Справа №538/720/14-к
Провадження по справі №1-кп/538/63/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2014 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Крекотень С.А.
при секретарі - Криворучко В.І.
з участю :
прокурорів - Толмачева Я.О., Катріченко А.М
підозрюваного - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця, Полтавської області справу по обвинуваченню :
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с.ЧорнухиПолтавської області, українця, громадяна України, освіта вища, працюючого Чорнухинським селищним головою, має 4 категорію 7-й ранг посадової особи місцевого самоврядування, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.4 КК України,
в с т а н о в и в :
Відповідно до рішення 1-ї сесії 6-го скликання Чорнухинської селищної ради Полтавської області від 18.11.10 Чорнухинським селищним головою обрано ОСОБА_1. 06.02.14 близько 11 години 20 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що розташований в селищі Чорнухи, вул. Леніна, 39, Полтавської області одержав від директора ТОВ «Трівол» ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 1300 доларів США, що за курсом НБУ на 06.02.14 становить 10 390 гривень 90 копійок за підписання договору на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами між Чорнухинською селищною радою Полтавської області та ТОВ «Трівол». Грошові кошти під виглядом неправомірної вигоди складалися : з 200 доларів США - двома купюрами номіналом по 100 доларів США та 11 паперових сувенірів у вигляді купюр номіналом 100 доларів США.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєному злочині не визнав, суду пояснив, що відносно нього була здійснена спланована провокація. Так 22.01. 2014 року близько 12 години Голова Чорнухинської РДА ОСОБА_4 надав ОСОБА_1 листа благодійного фонду «Феміда» з вимогою його оплатити в сумі 3000 грн. до 04.02.2014 року та надати йому копії платіжних документів. Директор КП «Чорнухи Комунгосп» ОСОБА_5 рекомендував ОСОБА_1 чоловіка на ім'я ОСОБА_23, який може допомогти внести гроші до благодійного фонду. Під час зустрічі 24.01. 2014 року ОСОБА_1 з чоловіком на ім'я ОСОБА_23, останній пропонував надати неправомірну вигоду ОСОБА_1 за розміщення на території селища Чорнухи рекламних 13-15 штук щитів в розмірі 150 доларів США за щит та погодився оплатити благодійний внесок до фонду «Феміда». ОСОБА_1 відмовився від отримання неправомірної вигоди та надав ОСОБА_23 листа благодійного фонду «Феміда» для оплати благодійної допомоги в сумі 3000 грн. 27.01. 2014 року ОСОБА_23 зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що подальші стосунки по підготовці усіх документів для укладення угоди та оплати оренди земельних ділянок за рекламну продукцію буде здійснювати ОСОБА_3, який знає про їх домовленість про перерахування коштів на рахунок благодійного фонду «Феміда» і вирішить це питання. 28.01.2014 року близько 10 години в кабінеті селищної ради директор ТОВ «Трівол» ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 лист «Феміди» та кошти в сумі 1500 грн. для перерахування на фонд «Феміда» згідно раніше досягнутої домовленості з ОСОБА_23. ОСОБА_3 пропонував ОСОБА_1 неправомірну вигоду за розміщення 13 рекламних щитів в розмірі 150 доларів США за один щит. Від отриманні неправомірної вигоди ОСОБА_1 відмовився. Решту суми 1500 грн. ОСОБА_3 пообіцяв привезти наступного разу. 03. 02.2014 року ці кошти були перераховані на рахунок фонду «Феміда». 05.02.2014 року головний бухгалтер селищної ради ОСОБА_6 перерахувала на рахунок фонду «Феміда» власні кошти в сумі 1500 грн. на прохання ОСОБА_1, який запевнив ОСОБА_6, що поверне їй ці кошти 06.02 2014 року після приїзду ОСОБА_3, який і надасть ці кошти. 06.02. 2014 року близько 11 год. ОСОБА_3 зайшов до службового кабінету ОСОБА_1, вони разом вивчали документи які надав ТОВ «Трівол». Рішенням сесії селищної ради було надано дозвіл на збір матеріалів для попереднього узгодження питання щодо розміщення рекламних щитів. ОСОБА_3 попросив ОСОБА_1 підписати договір на розміщення реклами негайно. Після усних узгоджень договір був підписаний ОСОБА_1 у двох примірниках. Один з яких ОСОБА_1 передав ОСОБА_3, а другий примірник разом з актом вибору земельної ділянки та ордером на виконання земельних робіт залишив у себе. Після узгодження суми благодійної допомоги для фонду «Феміда» ОСОБА_3 із під столу передав ОСОБА_1 кошти поклавши їх на робочий стіл ОСОБА_1 Зверзу була купюра номіналом 100 доларів США, а інші купюри ОСОБА_1 не бачив і вважав, що решта купюр є гривні. ОСОБА_1 гроші не перераховував, а переклав їх до робочого столу. Отримані від ОСОБА_3 кошти він вважав благодійною допомогою для фонду « Феміда», хоча це була провокація неправомірної вигоди, яку він не вимагав і не отримував.
Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_1, показання свідків, дослідивши та давши оцінку доказам за даним кримінальним провадженням суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1, повністю доведена.
Показання ОСОБА_1 суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються іншими доказами та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності.
З показань свідка ОСОБА_4 видно, що він не надавав ОСОБА_1 листа благодійного фонду «Феміда», та не пред'являв йому вимоги його оплатити до 04.02.2014 року та надати копії платіжних документів.
З показань свідка ОСОБА_5 видно, що він не рекомендував селищному голові людей, які могли б допомогти внести гроші до благодійного фонду та не надавав номер телефону ОСОБА_1 чоловіку на ім'я ОСОБА_23.
З показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, видно, що вони є депутатами Чорнухинської селищної ради, наприкінці січня поточного року на депутатській комісії, а потім на сесії було прийнято рішення про надання дозволу ТОВ «Трівол» на збір матеріалів попереднього погодження розміщення об'єктів зовнішньої реклами. Дозвіл на укладання договору між селищною радою та товариством депутатами на сесії не надавався. Одночасно вказані свідки позитивно характеризували як самого ОСОБА_1 так і результати його роботи на посаді селищного голови.
З показань свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_5 видно, що до них звертався ОСОБА_1 з проханням погодити розміщення об'єктів реклами ТОВ «Трівол». ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вказали, що селищний голова був з представником ТОВ «Трівол».
З показань свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22 видно, що вони погоджували розміщення об'єктів реклами ОСОБА_3
З показань свідка ОСОБА_3, видно, що він бажав розмістити на території селища Чорнухи 13 рекламних об'єктів. З цією метою він звернувся до селищного голови ОСОБА_1, який попросив ОСОБА_3 сплатити 3000 гривень на рахунок фонду «Феміда», у відповідь на це свідок надав грошові кошти в сумі 1500 гривень голові. Крім того, ОСОБА_1 пообіцяв позитивно вирішити вказане питання на сесії та укласти відповідний договір за умови надання йому 150 доларів США за один рекламний об'єкт, тобто 1950 доларів США . Така позиція ОСОБА_1 його обурила тому він звернувся до правоохоронних органів з заявою та при проведенні слідчих дій надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1300 доларів США з розрахунку 100 доларів за один рекламний об'єкт після підписання відповідного договору, одержання рішення сесії та одержання дозволів у відповідних установах, при цьому деякі дозволи на його прохання одержував сам ОСОБА_1 без його участі. ОСОБА_3 не провокував ОСОБА_1 на одержання неправомірної вигоди. Чоловіка на ім'я ОСОБА_23, який би рекомендував йому звернутись до ОСОБА_1, не існує.
З заяви ОСОБА_3 видно, що він 29.01.2014 року звернувся з заявою до Чорнухинського селищного голови з проханням надати дозвіл на встановлення 12 сітілайтів та 1 білборда на території селища. На заяві наявна резолюція ОСОБА_1 про доручення ОСОБА_21 та Задорожній винести заяву на розгляд сесії.
З заяви ОСОБА_3 видно, що він 30.01.2014 року звернувся до УБОЗ УМВС України в Полтавській області про те, що при зверненні з заявою до Чорнухинської селищної ради про надання дозволу на розміщення 13 рекламних об'єктів на території селища ОСОБА_1 пообіцяв позитивно вирішити вказане питання на сесії та укласти відповідний договір за умови надання йому 150 доларів США за один рекламний об'єкт, тобто 1950 доларів США.
З витяг з ЄРДР видно, що 30.01.2014 року розпочато кримінальне провадження №42014170000000021 за ознаками ч.4 ст.368 КК України.
З протоколу огляду видно, що 06.02.2014 року проведено огляд та вручення ОСОБА_3 38 паперових сувенірів у вигляді купюр номіналом 100 доларів США та двох купюр номіналом 100 доларів США кожна, НВ95647939LB2 та СВ17230140АВ2.
З протоколу обшуку видно, що 06.02.2014 року у кабінеті Чорнухинскього селищного голови ОСОБА_1 у присутності останнього в порядку ч.3 ст.233 КПК України з наступним одержанням 07.02.2014 року дозволу слідчого судді проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено дві купюри номіналом 100 доларів США кожна (НВ95647939LB2 та СВ17230140АВ2), 11 паперових сувенірів у вигляді купюр номіналом 100 доларів США; договір на право користування місцями до розміщення зовнішньої реклами, без дати складання укладений між головою Чорнухинської селищної ради ОСОБА_1 та директором ТОВ «Трівол» ОСОБА_3 із підписами та печатками сторін та додатком; три примірники ордерів без зазначення номерів та дати, на виконання земляних, будівельних, монтажних та ремонтних робіт, із підписами та печатками; три примірники актів вибору земельної ділянки від 03.02.14 із підписами та печатками; розпорядження №12 від 03.02.14; розпорядження №12 від 04.02.14; два бланки розпоряджень №12; копії викопіювань на місцевості; три бланки актів вибору земельної ділянки; блокнот чорного кольору із записами; клаптик паперу із позначеннями « 3000», « 1500», « 100» та « 2,40»; аркуш паперу із чорновим записом розпорядження про створення комісії; аркуш із надписом «ОСОБА_24», та розрахунковий рахунок; оригінали та копії двох квитанцій про оплату 1500 гривень кожна від ТОВ «Трівол»; рішення сесії Чорнухинської селищної ради від 31.01.14; чернетки протоколу ведення вказаної сесії.
З відеозапису зробленого в ході фіксації обшуку , видно що ОСОБА_1 пояснює, що дійсно отримував гроші від ОСОБА_3 в якості подяки та не висловлює зауважень щодо наявної суми доларів США.
З рішення Чорнухинської селищної ради від 31.01.2014 року видно, що рішенням Чорнухинської селищної ради надано дозвіл ТОВ «Трівол» на збір матеріалів попереднього погодження розміщення об'єктів зовнішньої реклами, місця розташування об'єктів реклами, погодження з відділом архітектури і містобудування РДА, ВАТ «Телеком» та інспекцією ДАІ.
Згідно з ордером на виконання земляних, будівельних, монтажних та ремонтних робіт, вказані роботи ТОВ «Трівол» погоджені у відділі архітектури, містобудування та УЖГ Чорнухинської РДА, Чорнухинській філії ПАТ «Полтаваобленерго», групі з експлуатації лінійно-кабельних споруд, дільниці Лохвицького УЕГГ, КП «Чорнухикомунгосп» та в Чорнухинському РВ УМВС України в Полтавській області, але не погоджені у ПАТ «Укртелеком».
З договору на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами видно, що в договорі відсутня дата укладення договору; договір укладений між Чорнухинською селищною радою в особі ОСОБА_1 та ТОВ «Трівол» в особі ОСОБА_3; договір підписаний вказаними особами; термін дії з 2014 по 2019 роки.
Аналіз змісту рішення Чорнухинської селищної ради від 31.01.2014 року та вказаного договору вказує, що на момент підписання договору ОСОБА_1, селищною радою не приймалось рішення про надання дозволу ТОВ «Трівол» на тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.
З копій квитанцій КБ «Приватбанк» від 03 та 05.02.2014 року видно, що через КБ «Приватбанк» від ТОВ «Трівол» на рахунок фонду «Феміда» перераховано кошти двічі по 1500 гривень.
З висновку експерта №35 від 27.02.2014 року видно, що на купюрах та сувенірах, що вилучені у кабінеті ОСОБА_1, змивах з рук останнього, з дверцят та зі столу, та на блокноті виявлені сліди нашарування спеціальної речовини, яка збігається за фізико-хімічними властивостями зі зразком люмінофору, яким були помічені гроші та сувеніри перед врученням ОСОБА_3
З протоколу про результати проведення НСРД та відповідному відеозапису видно, що у вказаному протоколі та на відеозапису зафіксована бесіда між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка відбулась 06.02.2014 року. На початку розмови бере участь ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_1 не згадує рекомендацію та надання ОСОБА_5 його номеру телефону особам, які можуть допомогти з внесенням коштів до фонду «Феміда», а саме ОСОБА_23 як на це вказує ОСОБА_1 у своїх показаннях. Згодом, в ході бесід обговорюються умови договору, укладання якого зафіксовано при проведенні НСРД, та об 11 годині 19 хвилин ОСОБА_1 розпочинає розмову про сплату ним своїх коштів до благодійного фонду, надає підтвердження їх сплати та вказує, що «оці треба». Тобто ОСОБА_1 надає підтвердження сплати 05.02.2014 року благодійного внеску до фонду «Феміда» 1500 гривень, нагадуючи, що ОСОБА_3 обіцяв сплатити ці кошти до вказаного фонду та необхідність надати йому 1500 гривень. Завершивши обговорення з ОСОБА_3 надання 1500 гривень та отримавши відповідь останнього «ну, оці понятно», продовжуючи розмову та відмежовуючи попередній предмет обговорення, ОСОБА_1 каже «і…скільки я не буду вимагати». Відповіді ОСОБА_3 «те що ви казали» та «ну, по 150», свідчать про звичайне підтримання бесіди та не дивують ОСОБА_1, не викликають у нього заперечень, що підтверджує обговорення суми неправомірної вигоди раніше та наявність такої домовленості між співрозмовниками. Далі, ОСОБА_1 зазначає, що то багато, та на репліку ОСОБА_3 «як ви скажете», відповідає «по 100», а на уточнююче питання свідка «це тищу триста?» ствердно киває головою, підтверджуючи суму неправомірної вигоди, яку бажає одержати.
Далі, щоб пояснити ОСОБА_3 суму коштів, що обговорюються ОСОБА_1 на папері пише цифри « 3000», « 1500» , що відповідає сумі благодійного внеску, яку він прохав сплатити та яка була сплачена, та цифру « 100» , що відповідає сумі неправомірної вигоди в доларах США за один рекламний об'єкт. Пояснюючи ці суми, ОСОБА_1 каже «три ви вже віддали і тищу триста» - обвинувачений чітко розділив суму благодійного внеску та суму неправомірної вигоди, нагадуючи, що три - це благодійництво і ще потім, перед одержанням грошей додає «ми балакали по 100». Під час вказаної розмови ОСОБА_1 говорить пошепки. Потім ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_1, відкрито для спостерігання ОСОБА_1, відраховує суму в доларах США, надає їх ОСОБА_1, який бере долари США у руки та перекладає у шухляду свого столу. При цьому зауважень і заперечень у ОСОБА_1 щодо отриманої суми доларів не було.
Отже, ОСОБА_1, являючись керівником селищної ради, не доручив своїм підлеглим займатись підготовкою та укладенням угоди з ТОВ «Трівол», а самостійно вирішував питання погодження розміщення об'єктів реклами товариства та без рішення ради про дозвіл на розміщення рекламних об'єктів підписав договір на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами. Тобто просліджується безпосередня зацікавленість ОСОБА_1 в якнайшвидшому погодженні розміщення рекламних об'єктів та укладенні договору з вказаним товариством, яка пояснюється матеріалами НСРД та показаннями ОСОБА_3 про отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди в розмірі 1300 доларів США за вказані дії.
Суд врахував правову позицію Європейського суду з прав людини щодо провокації злочину правоохоронцями викладену у справі «Мілініїне проти Литви» (рішення від 24 червня 2008 року). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що в даній справі відсутні відомості про вчинення заявницею злочинів раніше, зокрема, пов'язаних з корупцією. Однак ініціатива в даній справі належала виключно приватній особі. З урахуванням того, що особа мала поліцейську підтримку, роблячи пропозицію про виплату зазначеної суми, і була забезпечена технічними засобами для запису їхньої розмови, можна дійти висновку, що поліція чинила вплив на хід подій. Проте ЄСПЛ не знаходить, що поліція допустила зловживання, зважаючи на її обов'язок перевіряти повідомлення про вчинення злочину і важливості протидії негативного впливу корупції в демократичному суспільстві. Вирішальним фактором ЄСПЛ вважає не роль поліції, а поведінку вказаної особи та заявниці. Тому ЄСПЛ стверджує, що поліція «приєдналася» до злочинної діяльності, а не ініціювала її. Дії поліції, таким чином, ЄСПЛ характеризує як таємну роботу, але не як провокацію, яка порушувала б п.1 ст. 6 Конвенції. Така модель боротьби із корупцією визнана ЄСПЛ законною. Отже ЄСПЛ чітко розмежував межі дозволеного під час проведення правоохоронними органами негласних слідчих дій.
Наведене вище дає підстави дійти висновку, що у випадку коли представники правоохоронних органів обмежились пасивним спостереженням за злочинною поведінкою особи і вході проведення негласних слідчих дій мав місце судовий контроль за дотриманням прав та свобод особи, зібрані докази відповідають усім критеріям належності, допустимості та достовірності.
Тобто вказана правова позиція Європейського суду з прав людини спростовує посилання сторони захисту в даній справі щодо наявності провокації злочину правоохоронцями. Крім того ОСОБА_1 не визнав в судовому засідання, що отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_3 внаслідок провокації злочину, а стверджує, що отримав кошти для внесення на рахунок до благодійного фонду «Феміда».
Отже, дії ОСОБА_1, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища слід кваліфікувати за ч.4 ст.368 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» № 221-VII від 18 квітня 2013 року, яка була чинна станом на 06.02.2014 року, та зі змінами внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» № 222-VII від 18 квітня 2013 року).
При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1 скоїв злочин вперше, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, характеризується за місцем проживання та за місцем роботи позитивно. Дані обставини суд визнає пом`якшуючими покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без відбування ним покарання, тому на підставі вимог ст. 75 КК України доцільно звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи вимоги ст. 77 КК України суд вважає доцільним не застосовувати додаткове покарання - конфіскацію.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме речові докази, які знаходять в матеріалах справи зберігати у матеріалах кримінальної справи; предмет неправомірної вигоди - 200 доларів США двома купюрами номіналом 100 доларів США, повернути власнику - УМВС України в Полтавській області.
Відповідно до вимог ст. 124 КПК України суд рахує необхідним процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 368 гривні 94 копійок стягнути з ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.349, 373, 374, 100,124 КПК України, суд -
з а с у д и в :
Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 221-VII від 18 квітня 2013 року, яка була чинна станом на 06.02.2014 року, та зі змінами внесеними згідно із Законом України № 222-VII від 18 квітня 2013 року) та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі років з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування на строк два роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину . На підставі вимог ст. 77 КК України конфіскацію не застосовувати.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до в ступу вироку в силу залишити попередню - заставу.
Речові докази : договір на право користування місцями до розміщення зовнішньої реклами та додаток, три примірники ордерів на виконання земляних, будівельних, монтажних та ремонтних робіт, три примірники актів вибору земельної ділянки, розпорядження №12 від 03.02.14, розпорядження №12 від 04.02.14, два бланки розпоряджень №12, копії викопіювань на місцевості, три бланки актів вибору земельної ділянки, блокнот чорного кольору із записами, клаптик паперу із позначеннями « 3000», « 1500», « 100» та « 2,40», аркуш паперу із чорновим записом розпорядження про створення комісії, аркуш із надписом «ОСОБА_24», та розрахунковий рахунок; оригінали та копії двох квитанцій про оплату 1500 гривень кожна від ТОВ «Трівол», рішення сесії Чорнухинської селищної ради від 31.01.14, чернетки протоколу ведення вказаної сесії, два відеозаписи протоколу обшуку та проведення НСРД від 06.02.2014р., які знаходять в матеріалах справи зберігати у матеріалах кримінальної справи; предмет неправомірної вигоди - дві купюри номіналом 100 доларів США кожна (НВ95647939LB2 та СВ17230140АВ2), які знаходяться у слідчого СУ УМВС України у Полтавській області Фоменка О.В. , повернути власнику - УМВС України в Полтавській області; 11 паперових сувенірів у вигляді купюр номіналом 100 доларів США, які знаходяться у слідчого СУ УМВС України у Полтавській області Фоменка О.В. , повернути власнику - УМВС України в Полтавській області; тампони зі змивами з долонь рук ОСОБА_1, зі столу, блокноту, які знаходяться у слідчого СУ УМВС України у Полтавській області Фоменка О.В. - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України в Полтавській області ( 36004, м. Полтава, пров. Рибальський, 8) 368, 94 грн. (триста шістдесят вісім грн. 94 коп.) - витрат за проведення експертизи.
Вирок може бути оскаржений через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: С.А. Крекотень
Згідно: голова суду Г.Б. Савинський
ст. секретар Л.Г. Несмирна
Судове рішення № 41231853, Лохвицький районний суд Полтавської області було прийнято 31.10.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 538/720/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: