Ухвала суду № 41243003, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/316/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у відповідача наявний борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за грудень місяць 2013 року у розмірі 49382,32 грн., тому позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року задоволено вказаний позов частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за грудень 2013 року у розмірі 2300,76 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Техмашремонт» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 10.06.1993 року.

Відповідач зареєстрований в УПФУ у місті Білій Церкві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивачем нараховано відповідачу до сплати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за грудень 2013 року в розмірі 49382,32 грн.

Відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій не сплатив, в зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, в силу положень абзацу тридцять шостого статті 1 вказаного Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону передбачено, що Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, в силу положень абзацу 36 статті 1 даного Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема, підпунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 1), а саме: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було сформовано та направлено ПАТ «Техмашремонт» розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з грудня 2013 року, до яких включенні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с. 7, 9).

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі № 810/4667/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року, визнано протиправними дії УПФУ у місті Білій Церкві щодо включення до розрахунків ПАТ "Техмашремонт" витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з червня, липня 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та зобов'язано УПФУ у місті Білій Церкві виключити з розрахунку ПАТ "Техмашремонт" витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, з червня, липня 2013 року вказаним громадянам.

За змістом зазначеного судового рішення судом було встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на яких працювали зазначені вище громадяни.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у зв'язку із відсутністю будь-яких правовідносин між ПАТ «Техмашремонт» та громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 позивачем неправомірно було включено до розрахунку витрати по зазначеним працівникам з грудня 2013 року, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що обставини та підстави включення позивачем до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ПАТ «Техмашремонт» з грудня 2013 року до відшкодування зазначених вище громадян не змінились.

З огляду на зазначене та беручи до уваги положення частини першої статті 72 та частини другої статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення грошових коштів у розмірі 496,91 грн., які були сплачені позивачем громадянину ОСОБА_18

Щодо правомірності включення позивачем до розрахунку ПАТ "Техмашремонт" витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, з грудня 2013 року громадянина ОСОБА_15 колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2010 року по справі № 2-251, яке залишено без змін ухвалами Апеляційного суду Київської області від 28.09.2010 року та Вищого спеціалізованого суду України від 22.12.2011 року, зобов'язано ВАТ «Техмашремонт» надати ОСОБА_15 уточнюючу довідку встановленого зразка для оформлення пільгової пенсії про роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за період з 01.06.1988 року по 20.03.1998 року.

За змістом рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2010 року, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходив з того, що ВАТ «Техмашремонт» (на даний час ПАТ «Техмашремонт») є правонаступником підприємства, на якому працював ОСОБА_15, тобто, судом було надано правову оцінку щодо правонаступництва ПАТ «Техмашремонт» по даним правовідносинам.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що твердження відповідача про відсутність законодавчо визначених підстав для покладання на ПАТ «Техмашремонт» обов'язку відшкодовувати позивачеві витрати на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_15 спростовуються рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2010 року, а тому з урахуванням положень ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 255 Кодексу КАС України, позовні вимоги у частині стягнення грошових коштів у розмірі 1803,85 грн., які були сплачені позивачем ОСОБА_15, підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.