Ухвала суду № 41243814, 06.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

06 жовтня 2014 р. справа № 804/16293/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "Ж.С.А." до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004382201 від 23.09.2014 р., та податкового повідомлення-рішення № 0004372201 від 23.09.2014 р., -

ВСТАНОВИВ :

03 жовтня 2014 року Приватне підприємство "Ж.С.А." звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0004382201 від 23.09.2014 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0004372201 від 23.09.2014 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, згідно ч. 1 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви також з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, та чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частиною 2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду.

Судом встановлено, що позовну заяву Приватного підприємства "Ж.С.А." підписано директором ОСОБА_1, від імені юридичної особи. Проте, доказів на підтвердження займаної посади, вказаною особою до адміністративного позову не надано.

Отже, документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача - Приватного підприємства "Ж.С.А.", як юридичної особи, та документів на підтвердження посади особи, якою підписано позов (наказ про призначення на посаду директора, Статут підприємства, довідка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інші належні докази) до матеріалів позовної заяви не надано.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява підписується позивачем або його законним представником із зазначенням дати її підписання.

Всупереч вказаній нормі, адміністративний позов Приватного підприємства "Ж.С.А." не містить дати його підписання.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно п. 1 ч. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", розмір ставки судового збору справляється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на 1 січня 2014 року складає 1 218,00 грн.

В позовних вимогах позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004382201 від 23.09.2014 р. та № 0004372201 від 23.09.2014 р., отже, на загальну суму грошового зобов'язання 3821401,00 грн.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12, адміністративним позовом майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень суб'єкта владних повноважень, які впливають на склад майна позивача, у тому числі, про визначення грошових зобов'язань платників податків, про стягнення адміністративно - господарських та інших штрафних санкцій, тощо.

Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять майновий характер.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (не менше 1 827,00 грн.), та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (не більше 4 872,00 грн.).

Разом з тим, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Отже, позивач, звертаючись до суду з майновими вимогами на загальну суму 3821401,00 грн., повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 487,20 грн. (10 відсотків розміру ставки судового збору).

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем надано лише копію платіжного доручення № 7017 від 30.09.2014 р. про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду в сумі 487,20 грн.

Сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, позивачу слід надати до суду оригінал платіжного доручення № 7017 від 30.09.2014 р. про сплату ним судового збору у розмірі 487,20 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач не надає жодних письмових доказів, у тому числі і оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0004382201 від 23.09.2014 р. та № 0004372201 від 23.09.2014 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов Приватного підприємства "Ж.С.А." до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004382201 від 23.09.2014 р., та податкового повідомлення-рішення № 0004372201 від 23.09.2014 р. - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 06 листопада 2014 р. для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду документів на підтвердження посади особи, якою підписано позов від імені юридичної особи, та документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, як юридичної особи, з наданням оригіналу документа про сплату судового збору у розмір 487,20 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001, а також, письмових доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1. ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і не усунення недоліків до вказаного строку, адміністративний позов разом з доданими до нього документами буде вважатися неподаним, і повертається особі, яка її подала.

Відповідно до ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник