Постанова № 41240696, 06.11.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2014 року Справа № 904/5521/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін:

позивача - Базюкевич Є.В., дов. № 156 від 07.07.2014р.;

відповідача - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року по справі № 904/5521/14

за позовом приватного підприємства «Завод Металомонтаж», м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО РЕСУРСИ», м.Дніпропетровськ

про стягнення 38 406,86 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року у справі № 904/5521/14 (суддя Євстигнеєва Н.М.) за позовом приватного підприємства «Завод Металомонтаж», м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО РЕСУРСИ», м.Дніпропетровськ про стягнення 38 406,86 грн. позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 35 033,12 грн. основного боргу, 3245,62 грн. - 3% річних, 1820,91 грн. судового збору, в решті позову відмовлено (а.с.39-40).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого товару та виконаних робіт; в частині відмови в позові про стягнення 3% річних на суму несвоєчасно перерахованої передоплати (1800 грн.) за період з 17.08.2011 по 31.12.2013р. фактом відсутності доказів отримання рахунку на оплату відповідачем; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 692, 712 ЦК України.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі - ТОВ «ПРОСКО РЕСУРСИ» м.Дніпропетровськ, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

- господарським судом були порушені вимоги ст.4-2 ГПК України щодо рівності учасників процесу в судовому процесі, оскільки про судове засідання призначене на 21.08.2014р. скаржник дізнався лише 29.08.2014р., про що в матеріалах справи містяться докази, а на наступного судовому засіданні, призначеному на 23.09.2014р. не зміг бути присутнім з об`єктивних підстав, а клопотання про відкладення розгляду справи було відхилено;

- також скаржник зазначає, що позивачем не було дотримано вимог ст..56 ГПК України та не надісланий відповідачу позов з доданими документами, що позбавило останнього можливості надати відзив та висловити свою правову позицію.

03.11.2014р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю явки повноважного представника в судове засідання. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки свідчить про належне повідомлення останнього про час та місце судового засідання, на обґрунтування зазначеного клопотання не надано жодного доказу, крім того, відповідач не є фізичною особою - підприємцем, а підприємством з певною штатною чисельністю працівників та не позбавлений права уповноважити іншу особу з кола працівників на представництво інтересів підприємства в суді або звернутись до інших фахівців в галузі права за наданням правової допомоги з метою представництва інтересів в суді.

Отже, відповідач по справі не скористався правом участі в судовому засіданні (ст..22 ГПК України), про час та місце судового засідання сповіщений належним чином, що підтверджується клопотанням, поштовим повідомленням від 17.10.2014р., ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2014р. зі штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненим згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст..96 ГПК України не скористався, у наданих в суді апеляційної інстанції поясненнях представник позивача проти задоволення апеляційної скарги та клопотання про відкладення розгляду справи заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення матеріалам, обставинам справи, вимогам закону.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника скаржника.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2011р. між Приватним підприємством «Завод Металомонтаж» м.Дніпропетровськ («виконавець» за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО РЕСУРСИ» ("замовник" за договором, відповідач по справі, скаржник) був укладений договір № 251/11 ПР, відповідно до предмету якого "виконавець" по завданню «замовника» зобов'язався виконати, а «замовник» прийняти та оплатити на умовах цього договору наступні роботи: виготовлення, зборка, доставка і монтаж оцинкованих конструкцій «Майданчик шнеків завантаження Біг-бегів»; визначено, що комплектність металевих конструкцій зазначається в проектній документації (кресленнях); металеві конструкції виготовляються з використанням матеріалів «виконавця»; при цьому якість та характеристики матеріалів, використаних для виконання передбачених цим договором робіт, повинні відповідати вимогам технічної (проектної) документації, переданої «виконавцю» «замовником»; право власності на виготовлені металеві конструкції переходить до «замовника» з моменту підписання сторонами видаткової накладної (п.п.1.1-1.2, 1.4-1.5 р.1 договору (а.с.9-11)).

Пунктами 2.5- 2.7 розділу 2 договору сторони погодили, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором складає 113 500,00 грн.; оплата здійснюється в наступному порядку: передоплата в розмірі 60% від загальної вартості робіт, зазначених в п.2.5 договору протягом 5 банківських днів з моменту отримання «замовником» рахунку «виконавця»; наступні 20% від загальної вартості робіт, зазначених в п.2.5 договору проводиться «замовником» протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі металевих конструкцій та видаткової (товарної) накладної на складі «замовника»; кінцевий розрахунок по договору в розмірі 20% від вартості робіт. Зазначений в п.2.5 договору проводиться «замовником» протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт на підставі рахунку «виконавця»; розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок «виконавця».

Пунктом 4.1 розділу 4 договору сторони передбачили майнову відповідальність «виконавця» за порушення строків поставки металевих конструкцій або строків виконання монтажних робіт у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості металевих конструкцій або монтажних робіт, строк виконання зобов`язань за якими порушений, за кожен день прострочення.

Пунктом 9.1 сторони узгодили, що договір діє з моменту підписання і до 31.12.2011р., але в будь-якому випадку до повного та належного виконання зобов»язань сторонами.

Докази визнання недійсним, розірвання, внесення будь-яких змін в встановленому законом порядку до договору № 251/11 ПР від 10.08.2011р. відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

На виконання умов договору30.09.2011р. на підставі довіреності відповідача № 001086 (а.с.13), по видатковій накладній № РН-0000149 від 30.09.2011р. (а.с.14) позивачем були поставлені відповідачу металеві конструкції на суму 62 278,80 грн. та здійснений їх монтаж на суму 51 221,20 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000079 від 30.09.2011р. (а.с.16), актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2011р. (а.с.15), підписаними сторонами без будь-яких зауважень щодо кількості, вартості та якості виконаних робіт.

Таким чином, фактично у вересні 2011 року відповідач отримав металеві конструкції та були здійснені монтажні роботи на загальну суму 113 500,00 грн., що підтверджується вищевказаними накладною, довіреністю, актами приймання-передачі, не спростовано відповідачем жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Отже, факт поставки продукції, виконаних монтажних робіт, вартістю, в кількості та якості, визначеній в накладній, актах доведено належними доказами та матеріалами справи.

Відповідач свої договірні зобов`язання по оплаті виконав частково: 10.08.2011р. перерахував позивачу грошові кошти в сумі 66 300,00 грн. - 60% передоплати за договором, що підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с.12) та 31.12.2013р. між сторонами був підписаний акт заліку зустрічних однорідних вимог, зокрема, по договору № 251/11 ПР на суму 12 166,88 грн. (а.с.17), що не заперечується сторонами, підтверджується матеріалами справи. Тобто, невиконаними залишись зобов`язання на суму 35 033,12 грн.

19.03.2014р. листом № 71 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про оплату 35 033,12 грн. боргу (а.с.18-19), яку отримано відповідачем 21.03.2014р., що підтверджується накладною кур`єрської служби № 056 від 19.03.2014р. (а.с.20), не спростовано жодним доказом в розумінні ст..ст.32, 36 ГПК України. Відповіді на зазначену претензію скаржник не надав.

Докази оплати отриманої відповідачем продукції та виконаних робіт - 35 033,12 грн. - по вищенаведеній накладній, акту виконаних робіт в повному обсязі та в порядку, строки, передбачені договором, відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи судами обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України.

Докази повернення поставленої за договором продукції позивачу також відсутні, таке повернення не здійснювалось, претензії по якості робіт не заявлялись, докази протилежного відсутні, відповідно до ст.33 ГПК України скаржником не надавались.

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Зазначена стаття повністю кореспондується зі ст.265 Господарського кодексу України.

Статтею 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.2 т.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, господарським судом обґрунтовано стягнуто з відповідача 35 033,12 грн. суми боргу за оспорюваним договором.

Також господарським судом обґрунтовано задоволено вимоги по стягненню 3% річних в сумі 3 245,62 грн. (з 17.08.2011р. по 31.12.2013р.) та відмовлено в стягненні 128,12 грн., оскільки зазначена сума нарахована на різницю попередньої оплати, яка передбачена п.2.6 договору та фактично сплаченою відповідачем (1800 грн.), але матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу рахунку на оплату, передбаченого п.2.6 договору № 251/11 ПР.

Щодо посилань скаржника на порушення господарським судом норм процесуального права, про розгляд справи за відсутності сторони не повідомленої належним чином, то вони не приймаються з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014р. був призначений до розгляду позов ПП «Завод Металомонтаж», засідання призначене на 21.08.2014р. 21.08.2014р. господарським судом був відкладений розгляд справи на 23.09.2014р. (ухвала від 21.08.2014р. - а.с.29), від відповідача витребувано докази. Про дату наступного судового засідання скаржника було повідомлено, про що матеріали справи містять докази - поштове повідомлення від 27.08.2014р. (а.с.31). Скаржник правом участі в судовому засіданні не скористався, витребуваних доказів суду не надав, свою правову позицію у відзиві на позов не висловив. Натомість, 16.09.2014р. подав клопотання про подальше відкладення розгляду справи, зі змісту якого вбачається, що скаржника було належним чином сповіщено про час та дату судового засідання 23.09.2014р. (а.с.32).

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду від 23.09.2014р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами скасування або зміни постановленого судового рішення, правові підстави задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року у справі № 904/5521/14 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКО РЕСУРСИ» м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко