Постанова № 41232335, 04.11.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14253/14-к

Провадження №: 1-кп/752/618/14

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

04.11.2014 р. м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Валігури Д.М.

при секретарі Демків В.С.

в ході підготовчого судового засідання за кримінальним провадженням № 12014100010005677 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого (відповідно до обвинувального акту)

обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України

з участю

прокурора Збаравської Н.В.

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України ОСОБА_1

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

В ході підготовчого судового засідання прокурор зазначила, що на підставі обвинувального акта можливо призначити судовий розгляд.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, обвинуваченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 України, підлягає поверненню прокурору виходячи з наступного.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен обов'язково містити відомості, які передбачені п.п. 1- 9 цієї частини, і, зокрема, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Як вбачається з обвинувального акту, складеного відносно ОСОБА_1, він складений з порушенням вимог ст. 291 КПК України, оскільки належним чином не відображено анкетні відомості обвинуваченого, зокрема місце його проживання та реєстрації.

ОСОБА_1 неодноразово викликався в підготовче судове засідання за адресою місця реєстрації та проживання, вказаною в обвинувальному акті, проте, не з'являвся з невідомих суду причин.

Суд вважає, що слідчий та прокурор мали встановити повні анкетні дані обвинуваченого щодо його намірів про місце проживання на час розслідування і розгляду кримінального провадження в суді. Крім того, згідно ст. 17 КПК України, сторона обвинувачення має довести вину особи у пред'явленому обвинуваченні, що в свою чергу передбачає і забезпечення стороною обвинувачення присутності в судовому засіданні особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Крім того, з анкетних даних обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_1 зі його слів раніше судимий. У зв'язку з тим, що відомості про судимість обвинуваченого вказані не точно і прокурором належним чином не встановлені відомості про судимість обвинуваченого, суд не може перевірити правильність кваліфікації дій обвинуваченого. (Не можливо зробити висновок про наявність чи відсутність такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину повторно).

Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.

Так, відповідно до ст. 291 КПК України, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, не доведеному до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Однак, як вбачається з даного обвинувального акту, а саме: із відомостей, які прокурор вважає встановленими, прокурор описує дії ОСОБА_1 як крадіжку, оскільки не вказано в чиїй присутності він викрадав даний товар. Крім того, прокурором не вказано чи усвідомлював ОСОБА_1, що здійснює відкрите викрадення.

Тому суд вважає, що мотивувальна частина обвинувального акту не відповідає його резолютивній частині, оскільки прокурор в мотивувальній частині обвинувального акту дії ОСОБА_1 описує як таємне викрадення чужого майна, а в резолютивній частині його дії кваліфікує як відкрите викрадення чужого майна.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про неможливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України складений з порушенням норм КПК України, які повинні бути усунуті в порядку, визначеному ст. 314 КПК України.

Тому, приймаючи до уваги викладене вище суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст. 291, 314 -317 КПК України, суд,-

У ХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100010005677 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, повернути прокурору Голосіївського району м. Києва для усунення виявлених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту оголошення.

Суддя