Ухвала суду № 41241102, 06.11.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.11.2014 Справа № 908/4647/14

Суддя Серкіз В.Г., розглянувши

позовну заяву: Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ

до відповідача: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

третя особа: Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, м. Запоріжжя

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Міністерство внутрішніх справ України звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до Запорізької міської ради за участю Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (третя особа) про:

- визнання недобудованої будівлі лікувально-профілактичної установи (літера Е-4), що розміщена за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29 об’єктом нерухомості;

- визнання права власності держави у особі Міністерства внутрішніх справ України на об’єкт незавершеного будівництва – будівлю лікувально-профілактичної установи (літера Е-4), що розміщена за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 05.11.2014р., справу № 908/4647/14 передано на розгляд судді Серкізу В.Г.

Розглянувши матеріали позовної заяви та з’ясувавши підстави, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України для повернення позовної заяви, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

- відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

- не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

- не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 “Про судовий збір”.

Судом з’ясовано, що до позовної заяви (за вх.. № 4846/09-05 від 05.11.2014р.) в якості доказів сплати судового збору додано оригінал платіжного доручення № 56 від 23.01.2014р. про перерахування суми 25 415,00 грн. судового збору на рахунок № 31119095700007.

Відповідно до листа Державної казначейської служби України від 27.01.2012 № 17-10/266-1418 “Про відкриття рахунків для зарахування надходжень”, починаючи з 06.02.2012, для деталізації надходжень судового збору у розрізі судових органів, управління повідомляє про відкриття рахунку за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 “Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)”, символом звітності 206, з використанням параметру RR - 83, а саме:

Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевського району), 22030001

Банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район)

МФО: 813015

Код ЄДРПОУ: 38025409

№ рахунку 31215206783007

Отже, позивачем не надано належних доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу. У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками сторонам відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що належними доказами направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні ст. 56 ГПК України, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції або фінансового чеку) та опису вкладення.

У той же час, до позовної заяви, поданої до господарського суду, не надано жодного документу, який би посвідчував відправку даної позовної заяви з додатками відповідачу та третьої особи.

Тобто, позивачем при поданні позовної заяви до суду порушено вимоги статті 56 ГПК України.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

В абзаці 4 пункту 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вказано, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Відтак, при новому зверненні до суду позивачу, з урахуванням вимог ст. 27 ГПК України, слід не тільки обґрунтувати в тексті позовної заяви необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, але і подати відповідну окрему заяву чи вказати про це у прохальній частині позовної заяви.

Необхідно також обов’язково визначитися не тільки з підставами на яких належить залучити до участі у справі третю особу, але і на чиїй стороні – позивача чи відповідача слід залучити вказану третю особу

Керуючись п. 2, 3 ч. 1 ст. 57, п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 9 аркушах без розгляду (в тому числі оригінали платіжного доручення № 56 від 23.01.2014р. на суму 25 415,00 грн. про сплату судового збору).

Суддя В.Г. Серкіз