Рішення № 41240125, 30.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20378/14 30.10.14

За позовом Дочірнього підприємства «Трансгарант-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Стіл Інтернешенел»

про стягнення 635 000 доларів США, що еквівалентно 8 589 091,91 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Дерлюк В.Д. - по дов. № 1273 від 26.12.2013

Свінухов О.В. - по дов. № 96/1-Д від 01.10.2014

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дочірнього підприємства «Трансгарант-Україна» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Стіл Інтернешенел» 635 000,00 доларів США, що еквівалентно 8 589 091,91 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно контракту № 1403 від 14.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 порушено провадження у справі № 910/20378/14 та призначено справу до розгляду на 16.10.2014.

Відповідачем 16.10.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання повноважного представника відповідача.

Відповідач у поданому 16.10.2014 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву підтверджує отримання від позивача товару на загальну суму 635 000,00 доларів США. При цьому зазначає, що у зв'язку із затримкою проведення оплат контрагентами відповідача не території Російської Федерації у відповідача виникла затримка в оплаті за товар перед позивачем. На даний час відповідачем вчиняють всі можливі дії для здійснення проведення оплати позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/20378/14 від 16.10.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи був відкладений на 30.10.2014.

Позивач в судове засіданні 30.10.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 30.10.2014 не з'явився.

Відповідачем 30.10.2014 до відділу діловодства суду подано заяву, в якій відповідач підтверджує, що йому відомо про те, що судове засідання призначено до розгляду на 30.10.2014.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 30.10.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.03.2014 між Дочірнім підприємством «Трансгарант-Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Стіл Інтернешенел» (покупець) було укладено контракт № 1403 (далі - контракт).

Відповідно до п. 1.1. контракту постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця у період з березня 2014 року по грудень 2014 року продукцію, а саме:

- рами верхні в зборці (складається з рами верхньої в зборці - креслення 9908.01.00.000; механізмів відкривання замків - креслення 9908.06.00.000; розширень стінок лобових - креслення 9908.09.00.000; бортів поздовжніх - креслення 9908.10.00.000) та

- рами нижні в зборці (складається з рами нижньої - креслення 9908.02.00.000; передачі для важеля гальмівної - креслення 9908.04.00.000; системи розвантаження - креслення 9908.05.00.000; установок автосцепок - креслення 9908.07.00.000, замкових пристроїв - креслення 9908.08.00.000) для вагонів-самоскидів моделі 33-9908 вантажністю 105 тонн (далі - товар).

Умовами п. 3.2. контракту визначено, що валютою контракту та валютою платежу за даним контрактом - долар США, якщо інше не передбачено додатковими угодами (змінами, доповненнями) до даного контракту.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за контрактом своєчасно оплату отриманого товару не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 635 000,00 доларів США.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 17.2. контракту зміни та доповнення до контракту дійсні за умовами, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані повноваженими представниками сторін.

10.09.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 5 до контракту, за умовами якої сторони дійшли згоди, що не вирішені сторонами спори підлягають передачі на розгляд у відповідний компетентний суд країни за місцем знаходження позивача.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно п. 18.1. контракту даний контракт вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та укладений на строк до виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п. 3.1. контракту ціна за одиницю товару поставленого за даним контрактом становить:

- рами верхні в зборці - 28 320,00 доларів США,

- рами нижні в зборці - 35 180,00 доларів США.

Відповідно до п. 9.1. контракту строк поставки певної партії товару визначається у відповідних специфікаціях до даного контракту, які є невід'ємними частинами на узгоджені партії товару.

Додатковою угодою № 2 від 28.03.2014 сторони визначили, що фактичною датою поставки за даним контрактом є дата на актах приймання-передачі та/або товарних накладних, підписаних сторонами.

Додатковою угодою № 3 від 27.07.2014 сторони встановили строк відвантаження товару за специфікацією - до 31.07.2014.

Додатковою угодою № 4 від 30.07.2014 сторони встановили строк відвантаження товару за специфікацією - до 31.08.2014.

Пунктом 8.1. контракту визначено, що покупець здійснює оплату товару у відповідності до специфікації до даного контракту.

Згідно специфікації № 1 до контракту оплата за товар здійснюється покупцем шляхом банківського переводу в доларах США за реквізитами постачальника, зазначеним в контакті, протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати фактичного відвантаження товару. датою відвантаження є дата календарного штемпеля у залізничній накладній, відповідно до п. 9.2. контракту.

Згідно з п. 9.2. контракту датою відвантаження вважається дата календарного штемпеля у залізничній накладній станції Кривий Ріг - Сортувальний, Придніпровської залізниці.

У відповідності до контракту згідно залізничних накладних № 47539192, № 47925839, № 45699964, № 45699972 і супровідних документів позивачем 27.06.2014, 07.07.20134, 02.08.2014 та 08.08.2014 було відвантажено зі станції Кривий Ріг - Сортувальний Придніпровської залізниці 10 (десять) рам верхніх в зборці та 10 (десять) рам нижніх в зборці на загальну суму 635 000,00 грн.

Відповідачем підтверджено факт отримання ним товару на загальну суму 635 000,00 доларів США.

Згідно з п. 16.3. контракту сторони визначили обов'язковість дотримання досудового претензійного порядку. Строк відповіді на претензію 15 робочих днів з моменту отримання письмової претензії.

Як свідчать матеріали справи позивачем було надіслано відповідачу претензії за № 1127 та № 1127-1 від 03.09.2014 про необхідність погашення наявної заборгованості в загальному розмірі 635 000,00 доларів США, яка залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, що не оспорена відповідачем та згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків становить 635 000 доларів США.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 635 000,00 доларів США обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Трансгарант-Україна» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Стіл Інтернешенел» (Російська Федерація, Свердловська область, 622048, м. Нижній Тагил, вул. Максарова, 9, офіс 188, ІНН 6607013957, КПП 662301001, ОДРН 92915227) на користь Дочірнього підприємства «Трансгарант-Україна» (Україна, 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 32667198) 635 000,00 (шістсот тридцять п'ять тисяч) доларів США боргу та 73 080,00 (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 06.11.2014.

СуддяВ.В.Сівакова