Постанова № 41243277, 31.10.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2014 р. Справа № 809/3326/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Главача І.А.

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - Малиневич О.І.,

представника відповідача - Печоріна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Оріана"

про стягнення податкового боргу у сумі 36 616 336,67 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2014 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач, Калуська оДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Оріана" (надалі - відповідач, ВАТ "Оріана") про стягнення податкового боргу у сумі 36 616 336,67 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки, січень-липень 2014 року у загальній сумі 1 059 352,00 грн., 9,00 грн. штрафних санкцій та 14,86 грн. нарахованої пені; екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за ІІІ квартал 2011 року у сумі 33,75 грн.; земельного податку з юридичних осіб за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки та за період січень-липень 2014 року у загальній сумі 35 556830,64 грн. та збору за спеціальне використання води за ІІІ квартали 2011 року, 2011 рік, І квартал 2012 року та І півріччя 2012 року у загальній сумі 96,42 грн..

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні від 28.10.2014 року. Вказав суду, що першу та другу податкові вимоги відповідачу направлено ще 2001 року, тоді як податковий борг у сумі 36 616 336,67 грн. виник за період з 15.10.2011 року по 29.09.2014 року. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. За таких обставин, підстави для стягнення податкового боргу відсутні, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство "Оріана" 12.01.1996 року зареєстроване Виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа та 18.04.1994 року взяте на податковий облік як платник податків Калуською оДПІ. 17.10.2007 року, у зв'язку із втратою свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ВАТ "Оріана" замінено свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (Серія А00 № 045412) (а.с.7-11, 12, 13).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.).

Пунктом 9.1 статті 9 цього Кодексу встановлено, що до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, податок на додану вартість (підпункт 9.1.3), екологічний податок (підпункт 9.1.6), плата за землю (підпункт 9.1.10), збір за спеціальне використання води (підпункт 9.1.12).

Судом встановлено, що ВАТ "Оріана" у відповідності до статті 180, підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240, статтей 269, 323 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100138684, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 57431609166), екологічного податку, земельного податку, та збору за спеціальне використання води.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Оріана" подано до Калуської оДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період вересень-грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, січень-липень 2014 року, якими узгоджено податкові зобов'язання платника податків з податку на додану вартість за вказані періоди у сумі 128 089,00 грн., 285 193,00 грн., 395 100,00 грн., 250 682,00 грн. відповідно на загальну суму 1 059 064,00 грн. (а.с.25-28, 31-60).

При цьому судом з'ясовано, що 08.12.2011 року відповідачем подано до Калуської оДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок при поданні податкової декларації за лютий 2011 року та за квітень 2011 року. Згідно вказаних уточнюючих розрахунків платником податків самостійно визначено суму податку на додану вартість у розмірі 50,00 грн. та 238,00 грн., яка за результатами проведеного перерахунку у зв'язку з виявленням помилки підлягає сплаті у дохід держави, та нараховано суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки у загальному розмірі 9,00 грн. (а.с.29, 30).

24.10.2011 року ВАТ "Оріана" подано позивачу податкову декларацію екологічного податку за ІІІ квартал 2011 року, якою узгоджено податкове зобов'язання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у сумі 33,75 грн. (а.с.18).

Судом також встановлено, що ВАТ "Оріана" подано Калуської об'єднаної державної податкової інспекції податкові декларації з плати за землю (земельний податок та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2011-2014 роки, якими узгоджено податкові зобов'язання платника податків для земельного податку:

1) у сумі 11 988 861,54 грн. на 2011 рік; у сумі 11 985 503,06 грн. на 2012 рік, у сумі 12 103 792,62 грн. на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території м. Калуша (а.с.66-74);

2) у сумі 52 577,64 грн. на 2011 рік та на 2012 рік, у сумі 53 282,52 грн. на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території Сівки-Калуської сільської ради Калуського району (а.с.79-86);

3) у сумі 24 054,43 грн. на 2011 рік та на 2012 рік, у сумі 40 046,75 грн. на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території Кропивницької сільської ради Калуського району (а.с.95-102);

4) у сумі 5 787,97 грн. на 2011 рік та на 2012 рік, у сумі 12 718,72 грн. на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території Пійлівської сільської ради Калуського району (а.с.107-114);

5) у сумі 44 635,20 грн. на 2011 рік та на 2012 рік, 46 348,80 грн. на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території Кадобнянської сільської ради Калуського району (а.с.119-126).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно узгоджено податкові зобов'язання зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за ІІІ квартали 2011 року, 2011 рік, І квартал 2012 року та І півріччя 2012 року у сумі 45,74 грн., 17,60 грн.15,10 грн. та у сумі 17,98 грн. відповідно (а.с.21-24).

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкові зобов'язання, визначені відповідачем у вищевказаних податкових деклараціях з податку на додану вартість, екологічного податку, з плати за землю (земельного податку) та у податкових деклараціях із збору за спеціальне використання води є узгодженими.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 203.2 статті 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 203.1 цієї статті встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 даного Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час подання декларації з екологічного податку, платники екологічного податку та податкові агенти сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: 250.2.1. за розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Згідно пункту 328.4 статті 328 даного Кодексу збір за спеціальне використання води сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що самостійно узгоджені ВАТ "Оріана" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, земельного податку, та збору за спеціальне використання води підлягали сплаті відповідачем у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 пункту, підпунктом 250.2.1 пункту 250.2 статті 250, пунктом 287.3 статті 287 та пунктом 328.4 статті 328 Податкового кодексу України відповідно.

Однак з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з не належним виконанням ВАТ "Оріана" визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті податку на додану вартість за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки, січень-липень 2014 року у загальній сумі 1 059 352,00 грн. та 9,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки при визначенні податку на додану вартість за лютий 2011 року та за квітень 2011 року; екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за ІІІ квартал 2011 року у сумі 33,75 грн.; земельного податку з юридичних осіб за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки та за період січень-липень 2014 року у загальній сумі 35 556830,64 грн., а також збору за спеціальне використання води за ІІІ квартали 2011 року, 2011 рік, І квартал 2012 року та І півріччя 2012 року у загальній сумі 96,42 грн.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України вручено заступнику головного бухгалтера ВАТ "Оріана" Сухарник Т.І. першу податкову вимогу форми за № 1/58 від 24.10.2001 року та другу податкову вимогу форми за № 2/394 від 29.11.2001 року (а.с.14, 15).

У судовому засіданні з'ясовано, що з дня направлення відповідачу першої та другої податкової вимог сума його податкового боргу збільшилася, однак сам податковий борг ним не було погашено в повному обсязі. Доказів протилежного представником ВАТ "Оріана" суду подано не було.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).

За таких обставин, суд вважає підставним звернення Калуської оДПІ до суду з даним позовом без направлення нової податкової вимоги на суму податкового боргу за правилами Податкового кодексу України. Як наслідок, доводи представника відповідача про те, що підстави для стягнення податкового боргу у сумі 36 616 336,67 грн. відсутні без направлення нової податкової вимоги на всю суму боргу, оскільки останній виник за період з 15.10.2011 року по 29.09.2014 року, є безпідставними та помилковими.

З матеріалів справи вбачається, що Калуською оДПІ на виконання вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню у сумі 14,86 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що грошові зобов'язання зі сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки, січень-липень 2014 року у загальній сумі 1 059 352,00 грн., 9,00 грн. штрафних санкцій та 14,86 грн. нарахованої пені; екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за ІІІ квартал 2011 року у сумі 33,75 грн.; земельного податку з юридичних осіб за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки та за період січень-липень 2014 року у загальній сумі 35 556830,64 грн. та збору за спеціальне використання води за ІІІ квартали 2011 року, 2011 рік, І квартал 2012 року та І півріччя 2012 року у загальній сумі 96,42 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується довідкою Калуської оДПІ від 24.09.2014 року № 6043/10/250 (а.с.6), обліковими картками даного платника податків за платежами податок на додану вартість, екологічний податок, плата за землю (земельний податок), збір за спеціальне використання води (а.с.16-17, 19-20, 61-65, 75-78, 87-94, 103-106, 115-118, 127) та іншими матеріалами справи.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущено встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом так як підстави для стягнення податкового боргу виникли частково у 2001 році, а частково у 2011-2014 роках не відповідають дійсності.

Так, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають право суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог (частини 2).

При цьому суд зазначає, що спеціальних строків для звернення податкових органів із вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено, тоді як з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, строк, протягом якого податковий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків, становить 1 095 днів з дня виникнення у податкового органу права на таке звернення.

Як уже встановлено судом, податковий борг у сумі 36 616 336,67 грн. виник у зв'язку з несплатою ВАТ "Оріана" узгодженого податкового зобов'язання - податку на додану вартість за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки, січень-липень 2014 року; екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за ІІІ квартал 2011 року; земельного податку земельного податку з юридичних осіб за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки та за період січень-липень 2014 року, а також збору за спеціальне використання води за ІІІ квартали 2011 року, 2011 рік, І квартал 2012 року та І півріччя 2012 року.

З наведеного слідує, що з моменту виникнення у Калуської оДПІ права на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення даного податкового боргу не минуло 1095 днів, а відтак позивачем строк звернення до суду з даним позовом не пропущено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 36 616 336,67 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац 1 пункту 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Оріана" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Євшана, 9, код ЄДРПОУ - 05743160) в дохід держави 36 616 336 (тридцять шість мільйонів шістсот шістнадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 67 коп. податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Відкритому акціонерному товариству "Оріана".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 04.11.2014 року.