Постанова № 41239638, 05.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2014 р. Справа№ 911/3871/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Самсіна Р.І.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явились

від позивача: не з'явились

від відповідача: Рябокляч Р.Л. - керівник, витяг з ЄДРПОУ серії АГ

№ 177676 від 15.05.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Яготинського району Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2014р. про повернення позовної заяви

у справі № 911/3871/14 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом прокурора Яготинського району Київської області в інтересах

держави в особі Капустинської сільської ради Яготинського

району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Яготинводопостачання»

про визнання незаконними та скасування рішення, визнання

договору недійсним і повернення майна

В судовому засіданні 05.11.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2014р. прокурор Яготинського району Київської області звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» про визнання незаконними та скасування рішення, визнання договору недійсним і повернення майна.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2014р. у справі № 911/3871/14 позовну заяву прокурора Яготинського району Київської області повернуто без розгляду на підставі п. 63 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, прокурор Яготинського району Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права, оскільки, на думку апелянта, відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу прокурора Яготинського району Київської області 22.10.2014р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 05.11.2014р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.11.2014р. питання розгляду апеляційної скарги залишив на розсуд суду.

Представники прокуратури та позивача в судове засідання апеляційної інстанції 05.11.2014р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Оскільки явка в судове засідання представників прокуратури та позивача обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Повертаючи позовну заяву прокурора без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, місцевий господарський суд виходив з того, що звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначив Капустинську сільську раду Яготинського району Київської області позивачем, проте орган, який прийняв оспорюване рішення повинен мати статус відповідача по справі. У позовній заяві не міститься обґрунтування підстав пред'явлення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання», прокурор не пояснив, яким чином ТОВ «Яготинводопостачання» процесуально має заперечувати або визнавати позовні вимоги щодо визнання рішення сільради недійсним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами та доповненнями на момент подачі позову) при виявленні порушень закону прокурор в межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Частиною 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами та доповненнями на момент подачі позову) передбачено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. N 3-рп/99 по справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Згідно абзацу 4 пункту 4 цього ж Рішення Конституційного Суду України із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами та доповненнями на момент подачі позову) предметом нагляду прокуратури за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Як вбачається з позовної заяви прокурора Яготинського району Київської області, останній просить суд, зокрема, визнати рішення Капустинської сільської ради від 16.09.2013р. за № 351-37-VI про передачу на обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання» водогонів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Капустинської сільської ради, незаконним та скасувати.

Оскільки в позовній заяві прокурором наведено обґрунтування підстав звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопотсачання», викладено обставини, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги та долучено докази, які, на його думку, підтверджують викладені в заяві обставини, підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у місцевого господарського суду не було.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора Яготинського району Київської області, з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 11.09.2014р. про повернення позовної заяви у справі № 911/3871/14 підлягає скасуванню, та у відповідності до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, з направленням справи № 911/3871/14 до Господарського суду Київської області для розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прокурора Яготинського району Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2014р. у справі № 911/3871/14 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2014р. у справі № 911/3871/14 скасувати.

3. Матеріали справи № 911/3871/14 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 06.11.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Р.І. Самсін

С.А. Гончаров