Рішення № 41230809, 17.09.2014, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Справа №293/1114/13-ц

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Васильчука С.Ф.

при секретарі: Тишкевич К.Б.

представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним і нікчемним та об'єднаним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою в сумі 26856,68 грн.

Відповідачкою подано до суду зустрічний позов про визнання боргової розписки недійсною та нікчемною. Крім тогою, судом об'єднано з даною справою позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі під час звільнення.

В судовому засіданні сторони заявлені позовні вимоги підтримали.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 перебувала з позивачкою у трудових відносинах з 01.05.2011 року по 10.05.2012 року працюючи продавцем магазину в с.Крученець, Черняхівського району.

Під час виконання своїх трудових обов'язків ОСОБА_3 допустила нестачу товаро-матеріальних цінностей в сумі зазначеній в борговій розписці. У зв'язку з цим, вона добровільно, як зазначив представник позивача, написала розписку про те, що вона взяла з каси магазину 26856,68 грн., які зобов'язалась повернути. Однак, відповідачка добровільно кошти не повернула, а тому позивач просить їх стягнути. Зустрічний та об'єднаний позов не визнав, зауваживши на тому, що заробітна плата ОСОБА_3 виплачувалась належним чином. Просив відмовити в задоволенні зустрічного та об'єднаного позовах.

Відповідачка заперечивши проти позову вказала на те, що ніякої заборгованості у неї не було. Сума заборгованості нічим не підтверджена, ревізія в магазині не проводилась, а розписку вона написала з тих причин, що ОСОБА_4 шляхом погроз, психічного впливу примусив її написати дану розписку. Крім того, написала її з умовою того, що ОСОБА_4 звільнить її з роботи та віддасть трудову книжку. В підтримання свого позову про стягнення заробітної плати вказала про те, що за весь час роботи у ОСОБА_2 вона їй взагалі не виплачувала заробітної плати, не виплатила і при звільненні, а тому просить стягнути її в мінімальному розмірі. Відповідачка позов про стягнення боргу не визнала.

Оцінивши в сукупності всі досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання про те, що позов ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволенню не підлягає, а зустрічний та об'єднаний позов ОСОБА_3 підлягають до задоволення з наступних підстав.

Правовідносини регулюються ст.ст. 215, 225,229-233 ЦК України, 115-116 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено та не оспорено сторонами, що вони з 01.05.2011 року по 10.05.2012 року перебували в трудових відносинах.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому, проводиться у день звільнення.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про оплату праці», власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку

Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що за час роботи відповідачці сплачувалась будь-яка заробітна плата. З цих підстав суд знаходить обґрунтованим позов відповідачки про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладеного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. Тобто, боргова розписка яка може підтвердити укладання договору позики, в розумінні статей 57, 64 ЦПК України є лише письмовим доказом.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей. Сам по собі факт підписання тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Відповідно до статті 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Відповідно до змісту розписки вбачається те, що на момент її складання та підписання відповідачка ОСОБА_3 не брала кошти з каси магазину та не отримувала кошти від ОСОБА_2 на виконання боргової розписки. Крім того в суді встановлено, що докази про наявність будь-якої нестачі в магазині під час роботи відповідачки взагалі відсутні, не було проведено інвентаризації для виявлення відсутнього товару чи нестачі коштів. Вище зазначені обставини свідчать про те, що боргова розписка є безгрошовою, нікчемною.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, суду підтвердили той факт, що перед складанням розписки відповідачкою ОСОБА_4 вигнав всіх покупців з магазину, закрив двері в магазин. Перебуваючи біля магазину вони чули як ОСОБА_4 грубо кричав на ОСОБА_3, вигукував слова пиши. Це продовжувалось біля 10-15 хв. Після цього, ОСОБА_4, вийшов з магазину та поїхав на своєму авто. Коли вони зайшли в магазин, то побачили, що ОСОБА_3 була знервована, заплакана. Дані покази свідків підтверджують ту обставину, що розписка складена ОСОБА_3 під впливом насильства. Позивачку ОСОБА_2 ні в той день ні в інші дні вони взагалі не бачили в магазині.

Суд вертає увагу на те, що якщо і допустити що ОСОБА_3 допустила нестачу в магазині, то відшкодування нестачі регулюється КЗпП України, так як дана нестача могла утворитися під час виконання трудових обов'язків і повинна вирішуватись в порядку КЗпП України.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_3 як продавця в магазині с.Крученець,Черняхівського району, так як привозив в магазин товар. Він не заставляв ОСОБА_3 писати розписку про те, що вона винна ОСОБА_2 певні кошти. ОСОБА_2 в день складання розписки в магазині не було.

Суд задовольняючи позов про стягнення заборгованості по заробітній платі бере до уваги той факт, що докази про домовленість з приводу розміру заробітної плати відсутні, тому бере за основу мінімальну заробітну плату, яка діяла на момент існування трудових відносин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 234, 235, 240, 241 ЦПК України, ЦК України, Постановою Пленуму ВВС України №9 від 06.11.2009 року, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою - відмовити за безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним і нікчемним та об'єднаний позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої заробітної плати - задовольнити.

Договір позики, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 26856,68 грн. визнати недійсним та нікчемним.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період роботи 01.05.2011 року по 29.05.2012 року в сумі 14018 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 229,40 грн. на р/р 31219206700604, отримувач - УДКСУ у Черняхівському районі (Черняхівський район), 22030001, код ЄДРПОУ отримувача - 37684003, банк отримувача- ГУДКСУ у Житомирській області, МФО банку - 811039, код платежу- 22030001 «Судовий збір», код ЄДРПОУ суду - 02896236.

В частині стягнення заборгованості по заробітній платі рішення підлягає до негайного виконання в розмірі місячної платні.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

В разі неподання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після закінчення строку для її подання.

Головуючий суддя: (підпис) С.Ф. Васильчук

Копія: вірно

Суддя: