Рішення № 41243481, 04.11.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 р. Справа № 909/1181/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування", вул. Полковника Шутова, 9, м. Київ-113, 03113

(представник позивача Хатишев Олександр Володимирович, АДРЕСА_1, 04071)

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод", вул. Є.Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення 6 308 905,04 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Хатишев О.В. - представник, (довіреність №б/н від 04.10.13);

від відповідача: Капущак Г.В. - представник (довіреність №20/07-1241 від 28.07.14);

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" звернулось в суд із позовом до публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" про стягнення 6308905,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №30/08 від 30.08.12 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги в частині повернення отриманих грошових коштів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На момент винесення судом рішення, заяв та клопотань від представників сторін не надходило.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

30.08.12 між сторонами даного спору укладено договір поворотної фінансової безпроцентної допомоги № 30/08, відповідно до якого позивач надає відповідачу фінансову допомогу на поворотній основі в сумі 1000000,00 грн. , а відповідач зобов"язаний повернути таку ж суму коштів в обумовлений цим договором строк. Відсотки за фінансову допомогу не нараховуються та не виплачуються.

Відповідно до п.1.3. договору фінансова допомога надається до 30.08.13.

Згідно додаткових угод до вищезазначеного договору від 27.11.12, 09.08.13, 02.01.14 та 31.03.14 сторони погодили збільшення фінансової допомоги, яка мала складати 14000000,00 грн. та продовжили строк її повернення до 31.05.14.

На виконання прийнятих на себе договірних зобов"язань позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 6207038,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.14.

В порушення договірних зобов'язань відповідач частково повернув позивачу кошти в сумі 270049,96 грн. , що підтверджується банківськими виписками від 19.03.14 та 30.04.14. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору №30/08 від 30.08.12 на момент винесення судом рішення становить 5936988,04 грн.

Предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога публічного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" до публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" про стягнення 6308905,04 грн.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно ст. 1045 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором ( ч.1 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, позовні вимоги в судовому засіданні визнав.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога щодо стягнення з відповідача 5936988,04 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, позивачем відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 307504,75 грн. за період з червня 2014 року по вересень 2014 року та 3% річних в сумі 64412,25 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних та задоволено їх за розрахунком позивача.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі викладеного, у відповідності до 129 Конституції України, ст. 11, 509, 525, 526, 530,610, 612,614, 625, 629, 1045,1049, ст.173,193 Господарського кодексу України, керуючись ст. 49, 55 ст. 82 -83 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" до публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" про стягнення 6308905,04 грн. задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод", вул. Є.Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ, 76014 (код ЄДРПОУ 00218271) на користь публічного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування", вул. Полковника Шутова, 9, м. Київ-113, 03113 (код ЄДРПОУ 33096208) - 5936988,04 ( п"ять мільйонів дев"ятсот тридцять шість тисяч дев"ятсот вісімдесят вісім гривень чотири копійки) - основного боргу, 64412,25 (шістдесят чотири тисячі чотириста дванадцять гривень двадцять п"ять копійок) - 3 % річних, 307504,75 (триста сім тисяч п"ятсот чотири гривні сімдесят п"ять копійок) - інфляційних нарахувань та 73080,00 (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.14

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Матейко І. В. 07.11.14