Ухвала суду № 41231636, 30.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/4081/14-ц Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.Провадження № 22-ц/780/6075/14 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 1 30.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

30 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності на спадкову частину будинку,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на спадкову частину будинку та просили ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що їм на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 Київської області, при чому ОСОБА_2 належить ? частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.09.2000 року; ОСОБА_3 - 3/8 частини будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.01.2009 року, а ОСОБА_1 - 1/8 його частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.01.2009 року.

Належний сторонам будинок має загальну площу 79,7 кв.м., житлову площу 30,4 кв.м., та складається з приміщень: 1-1 коридор площею 5,0 кв.м., 1-2 комора площею 9,5 кв.м., 1-3 коридор площею 4,0 кв.м., 1-4 коридор площею 6,8 кв.м., 1-5 житлова кімната площею 15,8 кв.м., 1-6 житлова кімната площею 14,6 кв.м., 1-7 кухня площею 8,4 кв.м., І веранда площею 4,7 кв.м., ІІ веранда площею 10,9 кв.м.

Позивач ОСОБА_2 є пенсіонеркою, часто хворіє, потребує систематичного лікування, оздоровлення у відповідних установах, на що не має коштів, в зв»язку з чим потребує окремої житлової кімнати в належній їй частині спірного будинку.

Позивач ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, при цьому проживає у невеликій двокімнатній квартирі разом з матір»ю, чоловіком та дитиною, в зв»язку з чим потребує окремої житлової кімнати в успадкованій нею частині будинку.

Разом з тим користуватися будинком позивачі не можуть, оскільки відповідач ОСОБА_1 перешкоджає їм в цьому.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили суд ухвалити рішення про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 Київської області.

Після проведення по справі судової будівельно-технічної експертизи позивачі збільшили розмір позовних вимог та просили суд припинити право власності ОСОБА_1 на належну йому 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 Київської області, визнати на цю частину будинку право власності за ними, позивачами по справі, та стягнути з них на користь ОСОБА_1 компенсацію за належну йому частину у власності в розмірі 40 704 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року позов задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 Київської області.

Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 Київської області.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за належну йому 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 Київської області в розмірі 40 704 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_1 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 Київської області, при чому ОСОБА_2 належить ? частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.09.2000 року; ОСОБА_3 - 3/8 частини будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.01.2009 року, ОСОБА_1 - 1/8 його частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.01.2009 року.

Належний сторонам будинок має загальну площу 79,7 кв.м., житлову площу 30,4 кв.м., та складається з приміщень: 1-1 коридор площею 5,0 кв.м., 1-2 комора площею 9,5 кв.м., 1-3 коридор площею 4,0 кв.м., 1-4 коридор площею 6,8 кв.м., 1-5 житлова кімната площею 15,8 кв.м., 1-6 житлова кімната площею 14,6 кв.м., 1-7 кухня площею 8,4 кв.м., І веранда площею 4,7 кв.м., ІІ веранда площею 10,9 кв.м.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до висновку проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи від 17.07.2014 року за №8120 (а.с.27-44) дійсна вартість 1/8 частини будинку АДРЕСА_1 Київської області складає 40 704 грн.; виділ частини даного житлового будинку, виходячи з частки співвласника 1/8, технічно не можливий.

Згідно наявної в справі квитанції (а.с.64), позивач ОСОБА_3 на виконання вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України внесла на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області грошову суму в розмірі 40 704 грн.

Оскільки частка ОСОБА_1 у власності на будинок є незначною і не може бути виділена в натурі, що підтверджується висновком проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи, беручи до уваги те, що припинення права власності не завдасть шкоди інтересам відповідача та членам його сім»ї, зважаючи на те, що позивачами внесено на депозитний рахунок суду вартість частки відповідача в розмірі, визначеному висновком експертизи, висновок суду першої інстанції про наявність у справі підстав для задоволення позову та припинення права ОСОБА_1 на належну йому 1/8 частину будинку є законним та обґрунтованим. Такий висновок суду узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду України, який неодноразово висловлював свою позицію із зазначеного питання, а саме те, що із змісту норми ст. 365 ЦК випливає, що припинення права особи на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 365 ЦК, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (ухвала Верховного Суду України від 23 червня 2010 року у справі № 6-22505св09; постанова від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11).

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи викладене, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, як таке, що ухвалене на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, підтверджених доказами, перевіреними судом.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :