Постанова № 41241561, 20.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року (10 год. 00 хв.) Справа № 808/6187/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1 920,68 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1 920,68 грн., який виник в результаті несплати відповідачем в повному обсязі самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно поданих до контролюючого органу податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця та штрафних санкцій нарахованих контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 07.05.2014 № 0004291702. Крім того, позивач вказує, що за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань відповідачу нарахована пеня, залишок якої складає 6,52 грн. З метою погашення заборгованості та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 01.03.2013 № 70, яка залишилась без виконання. Враховуючи, що на сьогодні заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1 920,68 грн. залишається не сплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/6187/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2014.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. 20.10.2014 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 40454) про розгляд справи без участі представника ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Зазначає, що на сьогодні сума заборгованості залишається не сплаченою відповідачем. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явилась. Поштова кореспонденція направлена рекомендованим листом на адресу місця проживання відповідача повернулась до суду 16.10.2014 з відміткою відділення поштового зв'язку - «адресат не з'явився за отриманням».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.04.2014, відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрована як фізична особа-підприємець 09.08.2011, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області з 10.08.2011 за № 49175.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Як вбачається із п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно абзацу 2 п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - шостої груп є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу України).

Як передбачено п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Судом встановлено, що 06.11.2013 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 959,40 грн.

Також, 30.01.2014 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області за 2013 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 459,40 грн.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 295.3, 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як передбачено п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так як, сума єдиного податку, самостійно задекларована Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 згідно вищезазначених податкових декларацій, не була сплачена відповідачем у встановлені законом строки в повному обсязі, то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, головним державним інспектором відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області Петровим О.В. проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, в ході якої встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.2 ст. 49, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 120.1 ст. 120, п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (несвоєчасне подання декларації єдиного податку - фізичної особи-підприємця за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року та з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року).

За результатами вищезазначеної перевірки, позивачем складено акт від 15.04.2014 № 429/17-02/НОМЕР_2, примірник якого отримано відповідачем 30.04.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі даного акту перевірки, 07.05.2014 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004291702, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 340,00 грн.

Як вбачається із наданих позивачем копій реєстру поштових відправлень, списку згрупованих поштових відправлень № 924 та фіскального чеку, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07.05.2014 № 0004291702 направлялось відповідачу засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки сума штрафних санкцій в розмірі 340,00 грн., відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Також, відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом з'ясовано, що за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань відповідачу було нараховано пеню, залишок якої на момент розгляду справи становить 6,52 грн.

З урахуванням часткового погашення заборгованості, податковий борг відповідача по єдиному податку з фізичних осіб становить 1 920,68 грн., з яких пеня складає 6,52 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом з'ясовано, що позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ф» від 01.03.2013 № 70 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 994,52 грн. Із наданої позивачем копії поштового конверту вбачається, що поштова кореспонденція повернулась до податкового органу з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

Наразі, податкова вимога форми «Ф» від 01.03.2013 № 70 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її винесення заборгованість відповідача залишається не погашеною, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про заборгованість та інтегрованою карткою платника податків.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Наданими позивачем до матеріалів справи доказами, в тому числі довідкою про заборгованість відповідача та даними інтегрованої картки платника податків, підтверджується наявність у відповідача податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1 920,68 грн., яка на момент судового розгляду справи залишається не погашеною до бюджету. Відповідач не надав суду будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне або часткове погашення податкової заборгованості.

Крім того, на протязі розгляду справи відповідачем не надано суду заперечень стосовно заявлених позовних вимог, а також жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 11, 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Місцевого бюджету Шевченківського району (код ЄДРПОУ 38025367, р/р 31511970700009, код платежу 18050400, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1 920,68 (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 68 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко