Рішення № 41241258, 29.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2014 р. Справа № 5015/4734/12

За позовною заявою Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М», м.Львів

до відповідача-1: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька», м.Львів

третя особа-1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів

третя особа-2 без самостійних вимог на стороні відповідача-1: Львівська міська рада, м.Львів

третя особа-3 без самостійних вимог на стороні відповідача-1: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

за участю: прокурора м.Львова

про визнання недійсним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації №306 від 06.03.2006р. «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул.Старознесенській, 194 у м.Львові»

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Кидисюк Р.А.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1 : Сачала І.Л. - представник за довіреністю

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи-1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з'явився

від третьої особи-2 без самостійних вимог на стороні відповідача-1: Шевченко М.І. - представник за довіреністю

від третьої особи-3 без самостійних вимог на стороні відповідача-1: Крикус В.В. - представник за довіреністю

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор відділу

Суть спору: позов заявлено Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Папірус-М», м.Львів до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька», м.Львів за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів про визнання недійсним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації №306 від 06.03.2006р. «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул.Старознесенській, 194 у м.Львові».

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 18.12.2012р. про припинення провадження у справі №5015/4734/12, а справу передано на розгляд до господарського суду Львівської області. Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, справу передано на розгляд судді Щигельської О.І.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2013р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.02.2013р., в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача-1 до участі в справі залучено Львівську міську раду, м.Львів та Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів. Ухвалою господарського суду від 20.02.2013р. провадження по справі зупинено до вирішення судом касаційної інстанції касаційної скарги Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. у справі №5015/4734/12. Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. провадження у справі поновлено, її розгляд в судовому засіданні призначено на 05.06.2013р. Ухвалою суду від 07.05.2013р. провадження по справі зупинено до вирішення судом касаційної інстанції касаційної скарги Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. у справі №5015/4734/12.

Ухвалою суду від 04.07.2013р. провадження по справі поновлено, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 16.07.2013р. Ухвалою суду від 16.07.2013р. розгляд справи відкладено на 30.07.2013р. з підстав, зазначених у ній. Ухвалою суду від 30.07.2013р. розгляд справи відкладено на 15.08.2013р. у зв'язку з неявкою окремих учасників судового процесу та необхідністю витребувати додаткові докази. Ухвалою господарського суду від 12.08.2013р. провадження по справі зупинено до вирішення судом касаційної інстанції касаційної скарги ТзОВ «Зіронька» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. у справі №5015/4734/12.

Ухвалою суду від 24.09.2013р. провадження по справі поновлено, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 07.10.2013р. Ухвалою суду від 07.10.2013р. розгляд справи відкладено на 06.11.2013р. у зв'язку з неявкою окремих учасників судового процесу та враховуючи подане відповідачем-2 клопотання. Ухвалою суду від 06.11.2013р. провадження по справі зупинено до вирішення судом касаційної інстанції касаційної скарги ТзОВ «Зіронька» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. у справі №5015/4734/12.

Ухвалою суду від 13.01.2014р. провадження по справі поновлено та призначено її до розгляду 27.01.2014р., а також призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, до складу колегії увійшли: головуючий суддя - Щигельська О.І., судді Ділай У.І. та Мазовіта А.Б. Ухвалою суду від 13.01.2014р. зустрічну позовну заяву ТзОВ «Зіронька» до ПП ВКФ «Папірус-М» про визнання права власності на нежитлове приміщення повернуто судом без розгляду. Ухвалою суду від 27.01.2014р. розгляд справи відкладено на 12.02.2014р. враховуючи подане відповідачем-2 клопотання. Ухвалою суду від 12.02.2014р. розгляд справи відкладено на 25.02.2014р. у зв'язку з неявкою окремих учасників судового процесу. Також ухвалою суду від 12.02.2014р. зустрічну позовну заяву ТзОВ «Зіронька» до ПП ВКФ «Папірус-М» про визнання права власності на нежитлове приміщення повернуто судом без розгляду. Ухвалою суду від 25.02.2014р. розгляд справи відкладено на 04.03.2014р. з підстав, викладених в ній. У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мазовіти А.Б., що унеможливила його участь в судовому засіданні 04.03.2014р., проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшла суддя Сухович Ю.О. Ухвалою суду від 04.03.2014р. розгляд справи відкладено на 20.03.2014р. у зв'язку із зміною члена колегії суддів у справі. Ухвалою суду від 20.03.2014р. провадження у справі зупинено до розгляду Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення суду від 20.02.2014р. у справі №914/4190/13 за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М», м.Львів до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова, м. Львів та до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів про визнання права власності на нежитлові приміщення, визнання незаконним та скасування Розпорядження Личаківської районної адміністрації, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права комунальної власності.

У зв'язку із відпусткою судді Сухович Ю.О., що унеможливила її участь в судовому процесі, проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшов суддя Мазовіта А.Б. Ухвалою суду від 30.07.2014р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 13.08.2014р. Ухвалою суду від 13.08.2014р. за клопотанням прокурора строк вирішення спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 08.10.2014р. У зв'язку з відпусткою судді Ділай У.І., що унеможливила її участь в судовому процесі, проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшов суддя Кидисюк Р.А. Ухвалою суду від 08.10.2014р. розгляд справи відкладено на 29.10.2014р. у зв'язку із зміною члена колегії суддів у справі та неявкою окремих учасників судового процесу.

За клопотанням третьої особи-3 без самостійних вимог на стороні відповідача-1, здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 29.10.2014р. повторно не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Додаткових пояснень та доказів в обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не долучено.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 29.10.2014р. проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзивах (вх.№28950/12 від 18.12.2012р., вх.№41402/13 від 07.10.2013р.) Ствердив, зокрема, що права позивача не порушені, оскільки право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Старознесенська, 194, йому не належить. У задоволенні позовних вимог просив відмовити за їх безпідставністю, зважаючи на те, що спірне розпорядження №306 від 06.03.2006р. «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул.Старознесенській, 194 у м.Львові» видано Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради у відповідності та в порядку, встановленому чинним законодавством на посвідчення права комунальної власності, набутого територіальною громадою на підставі закону.

Відповідач-2 явки повноважного представника в судове засідання 29.10.2014р. повторно не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Третя особа-1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору явки повноважного представника в судове засідання 29.10.2014р. повторно не забезпечила, хоча про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник третьої особи-2 без самостійних вимог на стороні відповідача-1 в судове засідання 29.10.2014р. з'явився, проти позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві (вх.№4617/13 від 19.02.2013р.), ствердив, зокрема, що розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради відповідає вимогам законодавства, чинного на момент його прийняття, не порушує прав та інтересів позивача. У задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи-3 без самостійних вимог на стороні відповідача-1 в судове засідання 29.10.2014р. з'явився, проти позову заперечив з підстав, вказаних у відзиві (вх.№47048/13 від 06.11.2013р.). Зазначив, серед іншого, що позивачем пропущено встановлений ст.257 ЦК України строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, відтак, просив застосувати наслідки спливу позовної давності та у задоволенні позовних вимог відмовити.

Прокурор підтримав пояснення представників відповідача та третіх осіб, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судом встановлено наступне.

Наказом представництва Фонду державного майна України в м.Львові (далі - представництво) №202 від 08.02.1996р. про викуп цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ПТ «Зіронька» магазину № 692 зобов'язано юридичний відділ представництва укласти договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу зі структурним підрозділом ПТ «Зіронька» магазину №692 (покупець) без врахування вартості будівлі (споруди), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Старознесенська, 194 (балансовою вартістю 1257000000 крб.); вартість майна, що підлягає викупу визначено згідно акту оцінки в розмірі 558485000 крб.; будівлю залишено на балансі покупця до остаточної оплати вартості майна і після оформлення акту прийому-передачі на викуплене майно визначено, що на протязі 2 місяців підлягає вирішенню питання про списання (зняття) із балансу цієї будівлі.

В звіті про експертну оцінку, затвердженому наказом представництва №2504 від 29.12.1995р., визначено загальну вартість цілісного майнового комплексу підприємства торгівлі «Зіронька» в сумі 1815485 тис. крб., з яких вартість магазину становить 1257 млн.крб., вартість обладнання - 148423 тис.крб., вартість обігових коштів - 410062 тис.крб.

Між представництвом (продавець) та товариством покупців членів трудового колективу магазину №692 структурного підрозділу ДПТ «Зіронька» (покупець) 09.02.1996р. укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт продажу, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Старознесенська, 194 (без врахування вартості будівлі). Продавець придбав об'єкт продажу способом викупу відповідно до наказу продавця №202 від 08.02.1996р., який є додатком до цього договору. Ціна продажу об'єкта встановлена відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом продавця №2504 від 29.12.1995р. Вказаний у цьому договорі об'єкт продано за 558485000 крб. без врахування вартості будівлі в сумі 1257000000 крб.

Відповідно до акту прийому-передачі №96ц від 23.04.1996р. продавець передав, а покупець прийняв цілісний майновий комплекс магазину №692 СП ДПТ «Зіронька» на вул. Старознесенській, 194 у м.Львові (без врахування вартості будівлі).

Зазначені обставини встановлено Львівським апеляційним господарським судом, про що зазначено у постанові від 03.07.2014р. по справі №914/4190/13, яка вступила в законну силу.

Розглянувши листа управління комунального майна Львівської міської ради від 27.02.2006р. №12-534 та подані документи, на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.10.2005р. №1102 «Про передачу на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» будівлі на вул.Старознесенській, 194», листа ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.01.2006р. №1007/04/6 про відсутність реєстрації права власності на будівлю на вул.Стрознесенській, 194 в м.Львові, керуючись ст.30 п.б п.п.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради від 05.02.1999р. №32, від 02.07.1999р. №351 і від 06.07.2001р. №307, Личаківською районною адміністрацією видано розпорядження №306 від 06.03.2006р. «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул.Старознесенській, 194 у м.Львові», за яким Відділу приватизації державного житлового фонду слід оформити та видати управлінню комунального майна Львівської міської ради свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади м.Львова в цілому на нежитлову будівлю, загальною площею 104.,6кв.м. на вул.Старознесенській №194 у м.Львові; а управлінню комунального майна Львівської міської ради зареєструвати свідоцтво про право власності на будівлю, вказану в п.1, в обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» .

Згодом, на підставі вказаного розпорядження на нежитлову будівлю загальною площею 104,6 кв. м. по вул. Старознесенській, 194 у м.Львові Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради видано свідоцтво про право власності №ЛР0520 від 06.03.2006р., за яким власником цього майна є територіальна громада м.Львова. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 23.06.2006р. зареєстровано право власності на вказане майно за територіальною громадою м.Львова, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності від 23.03.2006р. №10188746.

Вважаючи зазначене розпорядження таким, що прийнято з порушенням законодавства та порушує права ПП-ВКФ «Папірус-М», останній звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації №306 від 06.03.2006р. «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул.Старознесенській, 194 у м.Львові».

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що право власності на нежитлову будівлю по вул.Старознесенській, 194 у м.Львові належить ПП-ВКФ «Папірус-М», набуте на підставі договору купівлі-продажу.

Так, між ТзОВ «Зіронька» (продавець) та ПП-ВКФ «Папірус-М» (покупець) 21.03.2001р. підписано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 104,6 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194. У вказаному договорі сторони визначили, що право власності на нежитлове приміщення переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі майна; вартість відчужуваного приміщення становить 105000,00 грн. Цього ж дня (21.03.2001р.) сторони підписали акт прийому-передачі вказаного майна.

Проте, зазначене твердження позивача спростовується наступним. Львівським апеляційним господарським судом у постанові від 03.07.2014р. по справі №914/4190/14, яка вступила в законну силу, встановлено, що нежитлова будівля по вул.Старознесенській, 194, площею 104,6 кв.м., не була об'єктом продажу за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №96ц від 09.02.1996р., відтак, товариство покупців членів трудового колективу магазину №692 структурного підрозділу ДПТ «Зіронька», а в подальшому ТзОВ «Зіронька», не стало власником спірної будівлі.

Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Держбуду України від 09.06.1998р. №121 (чинної на момент підписання договору купівлі-продажу між ТзОВ «Зіронька» та ПП ВКФ «Папірус-М»), державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.

Згідно зі ст. 225 ЦК УРСР (чинного на момент підписання договору купівлі-продажу між ТзОВ «Зіронька» та ПП ВКФ «Папірус-М») право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Зважаючи на вищенаведене, ТзОВ «Зіронька» не могло продати, а ПП-ВКФ «Папірус-М» придбати нежитлову будівлю по вул.Старознесенській, 194, за договором купівлі-продажу від 21.03.2001р. За таких обставин, Львівським апеляційним господарським судом, постановою від 03.07.2014р. по справі №914/4190/13 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову в частині визнання за ПП ВКФ «Папірус-М» права власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 10.02.2011р. під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6; скасування свідоцтва від 06.03.2006р. №ЛР0520 про право власності на нежитлову будівлю, виданого на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006р.; скасування реєстрації права комунальної власності спірних нежитлових приміщень за територіальною громадою м.Львова.

Щодо твердження позивача про те, що розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №306 від 06.03.2006р. видано з порушенням порядку, встановленого законодавством та без наявності відповідних правовстановлюючих документів, та є документально необґрунтованим, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів від 12.05.1993р. №288 «Про передачу майна комунальної власності», будівлю магазину №692 «Продукти» (Личаківського продторгу) по вул.Старознесенській, 194 передано до комунальної власності м.Львова. Зазначене підтверджується також листом Державного архіву Львівської області від 27.11.2012р. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.10.2005р. №1102, зазначене нерухоме майно передано на баланс ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР».

Відповідно до п.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 05.02.1999р. №032 «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», на районний відділ приватизації житла покладено функції підготовки розпорядження голови районної адміністрації про оформлення права власності.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.07.1999р. №351 (зі змінами, внесеними Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2001р. №307) затверджено «Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб» (далі - Положення).

Відповідно до п.3 вказаного Положення, воно діє на території міста Львова і є обов'язковим до виконання всіма органами влади, фізичними особами, підприємствами,установами та організаціями незалежно від форм власності. Згідно з п.4 Положення, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (надалі - об'єкти) проводиться шляхом прийняття відповідного розпорядження голови районної адміністрації та видачею свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна.

Так, п.п. «к» п.7 Положення встановлено, що для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна власники нерухомого майна до заяви додають: на об'єкти державної чи комунальної власності: рішення про будівництво; акт про прийняття об'єкта в експлуатацію.

У відповідності до п.8 Положення, при відсутності акту про прийняття об'єкту нерухомого майна, збудованого до 5 серпня 1992 року, в експлуатацію, заявником подається висновок про технічний стан об'єкта, складений Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

Також п.9 Положення встановлено, що у всіх випадках оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна заявником подається копія технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна. У всіх випадках, крім випадків оформлення права власності на новозбудовані об'єкти, заявником подається довідка Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про реєстрацію (відсутність реєстрації права власності на об'єкт на час звернень).

Згідно з п.17 Положення, у оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна може бути відмовлено, якщо заявником не подано документів, які достатньо підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна. При відсутності документів, які достатньо підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна, таке право встановлюється на підставі рішення суду.

Як вбачається із спірного розпорядження, таке прийняте на підставі листа управління комунального майна Львівської міської ради від 27.02.2006р. №12-534 та поданих документів, на підстав рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.10.2005р. №1102 «Про передачу на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» будівлі на вул.Старознесенській, 194», листа ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.01.2006р. №1007/04/6 про відсутність реєстрації права власності на будівлю на вул. Старознесенській, 194 в м.Львові, керуючись ст..30 п.б п.п.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради від 05.02.1999р. №32, від 02.07.1999р. №351 і від 06.07.2001р. №307.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що розпорядження №306 від 06.03.2006р. видано Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради в межах встановлених чинним законодавством повноважень, з метою належного оформлення права комунальної власності на майно, набуте територіальною громадою м.Львова на підставі закону.

Згідно з ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В той же час, ч.3 ст.35 ГПК України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд не бере до уваги посилання позивача на висновки, викладені в рішенні господарського суду Львівської області від 25.08.2011р. у справі №5015/3969/11 щодо приводу аналізу положень договору купівлі-продажу №96ц від 09.02.1996р., акту прийому-передачі майна від 23.04.1996р., а також висновки щодо безпідставності видачі свідоцтва про право власності та здійснення державної реєстрації спірного майна за територіальною громадою м. Львова, відсутності необхідних правовстановлюючих документів та порушення порядку при здійсненні такої реєстрації, оскільки преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі, в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір, про що також вказано у п.2.6 Постанови №18 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р.

Щодо заяви третьої особи-3 без самостійних вимог на стороні відповідача-1 (вх.№47048/13 від 06.11.2013р.) про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Як визначено ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Наслідки спливу позовної давності визначено ст.267 ЦК України.

Суд звертає увагу на те, що ч.3 ст.267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.1 Постанови №10 від 29.05.2013р., роз'яснено, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність відхилити заяву Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволені позову відмовити повністю.

2. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 03.11.2014р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Кидисюк Р.А.

Суддя Мазовіта А.Б.