Ухвала суду № 41242052, 25.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 рокусправа № 804/320/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Надточого В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел»

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» про скасування податкового повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.04.2013 № 0000231520 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 248525,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Інбел» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податковим деклараціям з податку на додану вартість у звітних (податкових) періодах вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2013 №112/152/31970823.

В ході перевірки податковий орган встановив порушення позивачем п. 198.2 ст. 198, п. 201.10, п. 201.15 ст. 201, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, ст. 185 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000231520 від 01.04.2013, згідно з яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 344981 грн.

В основу такого рішення лягли висновки, згідно з якими суми податкового кредиту, заявлені позивачем у відповідних деклараціях, не підтверджуються належними первинними документами. В ході проведення перевірки було встановлено, що сплачений позивачем ПДВ у сумі 1458,33 грн. було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року, однак відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів на рівні ДПА України (додаток 5 до декларації з ПДВ) ТОВ «ВК «Віконні системи» не задекларовано вказані податкові зобов'язання з позивачем за березень 2012 року у вказаному розмірі. Окрім того, податковою інспекцією було отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акт від 21.12.2012 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи», за яким перевіряючими не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від його контрагентів, а тому зроблено висновок про те, що діяльність вказаного контрагента позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а також було враховано, що стосовно ТОВ «ВК «Віконні системи» проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками правопорушення за фактом вчинення фіктивного підприємництва та ухиленням від сплати податків посадовими особами низки підприємств, в тому числі ТОВ «ВК «Віконні системи», яким встановлено, що зазначені підприємства фактично є «транзитними» підприємствами, які надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших суб'єктів господарювання. Також позивачем включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року сплачену суму ПДВ на підставі виписаної ТОВ «Трест «Міськшляхрембуд» податкової накладної №2 від 18.09.2012 на суму 452583,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 90516,67 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивачем було подано скаргу, до якої додано завірені копії податкових накладних та первинних документів, що підтверджують факт отримання таких послуг, а саме: договір, акти виконаних робіт ФКБ-2в, проте копія платіжного документа, що підтверджує факт сплати ПДВ, була відсутня, у зв'язку з чим позивачем було порушено вимоги підпункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення ПДВ у вересні 2012 року в сумі 90517,00 грн. Також було встановлено, що податкові накладні № 1, 16-30, виписані ТОВ «Трест Міськшляхрембуд» на загальну суму 939300,00 грн., за якими сума ПДВ становить 9833,33 грн., по кожній податковій накладній не були включені до Єдиного реєстру податкових накладних та позивач не скористався правом та не подав до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року заяви (додаток 8 до податкової декларації) зі скаргою з відповідними документами про порушення продавцем порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, у зв'язку з чим неправомірно включив до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року податкові накладні на суму ПДВ 156550,00 грн., що призвело до порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У ПК України.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК України, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З матеріалів справи вбачається, апелянтом не спростовується, що під час перевірки були досліджені накладні, виписані на підтвердження отримання товару позивачем від ТОВ «ВК «Віконні системи» у березні 2012 року, банківські виписки від 07.03.2012 та від 14.03.2012, які підтверджують факт оплати позивачем отриманого товару. Продавцем було виписані податкові накладні, які отримані позивачем як покупцем товару.

Отже позивачем в повній мірі дотримані вимоги чинного законодавства щодо декларування ПДВ у березні 2012 року.

При цьому колегія суддів зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентом позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо визначення позивачем від'ємного значення ПДВ у податковій декларації за вересень 2012 року в розмірі 90517,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Трест «Міськшляхрембуд», суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року було подано скаргу за № 120 на контрагента - ТОВ «Трест «Міськшляхрембуд», про порушення останнім порядку реєстрації податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, сторонами не заперечується, що до скарги позивачем було надано договір, копії актів виконаних робіт ФКБ-2, копія податкової накладної № 2 від 18.09.2012 на суму 543100,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 90516,67 грн. При цьому позивачем не було надано платіжного документа в підтвердження сплати вказаної суми.

Разом з тим аналіз вищенаведених норм права дає можливість дійти висновку, що закон передбачає два альтернативних способи підтвердження обґрунтованості задекларованих показників ПДВ - або подання платником податків розрахункових документів, що засвідчують факт сплати товарів, або подання первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів.

Позивач, керуючись приписами ст. 201 ПК України, до скарги подав первинні документи, складені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що є достатнім способом підтвердження відображеного залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року.

Стосовно задекларованих показників ПДВ за жовтень 2012 року, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з актом перевірки №112/152/31970823 у жовтні 2012 року на виконання умов договору ТОВ «Інбел» було здійснено попередню оплату відповідно до графіку фінансування робіт підряднику - ТОВ «Трест Міськшляхрембуд», що підтверджується платіжним дорученням № 2246 від 04.10.2012 на суму 939300,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 156550,00 грн. Проте підрядником - ТОВ «Трест Міськшляхрембуд», не було видано замовнику податкову накладну на вказану суму, а замість неї виписано податкові накладні № 1, 16-29 від 04.10.2012 на суму 59000,00 грн., у тому числі ПДВ 9833,33 грн. Кожна, та № 30 від 04.10.2012 на суму 54300,00 грн., у тому числі ПДВ 9050,00 грн. Додатково відповідно до вказаних сум коштів ТОВ «Трест «Міськшляхрембуд» було видано акти прийому виконаних будівельних робіт ФКБ-2в від 31.10.2012, чим порушено п. 187.1 ст. 187 ПК України. При цьому, як зазначає податковий орган, в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач не скористався правом та не подав до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року заяву (додаток 8) зі скаргою з відповідними документами про порушення підрядником - ТОВ «Трест Міскшляхрембуд», порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та неправомірно включив до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року податкові накладні на суму ПДВ 156550,00 грн.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкового зобов'язання з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами п. 187.9 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що роботи приймалися та передавалися виконавцем замовнику частково на суму 59000,00 грн. по кожному акту, а тому, з огляду на приписи норм права, викладені вище, складення податкових накладних на кожний акт приймання-передання робіт окремо на вищевказану суму, є правомірним.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що у позивача не виникло обов'язку подання заяви зі скаргою з відповідними документами про порушення контрагентом порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, адже за виписаними підрядником податковими накладними сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, що, в силу приписів підпункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, виключає обов'язок включення до Єдиного реєстру вищевказаних податкових накладних.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року в адміністративній справі № 804/320/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 30 вересня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова