Рішення № 41240013, 03.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22181/14 03.11.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА"

про стягнення 36 585,25 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Діденко І.В. по довіреності № Э.37.7.0.0/Д-841 від 08.11.2013р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" у розмірі 26 585,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/22181/14, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 03.11.2014 р. за участю представників сторін.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

03.11.2014р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" не визнає позов в повному обсязі з огляду на наступне.

Позивач до АСК «ІНГО Україна» за виплатою страхового відшкодування не звертався, документів, передбачених ст.35 Закону у досудовому порядку не надавав, відмов у виплаті страхового відшкодування також не давав. Прав та охоронюваних інтересів Позивача Відповідач не порушував, Відповідач не є особою, відповідальною за заподіяну шкоду. Відповідно до ст.35 Закону страховик сплачує страхове відшкодування впродовж 90 днів з моменту отримання документів. Копія позовної заяви надійшла на адресу АСК «ІНГО Україна» лише 14.10.2014 року. За таких обставин жодних порушень прав та охоронюваних законом інтересів Позивача АСК «ІНГО Україна» не допускала, у зв'язку із чим відсутній предмет спору між Позивачем та Відповідачем.

В дане судове засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, ухвалу Господарського суду міста Києва про порушення провадження по справі № 910/22181/14 від 15.10.2014р. представник Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" отримав 20.10.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103031345760.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адреси визначені за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 03.11.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" (надалі - Страховик) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОПРИВАТ» (надалі - Страхувальник) з другої сторони - був укладений Договір страхування наземного транспорту № DN1FA!40304461, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «DAEWOO NEXIA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, 2008 року випуску.

Договором передбачено строк дії договору - з 29.09.2011р. і діє по 28.09.2012р. При бажанні страхувальника застрахувати ТЗ на строк, більший та у разі сплати страхового платежу, зазначеного у п. 8 цього договору, договір вважається щорічно продовженим на відповідний строк, за який здійснена сплата страхового платежу (п. 9 договору).

11.12.2013 року в м. Дніпропетровську по вул. Байкальській, сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «Ісузу», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, автомобіля марки «DAEWOO NEXIA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4.

Відповідно до Постанови Амур - Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 08.01.2014р. встановлено вину ОСОБА_2 у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. ст. 122-4, 124, ч.1 ст. 130 КУпАП України.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2, водія транспортного засобу марки «Ісузу», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА", що підтверджується полісом № АС/1659738 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У відповідності до звіту № 18-12-13Л від 26.12.2013р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «DAEWOO NEXIA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, становить 35 021,68грн., крім того відповідно до додаткового звіту про оцінку дорожньо-транспортного засобу № 18-03-14Л13Л від 18.03.2014р. «DAEWOO NEXIA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, становить 1800,00грн. Оцінка виконана суб'єктом оціночної діяльності ФОП - ОСОБА_6

Позивачем складено страхові акти № И-128 від 21.01.2014р., відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 34 785,25 грн. та № И-798 від 21.03.2014р. на суму 1800,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 36 585,25грн., була перерахована на розрахунковий рахунок страхувальника.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 36 585,25 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 36 585,25 грн.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1659738 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо заперечень Відповідача в часині обов'язку Позивача дотримати передпозовний претензійний порядок листування з Відповідачем, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Статтею 38 Закону передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто до Відповідача, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України №23/279 від 28.08.2012р.).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, відсутність заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 36 585,25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» (49094, м. Київ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, офіс 402, код ЄДРПОУ 33248430) 36 585 (тридцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 25 коп. - страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.11.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.