Постанова № 41243960, 05.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 листопада 2014 року 09 год. 00 хв. № 826/12291/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (далі - позивач, ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дії ДПІ щодо відмови у видачі довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів, та зобов'язання видати таку довідку Товариству.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 17.06.2013р. № 0008642203 на загальну суму 710468,00 грн. та від 09.07.2013р. № 12926552203 на загальну суму 211083,00 грн. вважаються неузгодженими, оскільки оскаржуються в судовому порядку. Відтак, у відповідача відсутні правові підстави для відмови у видачі позивачу довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 25.09.2014р. б/н та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що за позивачем обліковується податковий борг, а тому підстави для видачі позивачу довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів відсутні.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначених судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 04.11.2014р. не забезпечив.

04 листопада 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача від 10.07.2014р. вх. № 35056/10 щодо надання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів відповідач листом № 32939/20/26-55-25-02-10 повідомив позивача, що відповідно до картки особових розрахунків платників податків у ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» станом на 15.07.2014р. обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 901862,22 грн., у зв'язку з чим підстави для надання такої довідки відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, вказаний борг позивача виник на підставі податкових повідомлень-рішень ДПІ від 17.06.2013р. № 0008642203 та від 09.07.2013р. № 12926552203. Відповідно до облікової картки позивача станом на 22.07.2014р. за ним обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 901862,22 грн.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі -ПК України) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Водночас, з матеріалів справи видно, що позивач оскаржив вказані рішення до Окружного адміністративного суду м. Києва. При цьому, постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2014р. у справі № 826/15708/13-а та від 24.12.2013р. у справі № 826/15777/13-а відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» щодо скасування таких рішень. В той же час, позивач оскаржив такі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва в апеляційному порядку, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що процедура оскарження названих рішень контролюючого органу триває.

Відповідно до п. 1 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. № 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1842/24374, цей Порядок визначає механізм видачі органами доходів і зборів довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі - Довідка).

Пунктом 8 такого Порядку встановлено, що за наявності у платника податків податкового боргу органом доходів і зборів готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі Довідки, який надсилається на адресу платника податків.

Поряд з цим, податковий борг згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Зважаючи на неузгодженість податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 901862,22 грн. суд вважає, що у ДПІ були належні правові підстави для видачі позивачу Довідки, а відтак дії ДПІ щодо відмови у видачі довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів на запит позивача від 10.07.2014р. вх. № 35056/10 за висновком є протиправними.

При цьому, позовна вимога про зобов'язання ДПІ видати вказану Довідку позивачу задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до облікової картки платника податків у відповідача станом на 31.10.2014р. обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 779439,20 грн., яка виникла, в тому числі на підставі податкової декларацій з податку на додану вартість від 19.09.2014р. № 9053967226.

При цьому, доказів подання уточнюючого розрахунку щодо вказаної податкової декларації позивачем суду не надано, проте визначена сума податкового зобов'язання позивачем не сплачена, загальна заборгованість становить 779439,20 грн.

Таким чином, така сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Отже, враховуючи наявність у позивача на момент розгляду справи податкового боргу з податку на додану вартість, у суду відсутні належні правові підстави для зобов'язання відповідача видати Довідку ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010».

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у видачі довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» від 10.07.2014р. вх. № 35056/10.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 36,54 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо відмови у видачі довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» від 10.07.2014р. вх. № 35056/10.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (місцезнаходження: 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Енгельса, буд. 56, офіс 31, ідентифікаційний код 37100186) 36 (тридцять шість гривень) грн. 54 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова