах справи не міститься.

Посилання позивача на те, що Інспекцією були порушені межі проведення перевірки спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що перевірці підлягали не якісь конкретні товари, як помилково вважає позивач, а взагалі дотримання товариством при здійсненні його господарської діяльності за адресою місця розташування магазину вимог законодавства про захист прав споживачів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються обставинами, встановленими судом першої інстанції, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Натомість, відповідач, діючи у відповідності з приписами ч.2 ст.71 КАС України, довів правомірність своїх дій під час проведення перевірки позивача та правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу і переконав судову колегію у своїй правоті.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності жодних правових підстав для задоволення адміністративного позову та приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.