Рішення № 41239558, 05.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.14р. Справа № 904/5982/14

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробничий союз "ДІОН", с. Малозахарино, Солонянський район, Дніпропетровська область

до В.1: Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",

м. Дніпропетровськ

В.2: Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України, м. Київ

про визнання права власності

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Павлов А.Г., дов. від 03.01.13р.

Гузь В.Г., дов. від 15.11.13р.

від відповідача 1: Галасун Г.В., дов. від 25.12.13р.

від відповідача 2:Галасун Г.В., дов. від 25.12.13р.

Третя особа: Пека А.І., дов. від 27.12.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до В.1: Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ та В.2: Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якому просить визнати за СТОВ "Аграрно-виробнича спілка "Діон" (52451, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Малозахарино, код ЄДРПОУ 25516791) право власності на групу інвентарних об"єктів у складі будівель та споруд, загальною площею 522,35 кв.м., в тому числі А-2 -- двоповерхового корпусу, площею внутрішніх приміщень -- 361,5 кв.м., площею забудови - 221,2 кв.м., В-2 -- будівлі складу площею 87,9 кв.м., Е-- будівлі гаражу площею 25,2 кв.м., Г -- туалет площею 4,9 кв.м., № 2-7, І -- споруди, розташованих на земельній ділянці площею -- 1170 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23 на підставі п. 4.2.5. договору оренди нежитлового приміщення № 12/17--АД від 01.08.1999р. за наслідком реалізації права СТОВ "АВС "Діон" на викуп орендованого приміщення.

Відповідач 1 позов не визнає, зазначає, що продаж майна, яке увійшло до статутного фонду відповідача 2 може відбуватися виключно на конкурсних засадах (через біржі, аукціони) що, в свою чергу, не передбачає можливості визнання права власності за позивачем внаслідок викупу орендованого майна на підставі п.4.2.5. спірного договору.

Відповідач 2 підтримує доводи відповідача 1.

Від представник позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору до 28.10.14р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

28.10.14 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.1999р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу «Аграрно-виробничий союз «Діон» (орендар), правонаступником прав та обов'язків якого є Позивач «СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «Діон» був укладений договір оренди нежитлових приміщень №12/17-АД, умовами якого СТОВ «АВС «Діон» отримало в тимчасове платне користування групу інвентарних об'єктів: в складі будівель загальною площею 659,70 кв.м, з наявними побудовами та спорудами, розташованими на земельній ділянці площею 1170 кв.м, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23, які знаходилися на балансі Управління виробничо-технічної комплектації Дніпропетровського «Облавтодора». Орендоване майно було передане в оренду за актом приймання-передачі від 01.08.1999р.

В результаті корпоратизації, проведеної в 2002 році майно, що є предметом оренди за договором № 12/17-АВ було передано до статутного фонду ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (відповідач 2), у зв'язку з чим останній став власником (ст. 12 Закону України «Про господарські товариства») та орендодавцем за договором № 12/17-АВ від 01.08.1999р. відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яка передбачає, що в разі переходу права власності на предмет оренди до інших осіб договір зберігає чинність для нового власника.

ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», в свою чергу, передало майно зі свого статутного фонду, в тому числі і спірне нерухоме майно, з 2002 року в оперативне управління (в подальшому в господарське відання) своїм дочірнім підприємствам, у тому числі орендоване майно за договором у господарське відання Дочірньому підприємству «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України (відповідач 1).

Таким чином з 2002 року стороною договору - орендодавцем замість регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області є Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України, що було оформлено додатковою угодою № 3 до договору оренди.

Вищезазначені факти встановлені рішеннями господарського суду, а саме: рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2007р. по справі № 39/47-07(8/399-06) за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «Діон», третя особа Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.08.1999р. № 12/17-АД, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2007р., та постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2007р.; рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. по справі № 5005/3276/2011 за позовом ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до СТОВ «АВС «Діон», треті особи: ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання недійсним пункту 4.2.5 договору оренди № 12/17-АД від 01.08.1999р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 22.06.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011р.; рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013р. по справі № 32/5-08 за позовом СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «Діон» до ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», ПАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», ПрАТ «Грань-Інвест», Товарної біржі «Київська агропромислова біржа» про визнання недійсними відкритих торгів № 12 від 25.04.2007р. в частині реалізації будівель та споруд по вул. Паторжинського, 23 в м. Дніпропетровську, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 26.09.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2013р.; рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р. по справі № 32/324-09(16/183-07) за позовом СТОВ «АВС «Діон» до ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»,ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про визнання співвласником переробленого нежитлового приміщення, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 23.01.2013р.; постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. по справі № 904/5817/13 за позовом ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до СТОВ «АВС «Діон», треті особи ПАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», Державне агентство автомобільних доріг України про стягнення заборгованості за договором оренди № 12/17-АД від 01.08.1999р.; постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. по справі № 904/6412/13 за позовом СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «Діон» до ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», ПАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», Державного агентства автомобільних доріг України, третя особа ПрАТ «Грань-Інвест» про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу.

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При укладенні договору оренди від 01.08.1999 року, сторони визначили, що майно, яке передається в оренду потребує капітального ремонту, що підтверджується висновком експерта від 01.07.1999 року (п.2.5 договору).

Згідно висновку обласної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з обслідування будівлі по вул. Паторжинського, 23 встановлено, що значна частина конструктивних елементів будівлі, у тому числі несучих, знаходиться у незадовільному стані і потребує заміни.

За п. 4.2.1 договору оренди позивач має право проводити за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна та за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна (п. 4.2.2. договору).

Відповідно до п. 4.2.5 договору у випадку, якщо орендар здійснив за власний рахунок та за згодою орендодавця покращення орендованого майна, яке не може бути відокремлено без спричинення шкоди для майна, та його вартість становить не менш 25% балансової вартості будівлі (приміщення, споруди), орендар має право викупу даного об'єкту.

На виконання умов вищезазначеного договору, орендодавець передав, а позивач прийняв в оренду передбачене договором нерухоме майно, що підтверджується актом приймання передачі від 01.08.1999 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. у справі № 5005/3276/2011 була підтверджена дійсність пункту 4.2.5. Договору та відповідність його вимогам чинного законодавства.

Відповідно до довідки Дніпропетровського обласного управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів "Облавтодор" від 16.02.1999р. № 01-14/32 балансова вартість будівель по вул. Паторжинського, 23 складала: (будівля - балансова вартість 67 064,70 грн., залишкова балансова вартість - 2 657,20 грн., будівля складу - балансова вартість 20 825,55 грн., залишкова балансова вартість - 5 198,77 грн. В акті вартості основних засобів, затвердженим директором ДП "Дніпропетровський облавтодор" від 31.03.2006р. зазначено, що балансова вартість комплексної будівлі по вул. Паторжинського, 23 та будівлі складів складає 87 890 грн. Згідно експертної оцінки, виконаної експертом Придніпровської товарної біржі від 16.07.1999р. вартість об'єкту оцінки (будівель по вул. Паторжинського, 23) до проведених позивачем ремонтних робіт орендованого майна на момент складання договору (01.07.1999р.) складала 112 380 грн. з ПДВ.

У зв'язку з тим що, орендовані приміщення були передані позивачу в аварійному стані, які потребують капітального ремонту, останнім протягом 2000-2002рр. були проведені поліпшення орендованого майна. При цьому, усі необхідні згоди та дозволи на проведення невід'ємних поліпшень, реконструкції адміністративної будівлі по вул. Паторжинського, 23 були надані Дніпропетровським обласним управлінням по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів "Облавтодор" (лист від 15.03.2002р. № 01-14/178), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (лист від 20.03.2000р. № 12/2-790), Дніпропетровським обласним об'єднанням державних дорожніх підприємств (Дніпропетровський облавтодор) (лист від 31.08.2001р. № 01-14/154а та від 26.09.2001р. № 01-14/198), виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (рішення № 2245 від 21.09.2000р. ), Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю по Дніпропетровській області (дозвіл від 28.12.2000р. № 430 на виконання будівельних робіт з капітального ремонту адміністративної будівлі по вул. Паторжинського, 23 згідно з проектною документацією, затвердженою та зареєстрованою 27.12.2000р. ГоловАПУ м. Дніпропетровська).

Право власності на будівлі та споруди по вул. Паторжинського, 23 було зареєстровано КП «ДМБТІ» за ДАК „Автомобільні дороги України" ВАТ в 2006 році. Згідно технічного паспорту складеного станом на 03.04.2006р., двоповерховий корпус, літ. А-2, має площу 361,5 кв.м., загальна площа групи інвентарних об'єктів у складі будівель по вул. Паторжинського, 23 у м. Дніпропетровську становить - 522,35 кв.м.

З метою визначення розміру вартості витрат позивача на будівельні роботи, пов'язані з невід'ємними поліпшенням орендованого майна по вул. Паторжинського, 23 були проведені відповідні експертні дослідження, а саме:

- аудиторський висновок про підтвердження витрат на ремонт орендованого нежитлового приміщення по вул. Паторжинського, 23 в м. Дніпропетровську, проведений аудиторською фірмою "Майстер - аудит" від 15.12.2004р.;

- звіт про оцінку долі невід'ємних поліпшень, виконаних позивачем в будівлі по вул. Паторжинського, 23 в м. Дніпропетровську, проведений 30.04.2007р. ПП НВФ "Дніпро-Експерт К";

- висновок № 1660 судової будівельно-технічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.08.2008р.;

- висновок будівельно-технічної експертизи про експертну оцінку створення нової речі в результаті здійсненого капітального ремонту, реконструкції та поліпшення будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23 від 26.03.2012р.;

- висновок судової будівельно-технічної експертизи № 250 від 24.10.2012р., проведеної судовими експертами Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

Відповідно до судової будівельно-технічної експертизи № 250 від 24.10.2012р., проведеної в рамках господарської справи №32/324-09(16/183-07), яка розглядалася господарським судом Дніпропетровської області, вартість виконаних позивачем будівельних робіт з урахуванням невід'ємних поліпшень орендованого майна по вул. Паторжинського, 23 на момент дачі висновку становила 2 245 504,40 грн., ринкова вартість майна - 3 625 306,00 грн.; частка долі витрат позивача з урахуванням поліпшень майна у співвідношенні до ринкової вартості майна на момент дачі висновку складала: 2 245 504,4/3 625 306=61,9/100=61,9%.

Вартість частки відповідача-2 з урахуванням невід'ємних поліпшень орендованого майна по вул. Паторжинського, 23, проведених позивачем, на момент дачі висновку у співвідношенні до ринкової вартості становила 3 625 306,00 - 2 245 504,4 = 1 379891,60 грн. Частка відповідача-2 складала: 1 379 891,6/3 625 306=38,1%.

З метою реалізації права на викуп орендованого майна, наданого позивачу п. 4.2.5 договору оренди № 12/17-АД, останній неодноразово звертався до відповідачів щодо свого права на викуп нежитлових приміщень, що підтверджується листами № 969/04 від 26.20.05р., № 114/11 від 28.11.2006р., № 127/01-07 від 18.01.2007р., № 152/07 від 18.01.2007р., № 15/03 від 28.03.2012р., № 18/02-01 від 18.02.2013р.

Окрім того, на виконання п. 4.2.5 договору оренди позивачем на рахунок ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в господарському віданні якого знаходиться орендоване майно, 15.02.2012р. платіжним дорученням № 17 було перераховано 627 726 грн. 00 коп. (з ПДВ) в рахунок вартості частки у спірному приміщенні, які були прийняті відповідачем-1.

29.04.2014р. позивач з метою реалізації свого права на викуп орендованого майна на підставі п. 4.2.5 договору оренди, звернувся до відповідача-1 з листом-пропозицією № 29/04-01, до якого було додано проект договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна на умовах з урахуванням здійснених позивачем невід`ємних поліпшень цього майна та грошових коштів, які вже були сплачені в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу, та запропонував погодити умови договору купівлі-продажу шляхом його підписання.

У відповідь на цю пропозицію відповідач-1 листом № 01-14/305 від 12.05.2014р. повідомив, що відчуження будівель та споруд по вул. Паторжинського, 23 у м. Дніпропетровську відповідно до вимог Інструкції «Про порядок списання, продажу та передачі в заставу майна ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та дочірніх підприємств ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», затвердженої Наказом ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 12.03.2014р. № 34 та погодженої Наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 06.03.2014р. № 82 можливо виключно на конкурентних засадах (через біржі, на аукціоні, за конкурсом).

Надалі, 17.07.2014р. СТОВ „АВС „Діон" платіжним дорученням № 89 в рахунок остаточного викупу групи інвентарних об'єктів по вул. Паторжинського, 23 в м. Дніпропетровську на підставі п. 4.2.5 договору оренди № 12/17-АД від 01.08.1999р. та згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 250 від 24.10.2012р. здійснило платіж на користь відповідача-1 у сумі 390 000,00 грн., 21.07.2014р. платіжним дорученням № 90 - у сумі 362 165,00 грн. та 06.08.2014р. платіжним дорученням № 299 - у сумі 0,60 грн., загалом усього на суму 752 165,60 грн.

Таким чином, позивачем сукупно було сплачено на рахунок ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» у якості розрахунку за викуп орендованих приміщень по вул. Паторжинського 23 у м. Дніпропетровську на підставі п. 4.2.5 договору оренди 1 379 891 грн. 60 коп. (627 726,00 + 752 165, 60), що дорівнює вартості частки відповідача 2 розміром 38,1% у орендованих позивачем приміщеннях по вул. Паторжинського 23 у м. Дніпропетровську згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 250 від 24.10.2012р. Вказані грошові кошти відповідачем 1 повернуті не були.

Окрім того, на виконання рішення Колегії Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодору) № 19 від 29.03.2007 року, введеним у дію Наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29.03.2007 року, відповідачем 1 орендовані позивачем нежитлові приміщення по вул. Паторжинського, 23 були виставлені на відкриті торги та були продані на цих торгах 25.04.2007р.

В подальшому рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013р. по справі № 32/5-08 було визнано недійсними відкриті торги № 12 від 25.04.2007р. в частині реалізації будівель та споруд по вул. Паторжинського, 23 в м. Дніпропетровську.

За таких обставин, як зазначає позивач, відповідачами не визнається право позивача на викуп нежитлових приміщень по вул. Паторжинського, 23 в м. Дніпропетровську, закріплене за ним пунктом 4.2.5 Договору оренди та підтверджене постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. по справі № 5005/3276/2011, та створюються перешкоди в реалізації цього права, що і є причиною виникнення спору та звернення за захистом у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

В п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України зазначено про те, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ч. 1. ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1. ст. 13 ЦК України), а цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1. ст. 14 ЦК України).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України суд може захистити порушене право чи охоронюваний законом інтерес у спосіб, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути і визнання права.

Згідно ч. 2 ст. 20 ГК України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, в тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням, передбачених Цивільним і Господарським кодексами України, засобів захисту.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. по справі № 5005/3276/2011 була підтверджена дійсність пункту 4.2.5 договору оренди № 12/17-АД від 01.08.1999р. та відповідність його вимогам чинного законодавства, яке передбачає можливість викупу орендарем об'єкта оренди відповідно до діючого законодавства.

Матеріалами справи № 904/5982/14 підтверджується, що СТОВ «АВС «Діон» здійснило поліпшення орендованого майна, які не можуть бути відокремлені без застосування шкоди для цього майна і вартість цих поліпшень склала більш ніж 25% балансової вартості майна (на даний час 1998/100 частки), а отже відповідно до пункту 4.2.5 договору оренди № 12/17-АД від 01.08.1999р. позивач набув право на викуп будівель по вул. Паторжинського, 23.

Доводи відповідача про неможливість реалізації п. 4.2.5. договору оренди шляхом відчуження спірного нерухомого майна є безпідставними, оскільки норми статутних документів відповідача 1 та відповідача 2 також не містять положень, які б забороняли відчуження орендованого позивачем нежитлового приміщення, яке було суттєво поліпшено орендарем, за ринковою ціною з урахуванням цих поліпшень на користь особи, яка здійснила ці невід'ємні поліпшення.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013р. у справі № 32/5-08 за позовом СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «Діон» до ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», ПАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», ПрАТ «Грань-Інвест», Товарної біржі «Київська агропромислова біржа» про визнання недійсними відкритих торгів № 12 від 25.04.2007р. в частині реалізації будівель та споруд по вул. Паторжинського, 23 в м. Дніпропетровську було встановлено порушення майнових прав СТОВ «АВС «Діон», що випливають з п. 4.2.5. Договору оренди, у зв'язку із реалізацією спірного майна на конкурентних засадах на відкритих торгах.

Це вбачається, зокрема, із наступних висновків суду: «участь позивача у відкритих торгах на рівних умовах з іншими учасниками є порушенням його прав, оскільки позивач повинен приймати участь у торгах і пропонувати свою ціну, починаючи з мінімальної ціни лоту, яка вже включає вартість здійснених поліпшень. Таким чином, пропозиція відповідача позивачу прийняти участь у відкритих торгах не тільки не забезпечує реалізацію позивачем переважного права на викуп орендованого майна, а взагалі ставить позивача у нерівні умови з іншими учасниками торгів, оскільки позивач, у випадку участі у торгах, повинен повторно оплатити вартість здійснених ним же поліпшень орендованого майна.

Створення умов, коли позивач змушений повторно оплачувати вартість здійснених ним же поліпшень орендованого майна є порушенням його права власності на належні йому грошові кошти, які позивач повинен буде сплатити у випадку визнання його переможцем торгів (у розмірі вартості вже здійснених поліпшень). Таким чином, проведення відповідачем торгів без врахування у ціні, за якою позивач може викупити орендоване майно, вартості поліпшень, є порушенням прав позивача».

Суд приймає до уваги, що позивач намагався реалізувати належне йому за договором оренди право на викуп орендованих приміщень у різний спосіб. Зокрема, надсилав відповідачу 1 проект договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна на умовах з урахуванням здійснених позивачем невід`ємних поліпшень цього майна та грошових коштів, які вже були сплачені в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу, звертався в судовому порядку з позовними вимогами про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу орендованого майна.

Суд також враховує той факт, що позивачем було сплачено відповідачу 1 у якості розрахунку за викуп орендованих приміщень на підставі п. 4.2.5 договору оренди 1 379 891 грн. 60 коп., що дорівнює вартості частки відповідача 2 розміром 38,1% у спірних приміщеннях по вул. Паторжинського 23 у м. Дніпропетровську згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 250 від 24.10.2012р., результати якої сторонами не оспорюються. Вказані грошові кошти відповідачем 1 були прийняті та повернуті не були, що розцінюється судом як прийняття відповідачем 1 пропозиції позивача стосовно відчуження спірного нерухомого майна на користь позивача та свідчить про відповідне фактичне волевиявлення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2014р. по справі № 904/6412/13 за позовом СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «Діон» до ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», ПАТ «ДАК» Автомобільні дороги України», Державного агентства автомобільних доріг України, третя особа ПрАТ «Грань-Інвест» про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу було скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013р., яким позовні вимоги були задоволені, з мотивів не правильно обраного позивачем способу захисту порушених прав. В мотивувальній частині постанови, при цьому зазначено: «…Разом з тим, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, порушені або невизнані права особи підлягають захисту судом на підставах встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, зокрема, шляхом визнання права).

За приписами частин 1-4 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Підстави набуття права власності встановлені ст. 328 ЦК України. За приписами цієї норми, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

У відповідності до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном «майно» у значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції розуміє також законне й обґрунтоване очікування придбання майна або майнового права за договором.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явите позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтся або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимоги позивача про визнання права власності на нерухоме майно за наслідком реалізації права СТОВ «АВС «Діон» на викуп орендованого майна на підставі п. 4.2.5. договору оренди нежитлового приміщення № 12/17-АД від 01.08.1999р. та визнає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що саме неправильні дії відповідача 1 стали причиною виникнення спору, а тому на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача 1 у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «Діон» (52451, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Малозахарино, код ЄДРПОУ 25516791) право власності на групу інвентарних об'єктів у складі будівель та споруд, загальною площею 522,35 кв.м., в тому числі А-2 - двоповерхового корпусу, площею внутрішніх приміщень - 361, 5 кв.м., площею забудови - 221,2 кв.м, В-2 - будівлі складу площею 87,9 кв.м., Е - будівлі гаражу площею 25,2 кв.м., Г - туалет площею 4,9 кв.м., № 2-7, I - споруди, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 23.

Повне рішення складено:

03.11.14р.

Суддя В.І. Петрова