Ухвала суду № 41242119, 09.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2014 рокусправа № 804/5503/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року в адміністративній справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001811703 від 04.03.2014.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 18.02.2014 № 351/173/2240100914.

В ході перевірки були виявлені порушення пп. 16.1.4, п. 16.1 ст. 16, п. 276.3 ст. 276 Податкового Кодексу України, а саме заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району, за 2011 рік - на 5295,86 грн., за 2012 рік - на 5295,86 грн., за 2013 рік - на 5295,86 грн. Зокрема, платником податків декларуються відповідні зобов'язання без урахування коефіцієнту, визначеного п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем 04.03.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001811703, згідно з яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання зі сплати орендної плати у розмірі 19197,50 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону, а з 1 січня 2011 року будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктами 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Статтею 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Дані державного земельного кадастру це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

З матеріалів справи вбачається, позивачем не заперечується, що 12.07.2001 між ним та Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки терміном до 19.04.2016.

За умовами договору ОСОБА_1 прийняв в строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,0093 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для фактичного розміщення нежитлових приміщень.

Також між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 24.12.2008 був укладений додатковий договір, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього додаткового договору становить 1714634,60 грн. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), з урахуванням п. 1.1 цього договору, у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі». Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з розрахунком орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 11.12.2008, який є невід'ємною частиною Договору, ставка земельного податку встановлена згідно з Законом України «Про плату за землю» у розмірі 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до примітки Розрахунку встановлено, що у разі зміни в діючому законодавстві дійсний розрахунок втрачає чинність.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.04.2009 № 659, яка є невід'ємною частиною Додаткового договору, з урахуванням передбачених чинним законодавством коефіцієнтів індексації у 2011-2013 роках нормативна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0093 га, складає 353057,11 грн.

Окрім того, пунктом 276.3 статті 276 Податкового кодексу України визначено, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів: міжнародного значення - 7,5; загальнодержавного значення - 3,75; місцевого значення - 1,5.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про відсутність підстав збільшення суми плати за землю у зв'язку із відсутністю внесених відповідних змін у договір оренди, адже, як було зазначено вище, позивачем підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою закріплено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року в адміністративній справі № 804/5503/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 13 жовтня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова