Постанова № 41241534, 07.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2014 р. Справа № 804/11979/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "Мікомп" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2014 року позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації готелю «Олімпія» ТОВ ЗТ Ф «МІКОМП» (код ЄДРПОУ 21873749) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 105, до повного усунення порушень;

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації готелю «Родіна» ТОВ ЗТ Ф «МІКОМП» (код ЄДРПОУ 21873749) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул.. Дніпропетровська, 20, до повного усунення порушень;

- заборонити ТОВ ЗТ Ф «МІКОМП» (код ЄДРПОУ 21873749) експлуатацію готелю «Олімпія» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 105 та готелю «Родіна» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул.. Дніпропетровська, 20, до повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 11.08.2014 року відкрито скорочене провадження у справі та відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою суду від 03.09.2014 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги вказуючи на те, що виявлені порушення вимог законодавства України з пожежної та техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю працівників позивача. Позивач не усуває недовірки протягом тривалого часу та не виконує у повному обсязі приписи позивача,

Позивач у судові засідання призначені на 30.10.2014 року та 07.11.2014 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні яких суд відмовив, оскільки причини неявки до суду судом не визнано поважними.

Відповідач у судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог вказуючи на те, що недоліки виявлені позивачем від час перевірки або усунуто у повному обсязі або не є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю працівників позивача.

Відповідач у судове засідання 07.11.2014 року не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

У період з 23.07.2014 року по 25.07.2014 року позивачем проведено планову перевірку готелю «Родіна» відповідача, за наслідками якої складено Акт № 139 від 25.07.2014 року.

У період з 24.07.2014 року по 25.07.2014 року позивачем проведено планову перевірку готелю «Олімпія» відповідача, за наслідками якої складено Акт № 140 від 25.07.2014 року.

У Акті № 139 від 25.07.2014 року зазначено наступні порушення вимог законодавства у готелі «Родіна», які допущено відповідачем:

- не обладнано приміщення готелю адресною автоматичною пожежною сигналізацією (п.6.12 НАПБ А.01.001-2004, п.9.22.1 ДБН В.2.2-20:2008);

- не забезпечено працездатний стан пожежних кранів №№1,2,3,6,7,8,9,18 (п.4.3.2. НАПБ А.01.001-2004);

- не укомплектовано пожежні крани пожежним рукавом однакового з ним діаметру та стволом №№ 1,2,3,7,8,9 (п.6.3.2.3 А.01.001-2004);

- пожежні крани №№ 1,2,3,7,8,9 не розміщено в пожежні шафи (п.6.3.2.4 НАПБ А.01.001-2004);

- не забезпечено працюючий персонал об'єкта засобами радіаційного та хімічного захисту в повному обсязі згідно вимог чинного законодавства (п.1 постанови КМУ від 19.08.2002 року № 1200, ст.20 Кодексу цивільного захисту України);

- не проведено ідентифікацію суб'єкта господарської діяльності щодо визначення до об'єктів підвищеної небезпеки (п.1, 3 постанови КМУ від 11.07.2002 року № 956, ст. 51 Кодексу цивільного захисту України).

У Акті № 140 від 25.07.2014 року зазначено наступні порушення вимог законодавства у готелі «Олімпія», які допущено відповідачем:

- не встановлено протипожежні двері в приміщення вентиляційних камер (п.4.2.4 НАПБ А.01.001-2004, п.4.30, 2.12, 2.14 ДБН В.1.1.-7-2002);

- не обладнано виходи на покрівлю через протипожежні двері (п.4.2.4 НАПБ А.01.001-2004, п.6.6 ДБН В.1.1-7-2002);

- не проведено з'єднання, відгалуження та окінчювання жил електропроводів та кабелів за допомогою зварювання, паяння, опресування та спеціальних затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п.5.1.7 НАПБ А.01.001-2004);

- не проведено технічне обслуговування внутрішніх пожежних кранів (п.п.6.3.2.6, 2.10 НАПБ А.01.001-2004);

- не забезпечено працюючий персонал об'єкта засобами радіаційного та хімічного захисту в повному обсязі згідно вимог чинного законодавства (п.1 постанови КМУ від 19.08.2002 року № 1200, ст.20 Кодексу цивільного захисту України);

- не проведено ідентифікацію суб'єкта господарської діяльності щодо визначення до об'єктів підвищеної небезпеки (п.1, 3 постанови КМУ від 11.07.2002 року № 956, ст. 51 Кодексу цивільного захисту України).

Вказані вище акти перевірки направлено відповідачу поштою.

Позивачем на підставі Акту № 139 від 25.07.2014 року видано припис № 127 від 25.07.2014 року, яким запропоновано відповідачу усунути виявлені порушення у строк до 20.10.2014 року.

Позивачем на підставі Акту № 140 від 25.07.2014 року видано припис № 128 від 25.07.2014 року, яким запропоновано відповідачу усунути виявлені порушення у строк до 20.10.2014 року.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем звернувся з позовом до суду, у якому просить застосувати заходи реагування до відповідача, до спливу строку усунення виявлених порушень, які встановлені у вказаних вище приписах.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як зазначено в частині 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

У свою чергу, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з Указом Президента України "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" від 16.01.2013 № 20/2013, здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Чинне законодавство не відносить тільки обставини відсутності обладнання приміщень протипожежними перегородками, протипожежними дверима, установками автоматичної пожежної сигналізації у виробничих та складських приміщеннях тощо до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Встановлення автоматичної пожежної сигналізації передбачено з метою вчасного виявлення займання, тобто вже існуючої пожежі. Очевидно, що сама система пожежної сигналізації у займанні, розповсюдженні, погашенні вогню безпосередньо участі не приймає.

Аналогічну позицію займає Вищий адміністративний суд в ухвалі від 15.05.2014 року по справі № К/800/3116/14 (номер у ЄДРСР 38878946).

Також суд зазначає про те, що не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій не віднесено статтею 70 Кодексу цивільного захисту України до підстав для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів. Вказані порушення перераховано у статті 69 Кодексу цивільного захисту України як підстави для видачі центральним органом виконавчої влади, який здійснює держаний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, приписів, постанов і розпоряджень.

Одночасно судом під час розгляду справи встановлено, що у приміщеннях готелю «Родіна» встановлено прилади протипожежної автоматики (пожежна сигналізація , установок автоматичного пожежегасіння); ТОВ «Хорс КР» відповідно до укладеного з відповідачем договору від 14.10.2014 року здійснило огляд та перевірку 18 пожежних кран-комплектів з наданням висновку про те, що пожежні-крани комплекти справні та відповідають вимогам нормативної документації і здатні виконувати свої функції за призначення, що підтверджується актом прийняття виконаних робіт, копія якого знаходиться у матеріалах справи; відповідач придбав у ТОВ «УкрДніпрозахист» за договором від 26.09.2014 року засоби радіаційного та хімічного захисту для працюючого персоналу готелю «Родіна»; територіальне управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області направило відповідачу листа від 27.10.2014 року № 4198-14/05 про те, що готель «Родіна» не підлягає реєстрації як об'єкт підвищеної небезпеки.

Також судом встановлено, що у приміщеннях готелю «Олімпія» вихід на покрівлю обладнано через протипожежні двері згідно з укладеним відповідачем з ТОВ «Фабрика дверей Спектр-1» та акту виконаних робіт; 22.01.2014 року адміністрацією готелю «Олімп» організовано проведення перевірки 22 внутрішніх пожежних кранів, що провадилася спеціалістами 8 ДПРЧ м. Дніпродзержинська, що підтверджується актом від 22.01.2014 року.

Крім того, згідно з вимогами частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 9 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Як вже було встановлено судом позивач звернулося з даним позовом до суду до спливу терміну, наданого відповідачу для усунення порушень вимог законодавства.

Суд зазначає, що у приписах позивача № 127 та № 128 від 25.07.2014 року зазначений строк їх виконання, а саме: 20.10.2014 року.

Отже, на момент подання позову до суду (08.08.2014року) строки, зазначені у приписах для усунення недоліків, не закінчилися.

Стаття 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначає, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

А у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, ураховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Отже, факт створення відповідачем загрози життю та здоров'ю людей у зв'язку із експлуатацією будівель та приміщень не доведено контролюючим органом належним чином.

Крім того, судом ураховано, що відповідачем переважна кількість порушень, які зазначено в акті перевірки і приписі, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а решта не пов'язана зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей. До того ж відповідачем частково усунені порушення, зазначені в акті, а інша частина - в процесі усунення, і строк їх усунення на час звернення позивача до суду не закінчився.

Суд також зазначає про те, що з урахуванням фактичних обставин, принципу пропорційності порушення і покарання, на час вирішення цього спору, відсутня необхідність у примусовому порядку застосовувати до відповідача такі заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), як зупинення експлуатації готелів та зоборону їх експлуатації.

У зв'зку з викладеним позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що позивач не сплатив суму судового збору до моменту ухвалення судового рішення у справі, то сума судового збору підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 07.11.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка