Ухвала суду № 41239640, 06.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 жовтня 2014 року Справа № 911/4235/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Волковицької Н.О.,суддів:Бакуліної С.В., Грейц К.В., Добролюбової Т.В., Стратієнко Л.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 18.06.2014у справі№ 911/4235/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж"простягнення 226 422,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж" 226 422,36 грн. пені та штрафу за несвоєчасне виконання господарських зобов'язань.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.01.2014 у справі № 911/4235/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014, позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача 163 024,20 грн. пені та 63 398,16 грн. штрафу.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2014 у справі № 911/4235/13 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.06.2014 у справі № 911/4235/13, в якій заявник просить скасувати вказану постанову, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 16.05.2013 у справі № 5016/2130/2012(9/87), мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: неправильним застосуванням статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та незастосуванням до спірних правовідносин положень статей 598, 604 ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищий господарський суд України зазначає, що заява подана заявником без пропуску строку, встановленого положеннями статті 11117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і вважає, що справа № 911/4235/13 підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Звертаючись з даною заявою, заявник доводить наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції вказаних ним норм матеріального права щодо визначення періоду нарахування пені та штрафу за прострочення виконання послуг за договором.

Так, у постанові від 18.06.2014 у справі № 911/4235/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України, виходячи з положень статей 530, 610-612, 631 ЦК України зазначив, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення з огляду на, що погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, нарахованих за період після закінчення дії договору.

Водночас, у постанові від 16.05.2013 у справі № 5016/2130/2012(9/87), на яку заявник посилається, у подібних правовідносинах, Вищий господарський суд України посилаючись на положення статей 598, 604, 631 ЦК України, дійшов протилежного висновку та погодився з правомірністю рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, нарахованих позивачем за період після закінчення дії договору, зазначивши, що зобов'язання припиняється внаслідок припинення строку дії договору.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку, що зі змісту доданих до заяви постанов Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого суд касаційної інстанції дійшов протилежних правових висновків та ухвалив різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Допустити справу № 911/4235/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:Н.ВолковицькаСудді:С.Бакуліна К.Грейц Т.Добролюбова Л.Стратієнко