Ухвала суду № 41243028, 28.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.Справа № 554/9501/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 08.09.2014р. по справі № 554/9501/14-а

за позовом Прокурора м. Полтава в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Виконавчого комітету Полтавської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради, а також зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор міста Полтави звернувся до суду із адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача № 17 від 15.02.2013 року щодо неприйняття відмови від квартири №6 у б. №3 по бульв. Щепотьєва у м. Полтаві, де мешкає ОСОБА_1 з дітьми та онуками, ненадання іншого житла окремо заявниці і сім`ї її сина та зобов`язання відповідача винести одночасно рішення про прийняття відмови ОСОБА_1 від цієї квартири та надати житло, яке б відповідало усім санітарно-технічним нормам згідно ст.ст. 47-49 Конституції України та ст. 50 ЖК УРСР для неї та сім`ї сина в цегляному будинку.

Одночасно в позовній заяві прокурором ставилось питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Вказане клопотання мотивоване тим, що попередньо ОСОБА_1 до органів прокуратури з приводу незаконного рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 15.02.2013 року № 17 не зверталася, оскільки постійно хворіла та зверталась в інші органи влади. Про порушення її прав, сина, його вагітної дружини та двох малолітніх дітей стало відомо зі змісту звернення, яке надійшло до прокуратури 26.05.2014 року.

Судом першої інстанції позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду.

Апелянт, ОСОБА_1, не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Прокурор та представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі також просить провести розгляд справи без її участі.

Відповідно до ст.197 КАС України колегією суддів розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Зі змісту ч. 1 ст. 100 КАС України вбачається, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване рішення № 17 виконавчого комітету Полтавської міської ради було прийнято ще 15.02.2013 року. На поважність причин пропуску звернення до суду прокурором вказано, що ОСОБА_1 постійно хворіла, що позбавляло її можливості звернутись до прокуратури. Разом з тим, прокурором на підтвердження хворобливого стану ОСОБА_1 у вказаний період часу не надано жодних підтверджуючих документів. Крім того, у цей же період часу ОСОБА_1 неодноразово зверталась до органів прокуратури та органів виконавчої влади з різних питань, в тому числі щодо забезпечення її сім'ї неналежним житлом.

Колегією суддів встановлено, що про прийняття рішення виконавчим комітетом Полтавської міської ради №17 від 15.02.2013 року щодо неприйняття відмови від квартири, де мешкає ОСОБА_1 прокурору стало відомо ще 30.04.2013 року, що вбачається з відповіді заступника прокурора м. Полтави на звернення ОСОБА_1 (а.с. 138-141). А саме ж рішення направлено до прокуратури м. Полтави виконавчим комітетом Полтавської міської ради ще 01.08.2013 року (а.с. 142).

З копії реєстру розсилки копій рішень від 15.02.2013 року №17 (а.с. 143) та копії рекомендованого повідомлення (а.с. 144) вбачається, що копію рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №17 від 15.02.2013 року ОСОБА_1 отримала 21.02.2013 року.

За змістом частини 1 статті 102 КАС України поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що прокурор м. Полтави, здійснюючи нагляд за законністю рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, мав об'єктивну можливість звернутись до суду із адміністративним позовом у межах строку звернення, встановленого статтею 99 КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи прокурора про поважність причини пропуску строку звернення до суду не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 08.09.2014р. по справі № 554/9501/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.