Ухвала суду № 41242031, 18.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2014 рокусправа № 808/8964/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Надточого В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року в адміністративній справі

за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0000781503 та № 0000791503 від 08.11.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Мелітопольським міжрайонним відділом управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2013 року, за результатами якої складено Акт № 1145/15-03/37968909 від 24.10.2013.

В результаті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення платником податків пункту 200.1, пункту 200.3, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України , що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення за липень 2013 року на 8193,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року на 8193,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000791503 від 08.11.2013, яким Мелітопольському міжрайонному відділу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року в розмірі 8193,00 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 2048,25 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000781503, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість бюджетного по декларації за липень 2013 року у розмірі 8193,00 грн.

В основу прийнятих рішень лягли висновки, викладені в Акті перевірки, згідно з якими Мелітопольським міжрайонним відділом управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області не надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2013 року та не збільшено податковий кредит за рахунок податкових накладних, отриманих в червні 2013 року, які не були включені раніше до податкового кредиту червня 2013 року.

Крім того відповідач зазначив, що податкові декларації з ПДВ за липень, серпень 2013 року, надіслані позивачем засобами електронного зв'язку 19.08.2013 та 18.09.2013 відповідно, та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за червень-серпень 2013 року, подані 08.10.2013, містять електронний цифровий підпис головного бухгалтера ОСОБА_1, яка на дату подання податкової звітності була звільнена з займаної посади, що підтверджується наказом про звільнення від 05.07.2013 № 134о/с.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що Мелітопольським міжрайонним відділом управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області 01 липня 2013 року було отримано ряд податкових накладних: № 39644/0638 від 13.06.2013, складену ВАТ Запоріжжяобленерго; № 242 від 21.06.2013, складену Вінницьким вищим професійним училищем ДДСО при УМВС України; № 918/0001 від 26.06.2013, складену ТОВ 21 ВЕК Мелітопольська філія; № 22 від 27.06.2013, складену ТОВ «Цифрові радіосистеми»; № 127899/2 від 30.06.2013, складену Приватним акціонерним товариством «Київстар»; № 137855/2 від 30.06.2013, складену Приватним акціонерним товариством «Київстар»; № 78144/0617 від 30.06.2013, складену ВАТ Запоріжжяобленерго; № 558 від 30.06.2013, складену ТОВ «Ремондіс-Мелітополь»; № 1356/230 від 30.06.2013, складену Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»; № 11625/230 від 30.06.2013, складену Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»; № 11624/230 від 30.06.2013, складену Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»; № 11626/230 від 30.06.2013, складену Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»; № 7291/230 від 30.06.2013, складену Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»; № 11627/230 від 30.06.2013, складену Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»; № 195252/2 від 30.04.2013, складену Приватним акціонерним товариством «Київстар»; № 220774/2 від 30.04.2013, складену Приватним акціонерним товариством «Київстар»; № 68 від 18.06.2013, складену Токмацькою центральною районною лікарнею; № 85 від 25.06.2013, складену ПП ОСОБА_2

За вказаними податковими накладними позивачем проведено повну оплату, до якої увійшла сума сплаченого ПДВ в загальній сумі 8193,43 грн., яка заявлена останнім у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України встановлено, що звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Водночас, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Суд першої інстанції надав вірну оцінку тій обставині, що вищеперераховані податкові накладні виписані у період з 30 квітня 2013 року по 30 червня 2013 року, а тому позивач, подаючи уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, не пропустив строк включення згаданих податкових накладних до податкового кредиту звітного періоду.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що отримані позивачем податкові накладні складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Внесення змін до податкової звітності здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Податкового кодексу України.

Аналіз викладених норм права дає можливість дійти висновку, що для подання уточнюючої декларації платником податків також застосовується термін 365 календарних днів, які відраховуються з дати виписки податкової накладної.

Щодо доводів апелянта про подання податкових декларацій та уточнюючого розрахунку за допомогою електронного засобу зв'язку з порушенням закону, оскільки бухгалтер ОСОБА_1 на момент їх надіслання була звільнена, суд вважає такими, що вказані без урахування всіх обставин подання податкової звітності, адже з матеріалів справи вбачається, що такі декларації були прийняті податковим органом відповідно до норм податкового законодавства. Крім того вказані податкові декларації та уточнюючий розрахунок додатково були подані позивачем до податкового органу в паперовому вигляді за підписом керівника Мадяр С.В.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року в адміністративній справі № 808/8964/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 19 вересня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова