Ухвала суду № 41242068, 25.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 року

справа № 804/14749/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Іванова С.М. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник УПФ України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» про стягнення заборгованості в сумі 41 154,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Зазначену заборгованість відповідачем добровільно та вчасно погашено не було.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області за жовтень 2013 року заборгованість в сумі 41 154 грн. 65 коп.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що на відповідача законодавством покладено обов'язок відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. На момент звернення до суду заборгованість в добровільному порядку сплачена не була, а отже відповідач має повне право на відшкодування даної заборгованості.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ним на теперішній час господарська діяльність ним не здійснюється, розпочато процедуру банкрутства та накладено арешту на всі рахунки підприємства. Крім того, у позивача існує й інший борг перерід УПФУ ще за 2010р., виплата по якому, на думку відповідача, є першочерговою по відношенню до боргу, заявленого в позові. З огляду на зазначене, відповідач не заперечує проти наявності боргу, проте фактично відшкодувати його не має змоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а», «б»-«з» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відповідач повинен був сплатити витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пенсія на пільгових умовах за жовтень 2013 року на загальну суму 41 154, 65 грн. На виконання вищенаведених норм Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області надало 14.10.2013 року уповноваженій особі відповідача лист від 08.10.2013 року №18158/02/06, в якому повідомлялось про наявну суму заборгованості ПАТ «НЗТА» за списками №1 та №2 та разом з ним було надано розрахунки за списками №1, №2 за жовтень 2013 року. На момент звернення до суду заборгованість в добровільному порядку сплачена не була.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, ЗУ "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97, ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ВІД 09.07.2003 № 1058-ІV, ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 – VI; Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про пенсійне забезпечення".

Разом з цим положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінено.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до пунктів "б-з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується, ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" перебуває на обліку в якості платника страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області. На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а", «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", тобто, за Списками №1 та № 2.

Відповідно до частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі-Інструкції), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в розмірах передбачених законодавством.

Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п.6.8 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечується наявність заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2013 року в розмірі 41 154, 65 грн. Проте, в апеляційній скарзі він зауважує, що ним на теперішній час господарська діяльність не здійснюється, розпочато процедуру банкрутства та накладено арешту на всі рахунки підприємства.

Натомість, на виконання норм пенсійного законодавства Управління ПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області надало 14.10.2013 року уповноваженій особі відповідача лист від 08.10.2013 року №18158/02/06, в якому повідомлялось про наявну суму заборгованості ПАТ «НЗТА» за списками №1 та №2 та разом з ним було надано розрахунки за списками №1, №2 за жовтень 2013 року.

Окрім того, Управління ПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області разом з позовною заявою направило на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» та «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з жовтня 2013 року, що підтверджується реєстром відправлених рекомендованих листів від 30.10.2013 року та копією чеку про відправлення, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи відповідач має заборгованість перед Управлінням ПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1, №2 призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» Закону України "Про пенсійне забезпечення" за жовтень 2013 року. Заборгованість ПАТ «НЗТА» підтверджується розрахунками заборгованості по пільгових пенсіях по ПАТ «НЗТА» станом на 25.10.2013 року та станом на 21.11.2013 року, які містяться в матеріалах справи та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які містяться в матеріалах справи. Наявність заборгованості за жовтень 2013 року у розмірі 41 154,65 грн. підтвердив і представник відповідача в письмових запереченнях на позов, які містяться в матеріалах справи.

Так відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків ПАТ «НЗТА» не сплачувало кошти, призначені на покриття виплат на доставку пільгових пенсій за списками №1, №2 у жовтні 2013 року, в якому відбулося збільшення за попередні періоди. Таким чином заборгованість відповідача по списку №1 складає: перед УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області за жовтень 2013 року місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - 23631,59 грн. та 1126,19 грн., сума фактичних витрат за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку - 110,58 грн.; перед УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу з травня 2013 року місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій -1567,08 грн. Заборгованість відповідача по списку №2 складає: перед УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області за жовтень 2013 року місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - 12215,61 грн., сума фактичних витрат за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку - 2503,60 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують наявності заборгованості та обов’язку по його відшкодуванню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що суд з’ясував всі обставини справи, вірно застосував норми матеріального і процесуального права та дійшов вірних висновків прийнявши законне та обґрунтоване рішення. Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: Л.П. Туркіна