Ухвала суду № 41240322, 03.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 32/185 03.11.14 р.

За заявою Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор "Відкритого акціонерного

товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 32/185

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал"

до: 1. Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного

товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

2. Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія

"Автомобільні дороги України"

про стягнення 4 222 063,82 грн.

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Приватного

підприємства "Вальдес"

до: 1. Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного

товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

2. Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія

"Автомобільні дороги України"

про стягнення 1 902 912,18 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: Білань Л.В. за довіреністю № 227 від 24.06.2014 р.;

Марейчик С.С. за довіреністю № 146 від 16.04.2014 р.;

від відповідача-2: Білань Л.В. за довіреністю № 909 від 01.07.2014 р.;

від третьої особи: Гойдик В.М. за довіреністю №01-1909/2012 від 19.09.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2014 р. у задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. вказану ухвалу господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 21.03.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-23/628 від 30.07.1014 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 01.08.2014 р. розгляд заяви призначено на 29.08.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 29.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 29.08.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у зв'язку з виходом із відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 04.09.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

Ухвалою від 16.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 30.09.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 30.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 30.09.2014 р. суддею Лиськовим М.О. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. у зв'язку з виходом з відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 08.10.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

21.10.2014 р. від Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" через канцелярію суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 21.10.2014 р. розгляд заяви відкладено на 03.11.2014 р.

03.11.2014 р. від заявника надійшли доповнення до заяви.

У судовому засіданні 03.11.2014 р. представники Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» підтримали вимоги заяви у повному обсязі.

Представник Приватного підприємства "Вальдес" проти задоволення заяви заперечив.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2009 р. у справі № 32/185, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009, у позові ТОВ «Фірма «Інтергал» відмовлено повністю. Позов Приватного підприємства «Вальдес» задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Приватного підприємства «Вальдес» 39 263,14 грн. основного боргу, 307 703,18 грн. пені, 453 179,66 грн. інфляційних втрат, 57 228,83 грн. - 3% річних, 17 573,39 грн. державного мита, 108,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Приватного підприємства «Вальдес» 900 000,00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині позову Приватного підприємства "Вальдес" відмовлено.

26.11.2009 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано наказ № 32/185 про примусове виконання рішення.

На підставі виданого наказу 04.11.2010 р. Ленінським ЯЗВС Вінницького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення 875057,17 грн. з ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Постановою від 14.09.2012 року Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ передано матеріали по виконавчому провадженню до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, яким прийнято до зведеного виконавчого провадження № 34354511 виконання наказу господарського суду м. Києва № 32/185. До моменту відкриття виконавчого провадження боржником сплачено частину заборгованості по наказу господарського суду м. Києва № 32/185 в розмірі 147421,75 грн., у зв'язку з чим станом на 27.01.2014 року заборгованість ДП «Вінницький облавтодор» перед ПП «Вальдес» по примусовому виконанню наказу господарського суду м. Києва № 32/185 складала 727 635,42 грн.

Як вбачається з поданої заяви, заявник посилається на те, що наказ господарського суду м. Києва про примусове виконання рішення № 32/185 від 26.11.2009 року не підлягає виконанню з підстав того, що ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відступило Дочірньому підприємству «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» право вимоги в розмірі 743635,42 грн. за Договором № 126 про відступлення права вимоги від 27.11.2013 р. (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.3. Договору, з моменту набрання чинності цим договором новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання зі сплати боржником грошових коштів в розмірі 743635 грн. 42 коп., згідно вказаних в п. 1.1. Договору рішень та наказів господарського суду Волинської області.

З урахуванням викладеного, заявник вважає даний договір належним доказом на підтвердження права нового кредитора вимагати оплати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 743635, 42 грн.

ПП «Вальдес» про заміну кредитора повідомлено належним чином, шляхом надсилання відповідного повідомлення про відступлення права вимоги на юридичну адресу товариства.

11.12.2013 р. ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» направлено на адреси ПП «Вальдес» акт взаємозаліку від 27.11.2013 р.; копію договору №126 від 27.11.2013 р.; копію повідомлення про відступлення права вимоги, копію рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2012 року; копію наказу господарського суду Волинської області від 01.02.2013 року; копію рішення господарського суду Волинської області від 05.12.2012 року; копію наказу господарського суду Волинської області від 20.05.2013 року; копію постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №37109423 від 02.08.2013 року; копію постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №38342037 від 02.08.2013 року.

Таким чином, ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» вважає, що у зв'язку з набуттям права вимоги до ПП «Вальдес» про стягнення грошових коштів у розмірі 743635,42 грн. за Договором № 126 про відступлення права вимоги від 27.11.2013 р. та направленням повідомлення про взаємозалік вимог, відбулось зарахування зустрічних позовних вимог, у зв'язку з чим обов'язок боржника щодо сплати коштів за наказом господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. № 32/185 відсутній повністю.

Наведені обставини заявник вважає належними підставами для визнання вищевказаного наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 117 ГПК України.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За правилами ст. 602 Кодексу, не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 203 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. У разі якщо зобов'язана сторона належним чином виконала одне з двох або кількох зобов'язань, щодо яких вона мала право вибору (альтернативне зобов'язання), господарське зобов'язання припиняється виконанням. Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Отже, згаданий Закон України визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

При цьому, статтею 28 Закону встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; визнання боржника банкрутом; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону. списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Таким чином, ст. 49 вказаного Закону визначено вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, який не підлягає розширеному тлумаченню.

У той же час, ст. 117 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив, що обов'язок боржника сплатити стягувачу грошові кошти за наказом господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. станом на час розгляду заяви не припинено, як і право стягувача отримати такі кошти від боржника саме за вказаним судовим наказом.

У той же час, у разі наявності у боржника грошових вимог до стягувача, такі вимоги можуть бути реалізовані в межах іншого виконавчого провадження, що, у свою чергу, не може призвести до поручення будь-яких прав або охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, так як способи та порядок реалізації задоволення наявних вимог прямо передбачені чинним законодавством України.

При цьому, взаємозалік зустрічних однорідних вимог є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає до виконання на стадії виконання рішення суду лише у разі згоди на це іншої сторони, підписання між сторонами мирової угоди та затвердження її в порядку визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України, що в свою чергу дає право державному виконавцю закінчити відповідне виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови.

Таким чином, для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у даній справі в обов'язковому порядку необхідна наявність усіх таких обставин в їх сукупності: взаємозалік зустрічних однорідних вимог; згода на це іншої сторони; підписання між сторонами мирової угоди; затвердження мирової угоди в порядку визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова від 25 грудня 2013 року у справі №38/211-10 (5023/1663/12, 5023/6061/11).

Як роз'яснено господарським судам п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона заперечує, а відтак не припиняє зобов'язання, то друга сторона вправі вимагати виконання зобов'язання першою стороною.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що Закон України "Про виконавче провадження" містить чіткі вказівки стосовно того, що саме є повним або частковим фактичним виконанням рішення - виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом.

Отже, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постановах від 15.02.2007 р. у справі №12/98в, від 04.10.2007 р. у справі №12/98в, від 17.08.2011 р. у справі №06-5-38/758- 37/145-10.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання наказу господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. № 32/185 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим подана Дочірнім підприємством «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заява залишається без задоволення.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. № 32/185, відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна