Постанова № 41243923, 26.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2014 року № 826/10070/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колтек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні діївстановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Колтек» (далі - позивач, ТОВ «Колтек») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Колтек», за результатами якої складено акт від 10.12.2013 №761/26-55-22-04/34807045 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Колтек» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ТОВ «Фаст Крейг ЛТД» за лютий 2013 року»;

- визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Колтек» з контрагентами, вказаними в акті від 10.12.2013 №761/26-55-22-04/34807045 нікчемними в силу припису закону;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової ТОВ «Колтек», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та з електронних баз АС «Податковий блок», АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «ПП», АІС «Облік», АІС «Податки»., бази даних ТАХ, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Колтек», здійснені на підставі акту від 10.12.2013 №761/26-55-22-04/34807045;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Колтек», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та з електронних баз АС «Податковий блок», АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «ПП», АІС «Облік», АІС «Податки»., бази даних ТАХ, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Колтек», здійснені на підставі акту від 10.12.2013 №761/26-55-22-04/34807045.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем протиправно проведено документальну позапланову виїзну перевірку та за результатами складено акт від 10.12.2013 №761/26-55-22-04/34807045. Крім цього, відповідачем безпідставно внесено зміни показників податкової звітності ТОВ «Колтек», в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та з електронних баз АС «Податковий блок», АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «ПП», АІС «Облік», АІС «Податки»., бази даних ТАХ, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку з податку на додану вартість, які визначені позивачем. Позивач звертає увагу, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності, а перевірка проводилась з порушенням вимог чинного законодавства та перевищенням меж компетенції даного перевіряю чого органу.

Представник позивача в судовому засідання надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача мотивує свої заперечення тим, що документальна позапланова виїзна перевірка проведена з урахуванням норм законодавства України. Також відповідач звертає увагу, що висновки акту перевірки обґрунтовані та позивачем не підтверджено реальності здійснення операцій з придбання товарів у спірного контрагента ТОВ «Фаст Крейг ЛТД». Щодо коригувань податкового кредиту та податкових зобов'язань, відповідач зазначає, що жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ за карткою особового рахунку позивача здійснено не було. Таким чином, внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, на думку відповідача, самі по собі не зумовлюють для платника податків у будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування податкових зобов'язань платника податків.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

ТОВ "Колтек" (ідентифікаційний код юридичної особи 34807045), зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа 15.01.2007 №10701020000025220, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Товариство зареєстровано як платника податку на додану вартість від 27.01.2007 року, відповідно до свідоцтва №200051503.

Щодо позовних вимог про визнання дій протиправними про проведення виїзної позапланової документальної перевірки позивача, суд виходить з наступного.

Згідно положень пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених положеннями 78 ПК України, зокрема:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи приписи Податкового кодексу України, податковим органом прийнято наказ від 06.12.2013 №2741 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Колтек» та на підставі цього наказу було складено направлення на перевірку від 09.12.2013 №1233/26-55-22-04. З метою вручення копії наказу та направлення на перевірку податковим органом було здійснено виїзд на податкову адресу підприємства та встановлено, що ТОВ «Колтек» відсутнє за місцезнаходженням, про складено акт від 09.12.2013 №2116/26-55-22-04 про незнаходження за фактичною адресою ТОВ «Колтек» та акт від 09.12.2013 №2117/26-55-22-04/34807045 неможливості вручення копії наказу про проведення перевірки та ознайомлення з направленням на перевірку. Отже, в подальшому складено доповідну записку від 10.12.2013 №2206/26-55-22-04 та запит від 10.12.2013 №1292/26-53-22-04 на встановлення місцезнаходження платника податків.

Судом встановлено, що податковим органом було здійснено виїзд для вручення наказу про призначення перевірки та направлення на проведення перевірки за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б. Ця адреса співпадає з вказаною адресою у витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже податковим органом дотримано вимоги ст.78, 81 Податкового кодексу України.

Крім цього, непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач не використав свого права не допуску посадових осіб до проведення перевірки, а отже погоджувався з діями ДПІ, що були вчинені останнім до початку виїзної документальної позапланової перевірки, за таких обставин суд прийшов до висновку про недоведеність з боку позивача обґрунтованості заявленої позовної вимоги в частині визнання дій податкового органу неправомірними при проведенні перевірки.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо необґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки позивача від 10.12.2013 №761/26-55-22-04/37807045, суд виходить з наступного.

Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як випливає зі змісту статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, оскільки підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

А відтак неодмінною ознакою рішення, дії або бездіяльності, оскарження яких підпадає під юрисдикцію адміністративних судів відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, є їхня юридична значимість та вчинення безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Однак висновки перевірки в акті, на які посилається позивач, не відповідають наведеним критеріям.

Так, висновки акта перевірки на створюють будь-яких перешкод для діяльності платника податків, а є особистою думкою посадових осіб податкового органу, що проводять перевірку, відносно поведінки платника податків.

А відтак розглядувані дії податкового органу не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 17 КАС України та не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266, який на час проведення звірки позивача хоч і втратив чинність, проте продовжує застосовуватись податковими органами, що, зокрема, визнається відповідачем в апеляційній скарзі, поданій на ухвалу, якою суд першої інстанції вжив заходів із забезпечення даного позову.

Зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 цього Порядку випливає, що співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 цього Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно пункту 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Враховуючи викладене, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач внесені зміни в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інші електронні бази на підставі висновків акта від 10.12.2013 м№761/26-55-22-04/34807045.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення перевірки здійснено не було, то у відповідача були відсутні підстави вносити зміни до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та до електронних баз АС «Податковий блок», АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «ПП», АІС «Облік», АІС «Податки»., бази даних ТАХ, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Тому, такі дії податкового органу є протиправними.

Зважаючи на все вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність поновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання податкового органу поновити показники податкової звітності в указаних інформаційних базах суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Колтек» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період лютий 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.. Крім того, суд бере до уваги роз'яснення Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року №2135/11/13-11.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-54, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колтек» - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової ТОВ «Колтек», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та з електронних баз АС «Податковий блок», АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «ПП», АІС «Облік», АІС «Податки»., бази даних ТАХ, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Колтек», здійснені на підставі акту від 10.12.2013 №761/26-55-22-04/34807045.

Зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Колтек», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та з електронних баз АС «Податковий блок», АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «ПП», АІС «Облік», АІС «Податки»., бази даних ТАХ, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Колтек», здійснені на підставі акту від 10.12.2013 №761/26-55-22-04/34807045.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колтек» витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 грн.54 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова