Рішення № 41230718, 04.09.2014, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 2-199/11

провадження у справі № 2/0285/23/14

04 вересня 2014 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Романюк Ю.Г., за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача: Кармазіна Г.Д.,

відповідача-2: ОСОБА_2,

відповідач-1 ОСОБА_3 - не прибула,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві просить стягнути в солідарному порядку з гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № ZRH0GK00003078 від 31.08.2005 року на загальну суму 80012,52 гривень та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що всупереч умов укладеного між Публічним акціонерним товариством «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач/Банк) та ОСОБА_3 (далі - відповідачем-1) кредитного договору (далі - Кредитний Договір) остання своїх зобов'язань перед позивачем належним чином не виконувала. У зв'язку з цим, станом на 26.07.2010 року у відповідача-1, ОСОБА_2 (далі відповідач-2), з якою в забезпечення виконання зобов'язань відповідаче-1 за Кредитним Договором укладено договір поруки № ZRH0GK00003078 від 31.08.2005 року (далі - Договір Поруки), перед Банком виникла заборгованість по Кредитному Договору, яка складає 80012,52 грн. Оскільки в добровільному порядку відповідачі вказану заборгованість не погашають у Банку виникла необхідність звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. По суті позовних вимог пояснив, що відповідачі з 2007 року кредит взагалі не погашають; іпотечне майно за договором іпотеки - квартира, було реалізовано шляхом проведення прилюдних торгів. Сума коштів, яка стягувалась на підставі виконавчого напису нотаріуса була зарахована на погашення кредитного боргу, а решта - повернута відповідачу, а тому після реалізації предмета іпотеки залишився кредитний борг, сума якого відображена у поданому Банком розрахунку.

Відповідач-2 ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що з Банком розрахувались в повному обсязі. Розрахунки надані Банком вважає необґрунтованими, а позовні вимоги - безпідставними. Просила у позові відмовити повністю.

Відповідач-1 ОСОБА_3 в судове засідання не прибула жодного разу, про час і місце судового розгляду була повідомлена вчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд без її участі не подавала.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача-1 та ухвалити рішення, оскільки присутні у судовому засіданні сторони не заперечують проти такого вирішення справи.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.08.2005 року між позивачем та відповідачем-1, укладено кредитний договір № ZRH0GK00003078 від 31.08.2005 року, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 176750,00 грн. з терміном сплати до 30.08.2020 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом (том 1 а.с.9-12).

При укладенні Кредитного Договору відповідач-1 була повідомлена про умови кредитування в Банку. Відповідно до умов Кредитного Договору відповідач-1 зобов'язувалась повертати кредит, сплачувати нараховані відсотки, а у разі порушення нею своїх договірних зобов'язань - додаткові проценти та пеню.

01.09.2005 року між Банком та відповідачем-1, укладено Договір Іпотеки від 01.09.2005 року, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним Договором нею передано в іпотеку майно, а саме: квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.83-85).

31.08.2005 року між Банком та ОСОБА_2 - відповідачем-2, укладено Договір Поруки за № ZRH0GK00003078 від 31.08.2005 року, відповідно до умов якого, в разі порушення боржником (відповідачем-1) зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в повному обсязі, включаючи сплату як основного боргу так і відсотків (том 1 а.с. 69).

В порушення умов Кредитного Договору та Договору Поруки відповідачі своїх договірних зобов'язань належним чином не виконували, у зв'язку з чим, за даними обліку позивача, станом на 26.07.2010 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перед Банком виникла заборгованість на загальну суму 80012,52 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом - 62955,56 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 16986,69 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 70,27 грн. (том 1 а.с.6-8)

Окрім того, судом встановлено, що 03 липня 2006 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартируАДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3 - відповідачем-1 у справі, та заставлена нею позивачу за Договором Іпотеки від 01.09.2005 року в забезпечення виконання її зобов'язань за Кредитним Договором від 31.08.2005 року (том.1 а.с. 86).

Вказаним виконавчим написом запропоновано задовольнити вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 216604,72 грн.

01.10.2007 року шляхом проведення прилюдних торгів по реалізації майна квартиру АДРЕСА_1, продано за 279529,90 грн. (том 1 а.с.87).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копій платіжних доручень від 19.10.2007 року, кошти від реалізації зазначеної квартири на виконання виконавчого напису нотаріуса від 03.07.2006 року в сумі 216604,72 грн. перераховано на погашення кредитного боргу за Кредитним Договором № ZRH0GK00003078 від 31.08.2005 року. Решта коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна, за мінусом витрат на експертизу, касових видатків, виконавчого збору та інших передбачених законом витрат, повернуто ОСОБА_3 (том 1 а.с.204-207).

За таких обставин, після реалізації предмета іпотеки і зарахування 216604,72 грн. на погашення кредитного боргу та розподілення вказаних коштів на погашення передбачених Кредитним Договором платежів, у відповідачів перед банком залишився кредитний борг, який відображено у надано Банком розрахунку заборгованості (том 2 а.с.44).

Після зарахування зазначених коштів на погашення кредитного боргу, відповідачами кредит не сплачувався у зв'язку із чим, станом на 26.07.2010 року заборгованість склала 80012,52 грн. (том 2 а.с. 43-45).

Дані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариство КБ «ПРИВАТБАНК» (том 1 а.с. 5), копіями розрахунків заборгованості станом на 26.07.2010 року (том 1 а.с. 6-8, том. 2 а.с. 19-25, 43-45), копією кредитного договору від 31.08.2005 року (том 1 а.с. 9-12, том 2 а.с. 9-12, 46-47), копією договору поруки від 31.08.2005 року (том 1 а.с. 69), копією договору іпотеки від 01.09.2005 року (том 1 а.с. 83-85), копією виконавчого напису від 03.07.2006 року (том 1 а.с. 86), копією протоколу прилюдних торгів по реалізації майна (том 1 а.с. 87), розрахунком заборгованості станом на 11.07.2013 року (том 1 а.с. 200-203), копіями платіжних доручень ( том 1 а.с. 204-207), копією акту уцінки арештованого майна від 22.08.2007 року (том 1 а.с. 208), копіями договорів страхування (том 2 а.с. 32-34), виписками з рахунку (том 2 а.с. 35-42).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статтей 553-554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер, і укладається саме для забезпечення виконання останнього, тобто порука є способом забезпечення виконання зобов'язання.

За змістом статей 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна (зобов'язана) довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У судовому засіданні відповідач-2 зазначила, що ставить під сумнів правильність проведеного позивачем розрахунку, однак будь-яких доказів на його спростування суду не надала.

Твердження відповідача-2 про погашення заборгованості в повному обсязі, судом розцінюються як необґрунтовані, оскільки не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами під час розгляду справи.

Натомість, у судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачі з 2007 року ухиляються від виконання своїх кредитних зобов'язань перед Банком; іпотечне майно - квартира, було реалізовано шляхом проведення прилюдних торгів. Сума коштів, яка стягувалась з відповідача на підставі виконавчого напису нотаріуса була зарахована на погашення кредитного боргу, а решта, з урахуванням усіх обов'язкових витрат - повернута відповідачу, а тому після реалізації предмета іпотеки залишився кредитний борг, сума якого відображена у поданому Банком розрахунку.

Перевіряючи правильність розрахунків заборгованості, наданих Банком, суд вважає дані розрахунки вірними, тому бере їх за основу при прийнятті рішення у даній справі, оскільки у вказаних розрахунках враховані усі сплати, які були здійснені відповідачем за весь час користування грошовими коштами та дії кредитного договору та сплати, які перераховані на погашення відсотків за користування грошовими коштами та усіх інших передбачених Кредитним договором платежів та на погашення боргу (тіла кредиту).

Відповідач-2 у судовому засіданні не зазначила в чому полягає неправильність розрахунку заборгованості по кредиту та не надала суду доказів стосовно невірного розрахунку заборгованості, зробленого Банком, а тому її твердження про те, що заборгованість по кредиту погашена в повному обсязі - суд вважає помилковим та відкидає при прийнятті рішення у даній справі.

Факт існування договірних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором, договором поруки (які є чинними). Відповідачі, підписавши Кредитний Договір та Договір Поруки, погодились з умовами договорів, отримали кредит. Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 207, 640 ЦК України та уклали договір, у якому передбачені зазначені умови, то вони мають виконуватися.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, відповідачі не виконують умов Кредитного Договору та Договору Поруки: відповідач-1 не сплачує заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами за користування кредитом та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; відповідач 2 - не виконала взяті на себе зобов'язання перед Банком відповідати по борговим зобов'язанням відповідача-1; та на день подачі позовної заяви до суду мають вищевказану заборгованість перед Банком.

Таким чином, невиконання відповідачами своїх договірних зобов'язань порушило право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані в кредит.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому, підлягають до задоволення в повному обсязі.

На виконання вимог статті 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 3, 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212- 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 549-554, 610-612, 625, 627-629, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору № ZRH0GK00003078 від 31.08.2005 року на загальну суму 80012 (вісімдесят тисяч дванадцять) гривень 52 копійки, в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 62955,56 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 16986,69 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 70,27 грн., яку перерахувати. на р/р № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299; та судові витрати на суму 800 (вісімсот) гривень 12 копійок і 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаціной-технічне забезпечення розгляду судового процесу: по 460 грн. 06 коп. з кожного відповідача, які перерахувати на р/р № 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено в повному обсязі та підписано 08 вересня 2014 року.

Суддя Ю.Г. Романюк