Постанова № 41239110, 29.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/4510/14

категорія 10.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Сичова О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3646,26 грн.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначає, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески. У зв'язку з невиконанням даних зобов'язань до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі від 16 січня 2014 року №18, №19, №20, №21, №22, №23 застосовані фінансові санкції і нараховано пеню в сумі 4659,44 грн. Рішення відповідачем оскаржені не були, кошти у добровільному порядку сплачені не в повному обсязі. Станом на 07.08.2014 року заборгованість складала 3646,26 грн. Позивач вважає, що їх несплата завдає шкоди інтересах держави, а тому просить стягнути з відповідача борг у сумі 3646,26 грн. у судовому порядку.

Представник позивача подала заяву з проханням розглядати справу в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області.

Абзацом 5, 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до пункті 6, 7 частини 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

В силу приписів статей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції до 01.01.2011 року, далі - Закон), відповідач є страхувальником і, відповідно, платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною другою статті 106 Закону визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно із п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч.15 ст. 106 Закону).

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою (несвоєчасним перерахуванням) відповідачем страхових внесків рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області від 16 січня 2014 року №18, №19, №20, №21, №22, №23 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та нараховано пеню в сумі 4659,44 грн. Зазначені рішення вважаються отримані відповідачем. Доказів оскарження цих рішень відповідачем суду надано не було.

Розрахунок позивача від 08.08.2014 року №14265/05-02 свідчить, що станом на 07.08.2014 року заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед Пенсійним фондом України складає 3646,26 грн. (215,58 грн. - штрафні санкції та 3430,68 грн. - пеня), відтак сума боргу є узгодженою.

Доказів сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області заборгованість в загальні сумі 3646,26 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова