Ухвала суду № 41239287, 21.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р.Справа № 818/1596/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів та Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2014р. по справі № 818/1596/14

за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів

до Державної фінансової інспекції в Сумській області

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Сумській області про скасування вимог пунктів 3, 4, 5, 7 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області від 18.02.2014 №18-05-14/1281.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2014р. по справі № 818/1596/14 адміністративний позов Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Державної фінансової інспекції в Сумській області про скасування вимоги задоволено частково. Скасовано пункти 4, 5 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області №18-05-14/1281 від 18.02.2014р. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (код ЄДРПОУ 14015318) витрати зі сплати судового збору в сумі 36,54 грн.

Позивач - Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови про скасування п. 3 листа Державної фінансової інспекції в Сумській області від 18.02.2014р. №18-05-14-14/1281, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що обсяги придбаної продукції протягом 2012р. відповідають обсягам виготовленої готової продукції (аерозольних гранат ГД-1) згідно укладених договорів № USE-20.2-308-Д/К-11 від 02.11.11р., № USE-18.2-363-Д/К, №USE-20.4-257-Д/К-12 від 28.12.12р. протягом перевіряємого періоду, що свідчить не лише про відсутність будь-якої матеріальної шкоди, а отже й відсутність підстав для притягнення до матеріальної відповідальності. Враховуючи зазначене, позивач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2014р. по справі № 818/1596/14 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування п.3 листа Державної фінансової інспекції в Сумській області від 18.02.2014р. №18-05-14-14/1281 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким скасувати п.3 листа Державної фінансової інспекції в Сумській області від 18.02.2014р. №18-05-14-14/1281.

Відповідач - Державна фінансова інспекція в Сумській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині скасування п. 4, п.5 листа-вимоги від 18.02.2014р. №18-05-14-14/1281, подала апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом при прийнятті оскаржуваної постанови не враховано, що позивачем в січні 2013р. проведено оплату штрафних санкцій МОУ на суму 26547,79 грн., без вжиття заходів щодо представлення всіх необхідних документів замовнику для визнання форс-мажорних обставин у визначені терміни, що призвело до зайвих витрат підприємства. Щодо скасування п. 5 листа вимоги судом першої інстанції не враховано, що Державним НДІХП зайво нараховано та виплачено премії 15 працівникам в той час як до працівників були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган та на момент проведення нарахування та виплати премій дисциплінарні стягнення не зняті. Таким чином, внаслідок зайво нарахованих премій 15 працівникам Державним НДІХП зайво нарахований єдиний соціальний внесок у сумі 11185,57 грн. Просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2014р. по справі № 818/1596/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Державним НДІХП щодо скасування п. п. 4,5 листа-вимоги «Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства» №18-05-14-14/1281 від 18.02.2014р. відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її в повному обсязі, а також просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, посадовими особами ДФІ в Сумській області була проведена планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ДНДІХП за період з 01.10.2011р. по 31.10.2013р., за результатами якої складено акт ревізії від 06 лютого 2014 року №05-08/01 (а.с.148-171 Т.1).

24 лютого 2014 року на адресу ДНДІХП (вх. №676 від 24.02.2014) надійшов лист-вимога № 18-05-14-14/1281 від 18.02.2014р. ДФІ в Сумській області "Про усунення виявлених ревізією порушень" (а.с.48-52 Т.1).

ДНДІХП, не погодившись з порушеннями зазначеими в листі-вимозі № 18-05-14-14/1281 від 18.02.2014р. ДФІ в Сумській області "Про усунення виявлених ревізією порушень", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги виходив, з правомірності прийняття п.3 листа-вимоги ДФІ в Сумській області, оскільки позивачем не надано доказів на обґрунтування використання фосфору та фторкаучуку за договорами №USE-18.2-363-Д/К-11 від 09.12.11р. та №USE-20.4-257-Д/К-12 від 28.12.12р., та з правомірності прийняття п. п. 4, 5 листа-вимоги №18-05-14-14/1281, так як нещасний випадок на підприємстві позивача у зв'язку з яким були недотримані терміни виконання зобов'язань за договором між позивачем та МО України стався внаслідок порушення правил безпечного виконання робіт, і тому не може вважатися випадком або обставиною непереборної сили, а премії виплачувалися працівникам підприємства за виробничі результати і включаються в фонд оплати праці у вигляді додаткової заробітної плати, а їх виплата не пов'язана з дотриманням трудової дисципліни і внутрішнього трудового розпорядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо апеляційної скарги Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 листа - вимоги встановлено, що ДНДІХП при виконанні договору від 02.11.2011р. № USE-20.2-308-Д/К-11 допущено перевищення собівартості виготовлення аерозольних гранат ГД-1 на загальну суму 49936,55 грн.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до договору комісії (договору про передачу продукції на реалізацію) від 02.11.2011 року № USE-20.2-308-Д/К-11 укладеного ДНДІХП в особі директора Щербаня В.В. (Комітент) з Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" в особі заступника генерального директора Пономарчук О.М. (Комісіонер), ДНДІХП доручає Комісіонеру за плату вчинити правочин з продажу аерозольних гранат ГД-1. Відповідно до п. 5.1 даного договору загальна ціна продажу продукції складає 1170000,00 дол. США.

На виконання умов даного договору ДНДІХП протягом 2012 року виготовлено 2012 одиниць аерозольних гранат ГД-1, з яких 12 одиниць використано для випробування та перевірки технології виготовлення на відповідність вимогам технічних умов (акт проведення випробувань аерозольних гранат ГД-1 партії 2-12-Ш № 1 від 29.11.2012р., протоколи випробувань від 06.11.2012р. та від 29.11.2012р.), 2000 одиниць поставлено Замовнику.

З матеріалів справи встановлено, що ДНДІХП в 2012 році придбано фосфору червоного в кількості 2520 кг. у ПП "Експохім" на загальну суму 259166,67 грн. (без ПДВ) та фторкаучуку у ТОВ "Азбохім" в кількості 187 кг. на загальну суму 105982,15 грн. (без ПДВ).

Станом на 01.10.2011р. та станом на 31.10.2013р. залишки фосфору червоного та фторкаучуку по бухгалтерському обліку ДНДІХП відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, ревізією віднесення витрат до виробничої собівартості при виконанні Договору встановлено, що на виготовлення 2012 одиниць аерозольних гранат ГД-1 ДНДІХП фактично використано відповідно до вимог накладних та актів на списання фосфору червоного в кількості 2470,0 кг. загальною вартістю 252430,67 грн. та фторкаучуку СКФ-32 в кількості 165,0 кг. загальною вартістю 93513,65 гривень (а.с.13-20,83-94 Т.1).

Списання зазначених матеріалів на виробництво аерозольних гранат ГД-1 проводилося протягом травня - грудня 2012 року.

Проведеним в ході ревізії розрахунком понаднормового списання фосфору червонного, враховуючи, що фактично на виробництво 2012 одиниць аерозольних гранат ГД-1 витрачено фосфору червоного в кількості 2470,0 кг. загальною вартістю 252430,67 грн., встановлено понаднормативні витрати фосфору червоного в кількості 395,63 кг. (2470,0 кг. - 2074,37 кг.) загальною вартістю 40805,07 гривень.

Відповідно до Розрахунку витрат фторкаучуку СКФ-32, необхідного для виготовлення піротехнічного аерозольного складу на одну аерозольну гранату ГД-1, складеного провідним інженером лабораторії 12-03 Горленко Н.Г., начальником відділу 12 Колос М.М. та затвердженого директором ДНДІХП Щербань В.В. 15.11.2011р. (а.с. 91 т.1), витрати фторкаучуку СКФ-32 на одну аерозольну гранату складають 0,074 кг. Таким чином, нормативні витрати фторкаучуку СКФ-32 на виробництво 2012 одиниць аерозольних гранат ГД-1 складуть відповідно 148,89 кг. (2012 х 0,074 кг.).

Проведеним в ході ревізії розрахунком понаднормового списання фторкаучуку СКФ-32, враховуючи, що фактично на виробництво 2012 одиниць аерозольних гранат ГД-1 витрачено фторкаучуку СКФ-32 в кількості 165,0 кг. загальною вартістю 93513,65 грн., встановлено понаднормативні витрати фторкаучуку СКФ-32 в кількості 16,11 кг. (165,0 кг. - 148,89 кг.) загальною вартістю 9131,48 гривень.

Загальні понаднормативні витрати матеріальних ресурсів на виробництво 2012 одиниць аерозольних гранат ГД-1 за договором від 02.11.2011р. № USE-20.2-308-Д/К-11 склали 49936,55 грн. (40805,07 грн. + 9131,48 гривень).

Фактичним контролем, в ході вибіркової інвентаризації товарно - матеріальних цінностей у складах ДНДІХП наявності залишків фосфору червоного та фторкаучуку не виявлено.

Таким чином , в недотримання п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007р. № 373, Розрахунку витрат фосфору червоного, необхідного для виготовлення піротехнічного аерозольного складу на одну аерозольну гранату ГД-1, затвердженого директором ДНДІХП Щербань В.В. (а.с.90 Т.1), та вимог розрахунку витрат фторкаучуку СКФ-32, необхідного для виготовлення піротехнічного аерозольного складу на одну аерозольну гранату ГД-1, затвердженого директором ДНДІХП Щербань В.В. 15.11.2011р. (а.с. 91), посадовими особами ДНДІХП у травні - грудні 2012 року проведено понаднормове списання фосфору червоного на виробництво 2012 одиниць аерозольних гранат ГД-1 в кількості 395,63 кг. на суму 40805,07 грн. та понаднормове списання фторкаучуку СКФ-32 на виробництво 2012 одиниць аерозольних гранат ГД-1 в кількості 16,11 кг. на суму 9131,48 грн., внаслідок чого допущене завищення собівартості виготовлення аерозольних гранат ГД-1 та зменшення отриманого прибутку від реалізації готової продукції на загальну суму 49936,55 гривень.

Крім того, колегія суддів не приймає доводи позивача, що фосфор червоний та фторкаучук в 2012 році використовувались для виготовлення аерозольних гранат ГД-1 по трьох договорах. З 01.10.2011р. по 31.10.2013р.

ДНДІХП виготовив для поставки ДП "Укрспецекспорт" димові гранати ГД-1 по договорах в такій кількості: 1. По договору № USЕ-20.2-308-Д/К-11 від 02.11.11р. - 2 000 шт.; 2. По договору № USЕ -18.2-363-Д/К-11 від 09.12.11р. - 294 шт.; 3.По договору № USЕ -20.4-257-Д/К-12 від 28.12.12р. - 132 шт.

Отже, вищезазначені первинні документи бухгалтерського обліку свідчать про використання фосфору червоного у кількості 2520 кг. на загальну суму 259166,67 грн. та фторкаучуку в кількості 187 кг. на загальну суму 105982,15 грн. для виготовлення димових гранат ГД-1 по договору від 02.11.2011р. № USE-20.2-308-Д/К-11. З матеріалів справи встановлено, що позивачем до суду першої інстанції, не було надано первинних документів бухгалтерського обліку, що свідчили б про використання фосфору червоного та фторкаучуку для виконання зобов'язань за договорами № USЕ-18.2-363-Д/К-11 від 09.12.11р. та № USЕ -20.4-257-Д/К-12 від 28.12.12р. Представник позивача, в суді апеляційної інстанції зазначив, що неможливість надання до суду першої інстанції первинних документів використання фосфору червоного та фторкаучуку за договорами №USЕ-18.2-363-Д/К-11 від 09.12.11р. та № USЕ -20.4-257-Д/К-12 від 28.12.12р. слугували особисті причини. Між тим, до суду апеляційної інстанції представник позивача надала копії оборотних відомостей за листопад 2012р., за жовтень 2012р., за липень 2012р., за серпень 2012р., за грудень 2012р., за липень 2012р., за листопад 2012р., за травень 2012р., за січень 2012р., за лютий 2012р., за серпень 2012р., а також копії видаткових накладних № 285 від 29.10.2012р., № 286 від 29.10.2012р., № 240 від 20.09.2012р., № 157 від 04.07.2012р., № РН-0002401 від 30.07.2012р., № РН-0002463 від 02.08.2012р., № РН-0003411 від 25.10.2012р., № РН-0003410 від 25.10.2012р., № РН-0001772 від 07.06.2012р., № РН-0003466 від 01.11.2012р., № РН-0001460 від 17.05.2012р., №РН-0001461 від 17.05.2012р., №6 від 11.01.2012р., №РН-0000315 від 06.02.2012р., № 191 від 19.08.2012р.

Частиною 2статті 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Оскільки позивач без поважних причин до суду першої інстанції не надав первинних документів використання фосфору червоного та фторкаучуку за договорами №USЕ-18.2-363-Д/К-11 від 09.12.11р. та № USЕ-20.4-257-Д/К-12 від 28.12.12р. та в суді апеляційної інстанції не обґрунтував поважності причин їх ненадання, тому колегія суддів не приймає зазначені документи в якості доказів, на підтвердження використання фосфору червоного та фторкаучуку для виконання зобов'язань за договорами № USЕ-18.2-363-Д/К-11 від 09.12.11р. та № USЕ -20.4-257-Д/К-12 від 28.12.12р

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що п. 3 листа вимоги ДФІ в Сумській області № 18-05-14-14/1281 від 18.02.2014р. прийнятий правомірно, а тому апеляційна скарга Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів не підлягає задоволенню.

Щодо апеляційної скарги Державної фінансової інспекції в Сумській області колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4 листа-вимоги встановлено, що ДНДІХП в січні 2013 року проведено оплату штрафних санкцій Міністерству оборони України на суму 26547,79 грн. без вжиття заходів щодо представлення всіх необхідних документів замовнику для визнання форс-мажорних обставин у визначені терміни.

Як з матеріалів справи встановлено Міністерство оборони України (Замовник), з однієї сторони, і Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів (Виконавець) з другої сторони, в рамках виконання Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2008 - 2017 роки уклали договір на виконання утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання №274/Т/ 25-12 від 03.07.2012 року (далі - Договір, а.с. 23-26 Т.1).

Виконавши більшу частину своїх зобов'язань по утилізації боєприпасів по договору 274/Т/25-12 від 03.07.2012р., та на виконання своїх зобов'язань по вище зазначеному договору, 25.12.2012р. позивач (Виконавець) по накладній № 355 від 24.12.2012 року отримав 1666 штук 122 мм осколково-фугасних снарядів підвищеної потужності ОФ 56-1.

Календарним планом до Договору (додаток № 2 а.с. 27 Т.1) було передбачено завершити роботи 10.12.2012 р.

21.01.2013р. вх. № 115 від Департаменту утилізації компонентів ракетного палива та ракет і боєприпасів Міністерства оборони України за № 247/4/102 від 16.01.2013 р. позивачем був отриманий лист-претензія (а.с. 28-29 Т. 1).

Згідно даного листа позивачеві Міністерством оборони України було запропоновано сплатити 14407 грн. 65 коп. пені за порушення строку надання актів виконаних робіт № 4 - 7 по договору від 03.07.2012р № 274/Т/25-12, а також 12140 грн. 14 коп. штрафу, з розрахунку 7 відсотків від вартості не виконаних у 2012 році робіт з утилізації боєприпасів на суму 173430,60грн.

Відповідно до пункту 4.4 Договору датою звітування є дата отримання Замовником належним чином оформлених документів, що підтверджують факт виконання робіт з утилізації боєприпасів. Акти виконаних робіт №№ 4-7 були надані до Департаменту утилізації після 10.12.2012 р. із затримкою строком 3-15 днів. Оплата підприємством штрафних санкцій в сумі 26547,79грн. була проведена згідно претензії, виставленої МОУ вихідним листом № 274/4/102 від 16.01.2013 року. Пеня обрахована відповідно до пункту 7.3.1 Договору, а саме: "за порушення строків виконання зобов'язань по Договору з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконаних робіт з утилізації боєприпасів, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення".

Разом з тим, в період виконання зобов'язань за Договором, на підприємстві позивача стався нещасний випадок, з причин якого розпорядженням Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Сумській області від 07 вересня 2012 року за №10-06/455 (а.с. 138 Т.1) було заборонено ведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів. Поновлення робіт відбулося з 28.09.2012 р., згідно рішення Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Сумській області від 14 вересня 2012 року за №10-07/216.

На переконання посадових осіб ДФІ, зазначений нещасний випадок можна вважати форс-мажорною обставиною, що виникла під час виконання Договору, укладеного між позивачем та Міністерством оборони України, що виключає відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань за таким договором, натомість колегія суддів не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Пунктом 8.1 зазначеного договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін, настанню та дії яких вони не могли перешкоджати (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов'язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов'язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов'язаний або якщо на місці боржника була б інша особа.

Такий підхід щодо суб'єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов'язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України, непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вбачається з розпорядження Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Сумській області про зупинення виконання робіт від 07 вересня 2012 року за №10-06/455 (а.с. 138 Т.1), нещасний випадок на підприємстві позивача стався у зв'язку з порушенням правил безпечного виконання робіт, тобто, у зв'язку з недодержанням позивачем своїх обов'язків, щодо створення безпечних умов праці.

Таким чином, нещасний випадок, що стався на підприємстві позивача, у зв'язку з яким були недотримані терміни виконання зобов'язань за договором між позивачем та Міністерством оборони України № 274/Т/ 25-12 від 03.07.2012 року, не може вважатися випадком або обставиною непереборної сили, в розумінні ст. 617 Цивільного кодексу України та Договору. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що п. 4 листа - вимоги ДФІ в Сумській області № 18-05-14-14/1281 від 18.02.2014р. є неправомірним та підлягає скасуванню, а тому апеляційна скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо пункту 5 листа-вимоги № 18-05-14-14/1281 від 18.02.2014 . ДФІ в Сумській області, колегія суддів виходить з наступного.

В даному пункті листа-вимоги зазначено, що ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам премій встановлено, що в порушення ч. 3 ст. 151 Кодексу законів про працю України, ст. 2, 15 Закону України "Про оплату праці" ДНДІХП, на підставі наказів від 27.06.2012 р. № 270, від 31.10.2012р. № 518, від 26.12.2012р. № 637, від 19.09.2013р. № 4Ю, від 21.10.2013р. № 462, від 13.11.2012р. № 545 зайво нараховано та виплачено премій 15 працівникам за виконання річного звіту; до дня ракетних військ і артилерії; за трудові заслуги та сумлінну працю; до дня робітників автомобільного транспорту; до дня машинобудівника на загальну суму 30036,50 грн., в тому числі: у червні 2012 року - 2769,00 грн., у жовтні 2012 року - 200,00 грн., у листопаді 2012 року -300,00 грн., у грудні 2012 року - 26267,50 грн., у вересні 2013 року - 300,00 грн., у жовтні 2013 року - 200,00 грн. в той час, як до вказаних працівників були застосовані дисциплінарні стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до записів у книгах реєстрації наказів за період з 01.10.2011р. по 31.10.2013р. встановлено, що накази про зняття дисциплінарного стягнення з працівників: ОСОБА_6 (догана накладена наказом від 19.03.2012р. № 131); ОСОБА_7 (догана накладена наказом від 19.03.2012р. № 131); ОСОБА_8 (догана накладена наказом від 03.01.2012р. № 6); ОСОБА_9 (догана накладена наказом від 11.10.2012р. № 470); ОСОБА_10 (догана накладена наказом від 02.04.2012р. № 153); ОСОБА_11 (догана накладена наказом від 02.04.2012р. № 153); ОСОБА_12 (догана накладена наказом від 02.04.2012р. №153); ОСОБА_13 (догана накладена наказом від 02.04.2012р. № 153); ОСОБА_14 (догана накладена наказом від 02.04.2012р. № 153); ОСОБА_15 (догана накладена наказом від 02.04.2012р. № 153); ОСОБА_16 (догана накладена наказом від 07.08.2013р. № 347); ОСОБА_17 (догана накладена наказом від 16.07.2013 № 327); ОСОБА_20 (догана накладена наказами від 01.04.2013р. № 154, від 04.06.2013р. № 276); ОСОБА_18 (догана накладена наказом від 04.06.2013р. № 276); ОСОБА_19 (догана накладена наказом від 01.04.2013р. № 154) відсутні.

Вищевказані премії нараховані працівникам підприємства при наявності не знятих доган та виплачені відповідно платіжних відомостей через касу підприємства, згідно видатковим касовим ордерам від 22.10.2012р. № 405, № 443, від 23.11.2012р. № 479 та перераховані на карткові (зарплатні) рахунки відповідних працівників платіжними дорученнями від 28.12.2012р. № 1844, від 31.01.2013р. № 127, від 26.02.2013р. № 198, від 06.03.2013р. №231, від 19.03.2013р. № 239, від 28.03.2013р. № 289, від 10.04.2013р. № 312, від 11.04.2013р. № 337 згідно реєстрів на поповнення карткових рахунків. Представник позивача ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції проти наведених вище обставин не заперечувала.

Статтею 151 КЗпП передбачено, що протягом терміна дії дисциплінарного стягнення міри заохочення до співробітника не застосовуються. Термін дії дисциплінарного стягнення також встановлено ст. 151 КЗпП, якщо протягом року з дня накладення стягнення робітник не підлягав новому стягненню, вважається що він не мав дисциплінарного стягнення.

Однією з мір забезпечення трудової дисципліни є заохочення за добросовісну працю відповідно до вимог ст.140 КЗпП. До працівників також можуть застосовуватися інші види заохочення, передбачені правилами внутрішнього розпорядку, що передбачено ст. 143 КЗпП. Заохочення застосовується власником або уповноваженим ним органом спільно або за згодою з виборним органом профспілкової організації, об'являється наказом (розпорядженням) і заносяться до трудової книжки співробітників (ст. 144 КЗпП).

Саме такі заохочення (передбачені правилами трудового розпорядку і які підлягають занесенню до трудової книжки співробітника) не можуть застосовуватися протягом терміну дії дисциплінарного стягнення згідно ст.151 КЗпП.

Що стосується премій за виробничі результати, такі премії включаються в фонд оплати праці у вигляді додаткової заробітної плати у відповідності ст.2 Закону України "Про оплату праці" та п. 2.2 Інструкції з статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстата від 13.01.2004р. № 5. Їх виплата не пов'язана з дотриманням трудової дисципліни і внутрішнього трудового розпорядку, а залежить від виконання виробничих показників. Таким чином, суд першої інстанції дійшов праильного висновку, що п. 5 листа-вимоги ДФІ в Сумській області № 18-05-14-14/1281 від 18.02.2014р. прийнятий неправомірно, а тому апеляційна скарга Державної фінансової інспекції в Сумській області в цій частині не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2014р. по справі № 818/1596/14 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів та Державної фінансової інспекції в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2014р. по справі № 818/1596/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2014 р.