Ухвала суду № 41242039, 18.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2014 рокусправа № 804/15130/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Надточого В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» у листопаді 2013 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000353230, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 31 жовтня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів у період з 30.09.2013 по 04.10.2013 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» з питань правомірності включення до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (від 16.11.2012 № 9072055556) та уточнених розрахунків до неї (від 16.04.2013 № 9020761180, від 15.08.2013 № 9050425107) сум податку на додану вартість по ТОВ «Екоспецінвест», за результатами якої складено Акт № 248/32.3-00190977 від 11.10.2013.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000353230 від 31.10.2013, яким ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 56700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 28350,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в Реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року було неправомірно відображено неіснуючу податкову накладну за № 08-09/2012 від 31.10.2012 на суму ПДВ 56700,00 грн. по контрагенту ТОВ «Екоспецінвест», оскільки податковим органом з'ясовано, що ТОВ «Екоспецінвест» на ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» податкову накладну на суму ПДВ 56700,00 грн. зареєстровано у березні 2012 року. При цьому при поданні податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року позивач не скористався правом включити до податкового кредиту березня 2012 року суму ПДВ в розмірі 56700,00 грн. та не надав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну на вказану суму.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» при поданні декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року до податкового кредиту за вказаний звітній період було включено податкову накладну, виписану ТОВ «Екоспецінвест» на виконання договору підряду на проведення капітального ремонту № 535-52-04 від 17.02.2012 у березні 2012 року на суму ПДВ 56700,00 грн.

Разом з податковою декларацією ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» подало заяву про відмову ТОВ «Екоспецінвест» надати податкову накладну на суму ПДВ 56700,00 грн. (Додаток № 8), яку позивачем відображено в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за № 08-09/2012 від 31.10.2012.

До вказаної заяви позивачем було долучено первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Екоспецінвест», копії яких також містяться в матеріалах справи (договір № 535-52-04 від 17.02.2012, ряд додаткових угод, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 93 від 29.05.2012, рахунок, платіжні доручення).

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом жодними належними доказами не спростовано факту реальності здійснення господарських операцій ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» з ТОВ «Екоспецінвест».

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції щодо правомірності включення ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до податкового кредиту в податковій звітності за жовтень 2012 року суму сплаченого у березні 2012 року ПДВ у розмірі 56700,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Екоспецінвест», а тому податкове повідомлення-рішення № 0000353230, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 31 жовтня 2013 року є таким, що суперечить закону та підлягає скасуванню.

Спростовуючи доводи апелянта щодо несвоєчасного включення позивачем до податкової звітності сум ПДВ у розмірі 56700,00 грн., оскільки право на податковий кредит в останнього виникло у березні 2012 року, суд зазначає, що відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

При цьому факт складання у березні 2012 року податкової накладної по взаємовідносинам з позивачем на суму ПДВ у розмірі 56700,00 грн. та її реєстрації ТОВ «Екоспецінвест» в Єдиному реєстрі податкових накладних самостійно встановлено податковим органом та зазначено в акті перевірки.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року в адміністративній справі № 804/15130/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 23 вересня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова