Ухвала суду № 41231864, 04.11.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/110/14-к

Номер провадження 11-кп/786/815/14

Категорія

Головуючий у 1-й інстанції Таранкова І. М.

Доповідач ап. інст. Батрак В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді: Батрака В.В.,

суддів: - Рябішина А.О., Лісіченко Л.М.,

за участю: секретаря - Жури Н.Л.,

прокурора - Пархоменка А.О.,

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисника - адвоката ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Полтавської області кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Комсомольська Замулко О.А. та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 липня 2014 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Комсомольська Полтавської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, що зареєстрований з адресою: АДРЕСА_1, мешкаючий за адресою: Полтавська область, АДРЕСА_3, раніше судимий:

- 01.12. 2006 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 із застосуванням ст.ст. 69, 98 КК України, ч. 2 ст. 296 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна:

- 14.06.2007 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.185, із ч. 4 ст. 70 КК України до 4-х років 10 місяців позбавлення волі;

- 25.10. 2007 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 6-и років позбавлення волі. Звільнений 28.12.2010 року умовно - дострокова на невідбутий строк 10 місяців 20 днів;

- 20.05. 2013 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.

засуджений:

- за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1-го року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України до 1-го року 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до 2-х років

позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Комсомольська Полтавської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, маючий на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючий, не маючий реєстрації, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимий:

- 08.09. 2008 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 296 із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі:

- 14.07.2009 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 4-х років позбавлення волі;

- 27.11.2013 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням певних обов'язків, відповідно до ст. 76 КК України.

засуджений:

- за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1-го року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України до 1-го року 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.05.2013 року, ОСОБА_5 призначено покарання у виді 3-х років 1 місяця позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Легбудроект» матеріальну шкоду в розмірі 11 115 грн.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ВАТ «Полтавський ГЗК» матеріальну шкоду в розмірі 2970 грн. 80 коп.

Вирішено питання речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 липня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні злочинів за наступних обставин.

Епізод 1. 11 березня 2013 року, ОСОБА_4 в проміжок часу з 08 години 50 хвилин до 11 години 25 хвилин, діючи повторно, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа до вхідних дверей, проник до квартири ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрав ноутбук «Lenovo IdeaPad Z575AM» вартістю 4 999 грн., жорсткий диск «Іт сервіс до ПК ОЕМ Windows 7 Basics» вартістю 1 199 грн. та грошові кошти в сумі 50 грн., а всього майна на загальну суму 6 248 грн. Після цього ОСОБА_4 з місця злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд. Зазначеними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на вищевказану суму.

Епізод 2. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 27 жовтня 2013 року близько 03 годин 30 хвилин, таємно, проник на охоронювану огороджену територію ВАТ «Полтавський ГЗК» по вул. Огрудкувальників (навпроти дробильно-збагачувальної фабрики) ВАТ «Полтавський ГЗК» в м. Комсомольську. Побачивши на вказаній території монтажний кран «МКГ-25-БР», що належить ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна», з приєднаним до нього мідним кабелем КГ 3*35+1*10, КГ 3*35+1*10 довжиною 47 метрів, та мідний кабель КГ 3*16+1*7 для підключення зварювального обладнання довжиною 6 метрів, у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення саме цього майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, відрізав від монтажного крану «МКГ-25-БР» мідний кабель КГ 3*35+1*10, КГ 3*35+1*10 довжиною 47 метрів вартістю 5 329 грн. 80 коп., поділивши його на два шматки, довжиною 21 та 26 метрів, та мідний кабель КГ 3*16+1*7 довжиною 6 метрів вартістю 423 грн. Після цього переніс кабель КГ 3*35+1*10 довжиною 26 метрів, та кабель КГ 3*16+1*7 довжиною 6 метрів до автопарку легкових автомобілів, який розташований на території ВАТ «Полтавський ГЗК», після чого повернувся за наступним шматком кабелю КГ 3*35+1*10 довжиною 21 метр, який також приніс до вищевказаної місця. Таким чином ОСОБА_4 отримав фактичну можливість розпорядитись всім вищевказаним викраденим майном на власний розсуд, однак його злочинні дії були припинені працівниками міліції, прибувшими на місце вчинення злочину за викликом працівників охорони ТОВ «Козацька стріла». Сума викраденого майна ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» склала 5 752 грн. 80 коп.

Епізод 3. 16 листопада 2013 року близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_11, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів та метою заволодіння чужим майном, шляхом зламу замку дверей проник в приміщення дачного будинку АДРЕСА_5 в м. Комсомольську, належного на праві приватної власності потерпілому ОСОБА_12, та скоїв крадіжку належного останньому майна, а саме: телевізора марки «Panasonic» вартістю 700 грн., програвача марки «LG», болгарки зеленого кольору, спірального обігрівача, листа металу розміром 1 метр на 0,5 метра та 5 металевих билець ліжок загальна вартість яких складає 1300 грн , заподіявши потерпілому ОСОБА_12 збитків на загальну суму 2000 грн. З місця вчинення злочину ОСОБА_5 зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Епізод 4. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 21 листопада 2013 року близько 11 години 00 хвилин, діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, проникли на охоронювану територію АКБ ЦСП ВАТ «Полтавський ГЗК» в м. Комсомольську по вул. Будівельників де вчинили крадіжку металобрухту у вигляді двох труб бувших у використанні, належних вищевказаному підприємству, на загальну суму 168 грн., заподіявши йому збитків на вказану суму. З місця злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Епізод 5. 22 жовтня 2013 року, ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи повторно, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, проник на територію ВАТ «Полтавський ГЗК» де вчинив крадіжку стикових залізничних накладок у кількості 12 штук загальною вартістю 818 грн. 21 коп. належних вказаному підприємству, заподіявши йому збитків на вказану суму. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Епізод 6. Також, 19 листопада 2013 року близько 11 години, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу з території ВАТ «Полтавський ГЗК» по вул. Будівельників в м. Комсомольську викрали металобрухт у вигляді двох труб діаметром 100 мм, загальною довжиною 5 метрів, належних вказаному вище підприємству загальною вартістю 247 грн. 50 коп., заподіявши йому збитків на вказану суму. З місця злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Епізод 7. Продовжуючи свою злочинну діяльність 08 жовтня 2013 року о 13 годині ОСОБА_4, діючи повторно, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, перебуваючи на території ВАТ «Полтавський ГЗК» по вул. Будівельників, 16 в м. Комсомольську, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з метою викрадення та подальшої реалізації, перетягували металобрухт загальною вагою 152 кг та 2-а ролики загальною вагою 32 кг, загальною вартістю 970 грн. належні ВАТ «Полтавський ГЗК» з території Цеху виробництва окотків №2 на територію Цеху виготовлення окотків №1 в бік вул. Портової в м. Комсомольську. Однак, злочинний намір ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не довели до кінця з причин не залежних від їх волі, оскільки були затримані працівниками охорони ТОВ «Козацька стріла».

Епізод 8. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 23 жовтня 2013 року близько 00 годин, маючи умисел направлений на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом вільного доступу, проник на територію ТОВ «Легбудпроект», розташовану по вул. Портовій в м. Комсомольську, звідки вчинив крадіжку кабелю марки КГ 3/25+1/10 довжиною 60 метрів загальною вартістю 7 085 грн. належного ТОВ «Легбудпроект», заподіявши йому збитків на вказану суму. З місця вчинення злочину ОСОБА_5 зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Також, органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що 16 листопада 2013 року близько 11 години 00 хвилин, він за попередньою змовою з ОСОБА_11, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів та метою заволодіння чужим майном, шляхом зламу замку дверей проникли в приміщення дачного будинку АДРЕСА_5 в м. Комсомольську, належного на праві приватної власності потерпілому ОСОБА_12, звідки викрали належне останньому майно, а саме: телевізор марки «Panasonic» вартістю 700 грн., програвач марки «LG», болгарку зеленого кольору, спіральний обігрівач, лист металу розміром 1 метр на 0,5 метра та 5 металевих билець ліжок загальна вартість яких складає 1300 грн , заподіявши потерпілому ОСОБА_12 збитків на загальну суму 2000 грн. З місця вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи повторно 26 листопада 2013 року, близько 00 годин, маючи умисел спрямований на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом зламу навісного замку, проник в приміщення погребу АДРЕСА_6 м. Комсомольську, належному ОСОБА_8, звідки викрав одинадцять мішків картоплі загальною вагою 220 кілограм вартістю 920 гривень. З місця вчинення злочину ОСОБА_5 зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Вироком суду вищезазначені епізоди вчинення ОСОБА_4 крадіжки 16 листопада 2013 року та ОСОБА_5 - 26 листопада 2013 року, виключені із їх обвинувачення у зв'язку з недоведеністю їх участи у вчиненні цих кримінальних правопорушень.

Не погодившись з зазначеним вироком старший прокурор прокуратури м. Комсомольськ та обвинувачений ОСОБА_4 подали на нього апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 липня 2014 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, в тому числі по епізоду № 3 від 16 листопада 2013 року за фактом викрадення майна ОСОБА_12

Призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за епізодом 1 злочинних дій від 11 березня 2012 року, вчиненого ним до постановлення вироку від 20 травня 2013 року, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3-х років позбавлення волі.

В порядку ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком від 20 травня 2013 року у виді штрафу 850 грн., більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

Також призначити ОСОБА_4 покарання:

- ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1-го року позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2-х років позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 185 КК України, по епізодам вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень після постановлення вироку від 20.05.2013 року, у виді 4-х років позбавлення волі.

В порядку ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначити покарання у виді 4- років позбавлення волі.

В порядку ч. 1 ст. 71 КК України, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити за сукупністю вироків, в яких вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 20.05.2013 року виконувати самостійно.

Крім того, ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, в тому числі по епізоду крадіжки картоплі у потерпілого ОСОБА_8 від 26 листопада 2013 року.

Призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання:

- ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1-го року позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2-х років позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4-х років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 призначити покарання у виді 4-х років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом часткового складання покарання призначено вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 27 листопада 2013 року, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у виді 5-и років позбавлення волі.

Також, у вступній частині вироку, а саме в анкетних даних ОСОБА_4 уточнити дату попереднього вироку Комсомольського міського суду Полтавської області, яким ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., як 20.05.2013 року замість зазначеної 01.04.2013 року.

Крім того, доповнити вступну частину вироку, а саме анкетні дані ОСОБА_5 вказівкою про його засудження 27.11.2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України.

Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність і необґрунтованість оскаржуваного вироку через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та надмірну м'якість призначеного обвинуваченим покарання, що не відповідає тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень та особам обвинувачених.

Так, на думку апелянта, районний суд невірно оцінив показання свідка ОСОБА_13 про те, що викрадений телевізор та інше майно(епізод 3) йому привіз ОСОБА_5, а не ОСОБА_4, оскільки з оголошених стороною обвинувачення показань цього свідка, даних ним на досудовому слідстві, саме ОСОБА_4 привіз йому зазначена майно і від нього свідку стало відомо, що крадіжку він вчинив разом з ОСОБА_5 Твердження свідка ОСОБА_14 про те, що він протокол допиту підписав не читаючи є надуманими. Зважаючи на викладене районний суд безпідставно виключив цей епізод з обвинувачення ОСОБА_4

Також, безпідставним є виключення з обвинувачення ОСОБА_5 епізоду від 27 листопада 2013 року щодо вчинення ним крадіжки картоплі з погребу потерпілого ОСОБА_8

Так, судом було зазначено, що згідно обвинувального акту крадіжка картоплі відбулася 26 листопада 2013 року, а єдиним аргументом на підставі якого районним судом був зроблений висновок про непричетність ОСОБА_15 до вчинення цього кримінально правопорушення є те, що він починаючи з 21 листопада 2013 року тримався під вартою.

Однак, під час судового засідання прокурором було повідомлено про те, що в обвинувальному акті, а саме в даті вчинення кримінального правопорушення допущена механічна помилка, та була уточнена дата його вчинення., що відповідно до вимог ст. 337 КПК України не є порушенням меж висунутого обвинувачення, оскільки суд може самостійно уточнити дану обставину.

Про вчинення саме ОСОБА_15 цього кримінального правопорушення, на думку апелянта, свідчить також письмові докази, а саме протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним, в ході якого останній добровільно повідомив та показав обставини вчинення кримінального правопорушення, а його доводи, заявлені під час судового розгляду, про здійснення тиску з боку працівників міліції під час проведення цієї слідчої дії, за відсутності скарг на такі дії, є фактично способом його захисту від пред'явленого обвинувачення.

Крім того, як зазначає про це апелянт, районним судом при призначенні покарання ОСОБА_4 необґрунтовано не застосовано положення ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки попередній вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 20.05.2013 року щодо ОСОБА_4 не виконаний.

Також, на думку апелянта, при призначенні ОСОБА_4 покарання необґрунтовано була застосована ст. 69 КК України, оскільки такі обставини, як часткове повернення викраденого майна та відсутність шкідливих наслідків не можуть бути враховані, як обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4

Крім того, посилаючись на ст. 65 КК України та Постанову Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», апелянт вказує на те, що районний суд при призначенні покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимоги вищевказаних нормативних актів.

Так, як вбачається з матеріалів провадження, як ОСОБА_4, так і ОСОБА_5 офіційно не працевлаштовані, неодноразово судимі за вчинення умисних корисних та інших злочинів. Нові злочини вчинили маючи незняті та непогашені судимості, а ОСОБА_5, крім того, в період іспитового строку, що говорить про їх небажання стати на шлях виправлення.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуваний вирок районного суду.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що злочин, а саме викрадення майна ОСОБА_10 він не вчиняв. Оскільки його паспорт знаходився у ОСОБА_16, останній і оформив на його паспорт викрадене у ОСОБА_10 майно.

Крім того, за вчинення цього злочину його затримали майже через вісім місяців після його вчинення.

Також апелянт не згоден з кваліфікацією його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, по епізоду проникнення ним на охоронювану територію ВАТ «Полтавський ГЗК» по вул. Огрудкувальників та намагання там викрасти мідний кабель, оскільки зазначена територія не має огорожі, а про те, що вона охороняється йому відомо не було. Зважаючи на викладене просить його дій за цим епізодом кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України.

Як зазначає апелянт, він також непричетний і до вчинення крадіжки 22 жовтня 2013 року з території ВАТ «Полтавський ГЗК» стикових залізничних накладок, оскільки як свідок ОСОБА_17, який виявив крадіжку, нікого на місці злочину не застав, а також повідомив, що аналогічні крадіжки продовжуються і зараз, а свідок ОСОБА_13, якому збував викрадене ОСОБА_4, зазначив про те, що прийняті ним колодки не могли бути з місця викрадення, оскільки були непридатними для використання за призначенням.

Крім того, зважаючи на те, що він має матір інваліда третьої групи, цивільну дружину та двох малолітніх дітей, просить призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі і застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку:

- прокурора, підтримавшого апеляційної скарги прокурора та заперечуючого проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4;

- обвинувачених ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_6, які заперечували проти вимог апеляційної скарги державного обвинувача, просивших задовольнити вимоги апеляційних скарги обвинуваченого ОСОБА_4;

- обвинуваченого ОСОБА_5, який поклався на розсуд суду щодо вирішення вимог апеляційних скарг;

дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно зі ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_5 істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що тягне за собою скасування постановленого по справі судового рішення.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілими по ньому є ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ТОВ «Спецбудмонтаж», ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Ледбудпроект».

Згідно ухвали про призначення підготовчого судового засідання від 17 січня 2014 року, судом було ухвалено призначити його в цей же день о 15 годині 30 хвилин. В підготовче судове засідання ухвалено викликати прокурора, потерпілих, представників потерпілих, захисника ОСОБА_6, доставити обвинувачених. (т.1 а.с. 48 б).

Однак, ухваливши рішення про виклик в підготовче судове засідання, в тому числі потерпілих і представників потерпілих, районний суд зазначених осіб в підготовче судове засідання не викликав.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме журналу судового засідання від 17.01.2014 року та ухвали районного суду від 17.01.2014 року, незважаючи на неявку вищевказаних осіб, відбулося підготовче судове засідання, однак питання, які в порядку ст. 315 КПК України, підлягають вирішенню під час його проведення, взагалі не вирішалися, окрім розгляду клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинувачених(т.1 а.с. 49- 51). При цьому на іншу дату підготовче судове не відкладалось.

28.01.2014 року районним судом було повторно проведене підготовче судове засідання, в яке, відповідно до матеріалів провадження, знову ні потерпілі, ні представники потерпілих не викликались. Із всіх потерплих та представників потерпілих були присутні тільки ОСОБА_8 та представник ВАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_19.(т.1 а.с. 74 - 75а). Судовий розгляд зазначеного кримінального провадження було призначено на 07 лютого 2014 року.

Копія вищевказаної ухвали про призначення судового розгляду провадження нікому, окрім прокурора видана чи направлена не була. Також повістка про виклик до суду на 07.02.2014 року потерпілому ОСОБА_12 та ТОВ «Спецбудмонтаж» чи її представнику взагалі вручена не була.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в наступні судові засідання повістки про виклик направлялися не всім потерпілим чи їх представникам, в результаті чого не всі потерпілі чи їх представники брали участь в судових засіданнях, судових дебатах, а потерпілий ОСОБА_10, за відсутності його заяви, взагалі не приймав участь в судовому розгляді провадження.

Крім того, незважаючи на те, що потерпілим по зазначеному кримінальному провадженню, в тому числі є ТОВ «Спецбудмонтаж», районний суд направляв повістки про виклик його представника лише в судові засідання призначені на 25 квітня та 15 травня 2014 року, які так і не були вручені. В судові засідання на інші дати представник ТОВ «Спецбудмонтаж» взагалі не викликався. Незважаючи на неявку представника потерпілого, повідомлення про судові засідання та направлення іншого представника ТОВ «Спецбудмонтаж» до суду, на юридичну адресу ТОВ «Спецбудмонтаж» взагалі не направлялись.

Таким чином, ТОВ «Спецбудмонтаж», як потерпілу сторону, взагалі було позбавлено можливості на реалізацію своїх процесуальних прав, передбачених ст. 56 КПК України, а інших потерпілих в значній частині.

Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року «Про практику виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» - вирок, постановлений Іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його складання слід підходити з винятковою відповідальністю, суворо дотримуючись вимог КПК України.

Як вбачається зі змісту вироку районного суду від 10.07.2014 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, він має значну кількість описок, які хоча і були виправлені судом ухвалою від 01.08.2014 року, але саме їх наявність на час постановлення вироку само по собі може викликати сумніви в його законності, обґрунтованості.

За таких обставин вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 412 КПК України, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно розглянути кримінальне провадження відповідно до вимог КПК України та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги державного обвинувача та обвинуваченого ОСОБА_4, підлягають ретельній перевірці при новому судовому розгляді кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Комсомольська Полтавської області Замулко О.А. та обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 липня 2014 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - скасувати.

Призначити новий розгляд у Комсомольському міському суді Полтавської області кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - тримання під вартою - залиши без змін.

СУДДІ:

В.В.БАТРАК А.О.РЯБІШИН Л.М.ЛІСІЧЕНКО