Постанова № 41241728, 03.11.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1875/14

03 листопада 2014 року 16год. 55хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Скиданчук Володимир Миколайович,

відповідача: представник Воробюк Олександр Вікторович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства - агентство соціальних послуг "Інформ Сервіс Експрес" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови та припису, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство - агентство соціальних послуг "Інформ Сервіс Експрес" звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.06. 2014 року № 31/04-10/31.

До початку судового розгляду справи по суті позивач подав заяву про зміну позовних вимог від 11.07. 2014 року. Вказаною заявою позивач встановив позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 31/04-10/31 від 17.06. 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 240 від 05.06. 2014 року.

Усною ухвалою суду від 28.07. 2014 року заяву про зміну позовних вимог прийнято до розгляду судом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. На їх обґрунтування пояснив, що Приватне підприємство - агентство соціальних послуг "Інформ Сервіс Експрес" є проектною організацією будівництва лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі вул. Чорновола та С. Бандери в м. Рівне. Позивачем було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області відповідну проектну документацію. Під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на даному об'єкті будівництва виявлено, що розроблено проектну документацію для виконання будівельних робіт з порушенням вимог вихідних даних та будівельних норм. З огляду на це, відповідачем було винесено припис № 240 від 05.06. 2014 року та визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР, про що прийнято оспорюване рішення.

Позивач за такими висновками відповідача не згідний, вважає їх безпідставними. Представник позивача зазначив, що розроблення робочого проекту проводилося у повній відповідності до наданих містобудівних умов та обмежень.

Представник позивача додатково пояснив, що під час перевірки документи щодо інженерного вишукування посадовими особами відповідача не вимагалися. Однак, під час притягнення до відповідальності вимагали надати відповідні документи, не надавши можливості їх привезти. Враховуючи наведене, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. На обґрунтування своїх заперечень пояснив, що під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва "Будівництво лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі вул. Чорновола та С. Бандери в м. Рівне" було виявлено розроблення позивачем проектної документації з порушенням вимог вихідних даних та будівельних норм. Представник відповідача вказав, що робочий проект розроблено без інженерних вишукувань та розроблено з відхиленням від містобудівних умов та обмежень. З огляду на це, представник відповідача вважає, що висновки про вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР, є обґрунтованими, а оспорюваний припис та постанова правомірними. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 05.06.2014 року посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області проведено позапланову перевірку дотримання Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва - "Будівництво лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі вул. Чорновола та С. Бандери в м. Рівне".

За результатами перевірки складено акт від 05.06. 2014 року, на висновки якого суб'єктом містобудування подано заперечення (а.с. 7-9).

Крім того, за результатами перевірки посадовою особою інспекції складено протокол від 05.06. 2014 року про порушення суб'єктом містобудування вимог п. 4.1, абз. 2 п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та п. 2.1.1, п. 2.1.3, п. 3.1.1 ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва" та п. 9 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05. 2011 року, яке полягало у розробленні проектної документації з порушенням вимог вихідних даних та будівельних норм (а.с. 10-11).

Також, посадовою особою інспекції складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 240 від 05.06. 2014 року, яким з метою усунення вказаних порушень вимагалося позивачу до 21.07. 2014 року привести робочий проект у відповідність до вимог п. 4.1, абз. 2 п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", п. 2.1.1, п. 2.1.3, п. 3.1.1 ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва" та п. 9 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05. 2011 року (а.с. 36).

За наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області винесено постанову від 17.06. 2014 року № 31/04-10/31, якою Приватне підприємство - агентство соціальних послуг "Інформ Сервіс Експрес" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР та накладено штраф у сумі 109620,00 грн. (а.с. 12-13).

Висновки відповідача, які стали підставою для винесення оспорюваних рішення, суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Частиною 2 статті 19 Конституція України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" при розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.

Абзацом 2 п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" передбачено, що проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень архітектурним і містобудівним вимогам, визначеним у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки

Згідно з п. 2.1.1 ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва" інженерно-геодезичні вишукування для будівництва повинні забезпечувати отримання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію та рельєф місцевості (у тому числі дна водотоків, водойм і акваторій), розташування й характеристики існуючих будівель і споруд (наземних, підземних і надземних) та інших елементів планування (у цифровій, графічній формах), необхідних для комплексного оцінювання природних і техногенних умов

території (акваторії) будівництва й обґрунтування можливості проектування, створення та ведення державних кадастрів, забезпечення управління територією і ризиками надзвичайних

ситуацій техногенного та природного характеру тощо.

Відповідно до п. 2.1.3 ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва" метою виконання інженерно-геодезичних вишукувань є:

- отримання інженерно-топографічних планів для розроблення проектів;

- створення інженерно-геодезичної основи, що характеризує просторове положення та

габарити об'єктів;

- отримання даних для побудови геологічних, гідрогеологічних, архітектурних, еколо-

гічних, археологічних та інших картографічних моделей;

- отримання даних про геометричні параметри об'єктів (у тому числі й підземних) та їх

зміни;

- отримання даних про геодинамічні процеси.

Пунктом 3.1.1 ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва" передбачено, що інженерно-геологічні вишукування виконують з метою вивчення та оцінки інженер но-геологічних умов території (ділянки) будівництва для:

- визначення характеристик інженерно-геологічних умов території та отримання

вихідних даних для проектів будівництва відповідно до СНиП 2.02.01, ДСТУ Б В.2.1-4 тощо;

- прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногенних факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та способів досягнення потрібного стану цього середовища;

- оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях;

- розроблення проектів захисту територій та окремих об'єктів від несприятливих і небезпечних процесів.

Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05. 2011 року проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.

Проектування виконується на об'єкт будівництва у цілому або за його частинами, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об'єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині.

Абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР передбачено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва, проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Щодо розроблення позивачем робочого проекту без інженерних вишукувань, що є відхиленням від вихідних даних (п. 8 містобудівних умов та обмежень), то суду слід зазначити наступне.

Так, начальником управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради було затверджено Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на розі вулиць В. Чорновола та Ст. Бандери в м. Рівне № 01-М/170 від 10.01. 2014 року (а.с. 14).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час розроблення позивачем робочого проекту "Будівництво лінії електропостачання багатоповерхової житлової зaбудови на розі вулиць В. Чорновола та Ст. Бандери в м. Рівне" бралися до уваги Технічна документація про інженерно-геологічні вишукування для розробки робочого проекту: "Будівництво лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі вулиць Чорновола та Ст. Бандери в м. Рівне" 2014 року та Технічний звіт інженерно-геодезичні вишукування, для проекту кабельної лінії від РП-3, ТП-249-проектна ТП (вул. Млинарська) по вул. Ст. Бандери в м. Рівне (а.с. 15-16, 17-22).

Вказані документи відповідно до п. 2.1.1, п. 2.1.3 та п. 3.1.1 ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва" є інженерними вишукуваннями, як того вимагалося п. 8 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-М/170 від 10.01. 2014 року.

Таким чином, висновки посадових осіб відповідача щодо розроблення позивачем робочого проекту без інженерних вишукувань, що є відхиленням від вихідних даних є безпідставними та спростовуються наявними у справі письмовими доказами.

Твердження представника відповідача, що Технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування наданий позивачем не може бути вихідними даними для розроблення проектної документації так як, проектну документацію затверджено 23.01. 2014 р., а інженерно-геологічні вишукування виконувались в березні 2014 року та звіт про інженерно-геодезичні роботи в ході перевірки не надавався, є безпідставними та відхиляється судом з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 21.12. 2013 року між приватним підприємством - агентство соціальних послуг "Інформ Сервіс Експрес" та Науково-дослідним проектно-пошуковим та геологорозвідувальним кооперативом "ГЕОЛОГ" було укладено договір № 82 щодо виконання інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних вишукувань для будівництва лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі вулиць В. Чорновола та Степана Бандери в м. Рівне (а.с. 117).

Відповідно до Акту виконаних робіт від 02.01. 2014 року зазначені в договорі № 82 від 21.12. 2013 року роботи були виконані повністю (а.с. 118).

Також, виконання вказаних робіт у грудні 2013 року підтверджено підписами та відмітками про погодження у Технічному звіті про інженерно-геодезичні вишукування (а.с. 19).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при розробленні робочого проекту було враховано інженерні вишукування, що відповідає п. 8 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-М/170 від 10.01. 2014 року.

В акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.06. 2014 року, приписі № 240 від 05.06. 2014 року та у постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.06.2014 року № 31/04-10/31 відповідачем вказано, що робочий проект позивачем розроблено з відхиленням від містобудівних умов та обмежень, а саме: зазначеними умовами не передбачалося будівництво трансформаторної підстанції ТП 10/0,4 кВ, влаштування кабельної лінії КЛ 0,38 кВ довжиною 0,450 км, влаштування мережі вуличного освітлення з встановленням світильників вуличного освітлення типу ЖКУ протяжністю 0,100 км.

Суд зазначає, що у вступі до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що затверджений та введений в дію Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17.08. 2000 року № 507 (надалі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні з метою: виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію; проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд; проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва із даними Статистичної комісії Європейського Союзу та ООН; проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України; розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.

ДК 018-2000 побудовано за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування. Кожна позиція містить п'ятизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угруповань. Загальна структура цифрового коду відповідає такій схемі: Х - розділ; ХХ - підрозділ; ХХХ - група; ХХХХ - клас; ХХХХХ - підклас.

Цифрові коди ДК 018-2000, що охоплюють класифікаційні угруповання "розділ - клас", повністю відповідають Класифікації типів споруд Статистичної комісії Європейського Союзу, їх гармонізація дає змогу використовувати національні статистичні дані для зіставлення із статистичними даними Статистичної комісії Європейського Союзу без перехідних таблиць.

На рівні класифікаційного угруповання "підклас" забезпечується деталізація класифікаційних угруповань з урахуванням вимог національної економіки та статистики.

Підкласи 2214.1 "Магістральні лінії електропередачі кабельні - КЛЕП високої напруги", 2214.3 "Трансформаторні станції та підстанції магістральних ліній електропередачі" включаються до класу 2214 "Магістральні лінії електропередачі", групи 221 "Магістральні трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі", підрозділу 22 "Трубопроводи, комунікації та лінії електропередач", розділу "Інженерні споруди".

Відповідно до вступу до ДК 018-2000, об'єктами класифікації є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.

До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди тощо.

Згідно з ДК 018-2000, одиницею класифікації в класифікаторі є в основному окрема будівля чи інженерна споруда (будинок, дорога, трубопровід тощо).

При цьому, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта.

Судом досліджено, що проектна документація на об'єкт будівництва "Будівництво лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі вул. Чорновола та С.Бандери в м. Рівне" передбачає будівництво кабельної лінії 10 кВ 916 м., кабельної лінії 0,4 кВ 450 м., та трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ, призначенням якого є забезпечення електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі вул. Чорновола та С.Бандери в м. Рівне (а.с. 23-24, 25, 109).

Щодо влаштування мережі вуличного освітлення з встановленням світильників вуличного освітлення типу ЖКУ протяжністю 0,100 км, то судом встановлено, що вказані роботи були запроектовані у спосіб заміни старих світильників на нові згідно Технічних умов № 15-15 від 15.07. 2006 року виданих КП "Міськсвітло" для ТОВ "Дісан" на проектування зовнішнього освітлення житлово-громадського, торгово-офісного комплексу по вул. Чорновола - Ст. Бандери в м. Рівне (а.с. 87).

Таким чином, враховуючи наведене, робочий проект позивачем розроблено згідно з п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05. 2011 року та у відповідності до містобудівних умов та обмежень, оскільки цільовим призначенням даного об'єкта є не окреме будівництво трансформаторної підстанції, а будівництво лінії електропередач, частиною якої, в свою чергу, є трансформаторна підстанція.

Отже, підстави для винесення припису та визнання позивача винними у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР і накладення штрафу на момент винесення оспорюваного рішення у відповідача були відсутні.

Тому, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 240 від 05.06. 2014 року та постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 17.06. 2014 року № 31/04-10/31 є протиправними та підлягають скасуванню судом.

В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, у ході судового засідання позивач довів суду обґрунтованість позовних вимог, а відповідач не підтвердив правомірність своїх дій.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 292 грн. 33 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанцій 01.07. 2014 р. та від 14.07. 2014 року (а.с. 2, 33).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 31/04-10/31 від 17.06. 2014 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 240 від 05.06. 2014 року.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства - агентство соціальних послуг "Інформ Сервіс Експрес" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 33 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д.П.